Пригоди горобця
А ось із Річардом творці трошки передали куті меду у плані впертості: через що задерикуватий і впертий горобчик подеколи виглядає мало не тупим і майже дратує.
Власне лелеки тут такі, якими й мають бути: аристократичні, розумні, але дещо зарозумілі і самозакохані.
Із персонажами другого плану все не так гарно. Особисто мені запам'яталися лише голуби, як і вся пов'язана з ними гуморна сюжетна лінія, котра наочно демонструє, що високі технології з Інтернетом вже освоїли і птиці, нехай і дещо незвичним чином. Більшість найдотепніших жартів і приколів ми теж знайдемо саме там. Вороняча мафія, чесно кажучи, не вразила, а інших цікавих персонажів другого плану у «Пташиному ульоті» не знайшлося.
Нових сюжетних ходів в мультику також бракує: інтрига, пов'язана з папугою Кікі, якийсь час тримає історію в тонусі, але в останній третині все скочується до банальності і передбачуваності, аж до фіналу, який можна спрогнозувати з точністю до слова. Головні месиджі про віру в себе, дружбу, довіру, відданість, взаємовиручку мультфільм доносить і за це йому великий плюс, але зацікавити глядача цікавою історією автори, на жаль, до кінця не змогли. Картинка, музика (непоганий саундтрек Еріка Неве), головні герої (в тому числі, їхнє візуальне «оформлення») в «Тріо в пір'ї» вдалися, а ось їхні пригоди можна було подати більш захоплююче.
Тому міцний середній рівень, але не більше.
Михайло Коронкевич
реклама