Мінкультури вже готується до Венеційської бієнале-2019
Про це йшлося під час круглого столу в Укрінформі, повідомляє кореспондент агентства.
"В цьому році ми вже розпочали роботу з відбору локації у Венеції, щоб у час, коли вже буде обиратися куратор проекту, він знав технічне завдання, технічні параметри. Це полегшить і фінансове обгрунтування, і розрахунки і для нас, і для конкурсантів на бієнале", - сказала перший заступник міністра культури Світлана Фоменко.
Вона зазначила, що на оренду Українського павільйону запланували таку саму суму, що й торік, і яка відповідає вимогам венеційських локацій.
"У плані роботи Мінкультури 2,5 млн грн у цьому році передбачено на оплату оренди приміщення бієнале. Оренду ми оплачуємо 70% цього року і 30% - наступного", - повідомила заступник міністра.
Фоменко нагадала, що за новим регламентом Вінеційської бієнале, урядовий орган (у нашому випадку це Міністерство культури) виступає комісаром, куратора обирає експертне середовище. Експертна рада з питань сучасного мистецтва при міністерстві могла би стати консультативно-дорадчим органом, який обирає куратора, вважає вона.
Вона наголосила на важливості цього заходу для іміджу України.
"Якщо ми подивимося ту статистику, яку пропонує зараз бієнале, то вона дуже потужна: 55 міністрів, 10 глав держав. Це говорить про те, що цей захід вийшов далеко за межі культурного і мистецького, що, звичайно, він має політичний аспект", - зазначила Фоменко.
Міністр культури Євген Нищук заявив про необхідність продовжити добру динаміку фінансування, підтримки майданчика Венеційської бієнале з метою показати Україну сучасною, прогресивною, думаючою, креативною.
"Це те, що робить нас в тренді, що робить нас сучасною європейською країною", - підкреслив він.
Міністр нагадав, що проект кураторів Пітера Дорошенка і Лілії Куделі - а саме робота видатного фотохудожника Бориса Михайлова - мав торік великий резонанс на Венеційській бієнале, його дуже високо оцінили арт-критики, як, власне, і сам Український павільйон.
Нищук також зазначив, що сфера сучасного мистецтва з недовірою ставиться до державних інституцій, тому Мінкультури хоче великого діалогу, щоб мати єдиний підхід стосовно багатьох питань, зокрема й фінансової частки держави на підтримку проекту.
"Ми хочемо змінити ситуацію, надавши розвитку сучасного мистецтва державної стратегії. Створити модель, яка б гарантувала реалізацію того чи іншого проекту. Причому щоб відповідальність за реалізацію проекту взяли різні гравці - і держава, і куратори, і, можливо, зацікавлені спонсори чи партнери. Ми можемо продискутувати нашу ідею, що на майбутнє близько 60% може покривати держава, близько 30% - куратор, близько 10% - партнери, спонсори", - запропонував міністр.
Фото: Uwe Gericke
