Згадати все

1190
Ukrinform
Говорячи про фільм Руперта Сандерса, все одно ніби ступаєш навпомацки...

Дивитися із чистого аркуша картини на кшталт «Привида у броні», всесвіт якого нараховує вже півтора десятки фільмів і серіалів, не будучи знайомим ні з одним із них, і страшно, і цікаво.

Страшно через свою необізнаність, оскільки під час оцінки можна випадково бовкнути якусь дурницю, викликавши справедливе обурення шанувальників. А цікаво, тому що ти переглядаєш фільм ніби в чистому вигляді, на твої враження вже не впливають сформовані переконання, що ось це має бути так, а це - геть інакше, той герой зараз має бути в пункті «А», а не "В" і займатися зовсім іншим, а ось того, за рогом, у фільмі не має бути зовсім. Такий самий підхід до картинки, сюжету загалом, акторської гри.

Фото: КиноПоиск

Втім, говорячи про фільм Руперта Сандерса, все одно ніби ступаєш навпомацки, постійно побоюючись зробити крок не туди ступити і не туди звернути. Тому в своїй оцінці цієї картини намагатимуся бути максимально обережним і за можливістю - небагатослівним, а детальний аналіз залишу для продовження, коли, можливо, орієнтуватимуся у світі «Привида ...» краще, ніж зараз.

У фільмі сподобалося:

1. Світ майбутнього у стилі кібер-панку. Раніше мені він не подобався, але з віднедавна часу, а особливо після перегляду «Того, що біжить по лезу»  побачив у ньому привабливість. Віддаю належне і художникам: над антуражем, деталями та атрибутами цього світу вони попрацювали в картині ретельно, намагаючись не загубити нічого. У фільмі вдалі як масштабні, панорамні плани, так і задвірки, закутки та інтер'єри.

2. Тотальне впровадження кібер-технологій, включаючи людей та їхні мізки, важко назвати новою сюжетною лінією, але у «Привиді у броні» це обіграно грамотно і цікаво. Ця лінія дає великий простір для подальших сюжетів, адже із розвитком технологій  вдосконалюватимуться і кібер-злочинці, нікуди не дінуться й охочі встановити тотальний контроль, а відтак, протистояння тут очікується жорстке.

3. Скарлетт Йоганссон. Не вважаю себе її шанувальником, та й після «Привида у броні» не кваплюся зараховувати себе до їх числа. Проте, в цьому фільмі претензії їй пред'явити важко. Видно, що Скарлетт віддалася роботі над проектом на всі сто, і результат - на екрані. Тут і сама актриса виконала велику роботу, і з інструкторами їй пощастило: рухи вивірені з точністю до сантиметра, пластика просто неймовірна, а в бійках Йоганссон перевершила саму себе, настільки тут у неї все чисто, без найменшої помарки. До слова, хореографію боїв і загалом поставлено ​​у стрічці на високому рівні, ретельніше у фільмі працювали, мабуть, тільки над картинкою. Було що зіграти Скарлетт й у плані власне персонажа: у її героїні складна, драматична історія, де відкриття, обумовлені минулим Майора, мені здається, тільки почалися. Тож і тут до актриси, думаю, жодних питань не має бути, тим більше грає вона у Сандерса переконливо.

4. Звичайно, в картині є на кого подивитися і крім Йоганссон. Дуже добре зіграла Жульєт Бінош, втім тут, можливо, далася взнаки моя прихильність до цієї талановитої француженки. І звичайно, яка ж екранізація манги без японців? З їхнього акторської десанту на мій погляд, поза конкуренцією Такесі Кітано. Якби не вистрілила роль Йоганссон, на фільм можна було сміливо йти заради Кітано. Хотілося б, аби його було у картині більше, але в тих епізодах, де він присутній, японський метр просто незрівнянний! Також ще я виокремив би Йогана Філіпа Асбека, який грає напарника Майора.

5. Музика. Відмінний саундтрек написали композитори Лорн Белф і Клінт Менселл: кожна композиція бездоганно лягає у настрій того чи іншого епізоду, посилюючи емоції. Та й загалом вона атмосферна.

Не сподобалося:

1. Певна спрощеність сюжету, в тому числі і лінія Майора, де замало інтриги, несподіваних поворотів, все якось надто просто і без викрутасів. Втім, тут може бути пояснення: перший фільм, імовірно, знімали в тому числі, і для таких необізнаних із темою, як я, щоб ввести в курс справи, позначити основні моменти, познайомити з основними дійовими особами. Думаю, в подальшому всесвіт «Привида ...» обросте новими деталями, подробицями, персонажами, і тут нас чекає ще чимало цікавого.

2. Персонаж, якому судилося стати у підсумку одним з головних лиходіїв і, відповідно, актор, який його грає. Можливо, такий образ було продиктовано мангою, але, як на мене, Майорові мала б протистояти  харизматичніша, сильніша та розумніша персона. Та й у цілому проблеми, які влаштовує цей негативний герой для позитивних, нерозв'язними і навіть дуже складними не назвеш. І це аж ніяк не на користь фільму, його інтризі.

Ось, в принципі, і все, що я хотів сказати про «Привид у броні». Сподіватимемося на сиквел та нову захоплюючу історію із цього всесвіту.

Михайло Коронкевич
 

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-