Мода на "тваринки мене мають розважать"

Мода на "тваринки мене мають розважать"

545
Ukrinform
Можна скільки завгодно пікетувати дельфінарії, зоопарки та місця, де утримують насильно тварин заради розваги, але більшість все одно купить квитки і буде дивитись "як виступають звєрушки"

Причому, найчастіше такі візити люди пояснюють наявністю в них діточок,мовляв, от їм же треба на тваринок подивитись. Я це чую від знайомих, а коли питаю "а чому,ви,власне,пішли туди?", то - очі додолу.

От тільки чомусь при цьому діточкам не розповідають, в яких умовах тримають цих тварин. Не розповідають, що прямо під час виступу в одеському дельфінарії народилось дельфіня, що тварина народжувала прямо під час виступу не від хорошого життя і до останньої секунди організатори експлуатували? Так нічого, всі розчулено поділились відосиками. Егеж, не часто бачиш як в хлорованому басейні народжується дельфін.

Не хочеться ж думати про те,що ефективний метод дресури таких звірів-"артистів" - це голод. Виконуєш команди - погодуємо. Ні - погана тваринка, сиди без їжі.

А от сьогодні одна медійна "особь" опублікувала знімок з ведмежам на прив'язі і в наморднику. І у відповідь на всі обурливі коментарі,почала доводити, що "мішкє хорошо", і взагалі, займіться питанням вирубки лісу в Карпатах, бо "мішкє нєгдє жить" а ще його в лісі мисливці можуть застрелити. Так, вирубка лісів - біда. Так - бракон'єрське полювання - то теж неподобство. Але не треба цим виправдовувати тварину на залізному ланцюгу, не треба будувати такі маніпулятивні "логічні зв'язки". В Україні активно функціонують реабілітаційні центри для ведмедів, ось куди треба приходити,ось кого треба підтримувати "гривнею".

Дуже показовими є ролики активістів, які питають відвідувачів зоопарків " а навіщо ви сюди прийшли". Коли люди ледь не з матами шлють, обурюються, що хтось піддає сумніву їхнє право подивитись "шоу", адже публіка заплатила і вона має право дивитись як стрибають в кільця левики, як дельфін малює картину. Публіка буде стукати по склу, щоб тваринка подивилась в камеру, публіка буде охоче фоткатись з голубами на Майдані і з мавпами-папугами біля моря. Публіка буде охоче водити домашню тваринку "на случку", бо стерилізувати шкода, а "для здоров'я треба", а потім так само охоче зав'язувати в пакет кошенят-цуциків та викидати у смітник.

Звісно, це ж дорого сходити на цирк Дюсолей, чи взяти якийсь тур в морі-океані,щоб побачити дельфінів в природніх умовах. Вигідніше тут, "не отходя от кассы".

І ще: я була в зоопарках та реабілітаційних центрах для тварин за кордоном, раніше я відвідувала такі заклади. І там тварини хоча б на фізичному рівні доглянуті, охайні, там суворо слідкують, щоб до тварини не до88бувались з метою зробить селфі, в деяких закладах на місяці закриваються, аби тварини відпочили від відвідувачів. Там дуже тонка межа між розвагами і збереженням комфортного життя тварині, і все одно там зоозахисники постійно змагаються за якщо не закриття установи,то хоча б за комфортні умови. Втім, я більше не хочу туди ходити.

Але в Україні в більшості нема поваги до тварини.Тут питання - заробити кошти, якою ціною - неважливо.

Можна вигадати сотню причин, можна з піною доводити "от куди я ходила,там тваринкам добре,за ними доглядати", можна закривати очі на те, що дитина ледь не придушила в обіймах нещасного єнота в контактному зоопарку.

Але всі ми в цьому винні. Кожен, хто, проігнорувавши крики активістів про жорстоке поводження з тваринами, все одно туди йшов і відпочивав. І я теж відчуваю провину, за те, що раніше сприймала ці заклади як розважальні,що ходила туди і не бачила в тому трагедії.

Так, є заклади, де за тваринами доглядають. Так, тварин, які виросли в неволі,вже не можна випускати в природні умови. Але ж і попит народжує пропозицію. Чим більше відвідувачів, вимагають саме "розваг", а не формату догляду та долучення до допомоги тварині, тим більше виникає потреба в "артистах". А тому тварин активно розмножують в неволі і перепродають між зоопарками та приватними закладами.

Але ж можна - їздити і притулки з тваринами, допомагати там, ходити на вигули собак,які ще не знайшли свій дім. Можна, зрештою, проїхатись по реабілітаційних центрах для тварин. І я впевнена, що діти отримають не менше задоволення від цього,ніж як від родів дельфіна.

І мені хочеться вірити, що коли змалечку дитині показуватимуть як жити в гармонії з братами меншими, то за 20 років всі ці зоопарки та дельфінарії,які в наших умовах доречніше було б назвати "катівнями", стануть архаїзмами і сприйматимуться дико.

І якщо вам подобається спонсорувати все дійство, продовжувтати і далі вимагати хліба й видовищ - будь-ласка. Але не прикривайтесь дітьми і не шукайте безглуздих виправдань. Бо виправдань нема.

Олександра Жаркова

FB

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-