- І що ж він там побачив? 

- Знову ж таки, було виявлено кістки звірів, людей, розмальований посуд, крем'яне і мідне знаряддя. Знайдене вражало: понад триста цілих посудин, більш як 35 тисяч глиняних та керамічних фрагментів, майже 120 людських глиняних фігурок, 200 знарядь з кісток та рогів, триста виробів з кісток і каменю… Місцевий пан так захопився знайденим, що вивільнив величезні приміщення, де зберігалося вино, і позавозив туди печерні скарби, як згодом  виявилося, унікальні зразки Трипільської культури. Більше того, Сапіга за допомогою челяді взявся за склеювання побитих посудин, збудував над входом у печеру спеціальну будівлю, щоб туди ніхто не заходив.

- Яка ж подальша доля знайдених артефактів?

Дев'яносто запряжених кіньми возів з артефактами Тернопілля поїхали до Кракова і Відня

- Через деякий час, коли Леон Сапіга помер, його вдова згідно із заповітом, передала всі знахідки у Краків та Відень. Це був період, коли територія нинішньої Тернопільщини належала Австро-Угорщині. Ось так, дев'яносто, ви собі уявляєте, дев'яносто запряжених кіньми возів поїхали до Кракова і Відня! Знайдених у печері речей було настільки багато, що одразу ж виникло запитання: а куди ж це все помістити? У Польщі вчинили логічно - на основі трипільських знахідок заснували археологічний музей, який й досі діє у Кракові.

- Більше того, ви колись розповідали, що емблемою цього музею обрано голову бика - точнісіньку копію амулета, знайденого у Вертебі.

- Це дійсно так. Між іншим, цей унікальний екземпляр тривалий час був одним-єдиним. І лише нещодавно аналогічний амулет ми знайшли у Вертебі.

- А чому така велика кількість свідчень Трипільської культури була саме у цій печері?

- Я вам скажу, що нині кожен із майже дев'яти досліджених кілометрів Вертеби, ставить нові і нові запитання. Передусім, що змусило жити у ній трипільців? Адже досі - в археології не було жодного схожого факту, коли житло трипільців розташовувалось під землею. Учених цікавить й історичний час, у якому жили "підземні" трипільці. Зрештою, звідки вони прийшли у цю місцевість, якого вони роду-племені, чи є вони окремою етнічною віткою, пращурами, що дали майбутнім поколінням свою родинну галузку?

- І що ж, є відповіді хоча б на деякі з цих запитань?

- Скажу відверто, Вертеба міцно тримає свої підземні таємниці. І потрібен був час, щоб трішки привідкрити оту завісу таємничості. Потрібен був час і люди, справжні ентузіасти, фанати, у доброму розумінні цього слова, які цілковито присвятили себе дослідженню отієї "подільської Помпеї", що у глибоких ходах-залах земної кори зберегла для нас фрагмент історичної епохи, про яку ми з різних причин не так уже й багато знали.

ЄДИНИЙ У СВІТІ ПІДЗЕМНИЙ МУЗЕЙ ТРИПІЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

- Михайле Петровичу, у світовій науці якось так уже повелося, що нібито свій відлік суспільство почало відраховувати від давніх шумерів, прадавніх цивілізацій Риму і Греції, Месопотамії та Китаю, або ж - Індії. А тут раптом - Трипілля. Така обставина якось вписувалась у загальноприйняту концепцію розвитку цивілізації?

- Звичайно, ніхто в науковому світі не заперечував, що були собі колись такі люди, ну жили, щось робили, дещо залишили після себе - посуд, різні там глечики. Але те, що ці люди жили за кілька тисячоліть до нашої ери? Це дещо суперечило усталеним канонам науки. І тільки радіовуглецевий метод дослідження трипільських знахідок підтвердив, що що це - дійсно зразки однієї із найдавніших цивілізацій. І поки офіційна наука в Радянському Союзі замовчувала тему Трипілля, прадавні речі, знайдені археологами, поступово перекочовували в музеї Європи та ще далі - за океан, у приватні колекції.

- Тобто, Україна тихенько позбувалася цінних свідчень про своїх прадавніх предків?

- Саме так. І тільки вже в часи проголошення Незалежності те, що збереглося у глибоких музейних фондах-сховках, поступово почало ставати доступним широкому загалу. Навіть з'явилася унікальна двотомна енциклопедія про Трипільську цивілізацію.

Саме наші далекі предки опанували культурне землеробство, виплавлення і обробку металів, гончарне ремесло, будівництво житла у складній кліматичній зоні - за тисячу років до появи Шумерської цивілізації