Нацгвардійці вдвох майже пів року тримали передову позицію під Покровськом

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє військова частина 3045 Національної гвардії.

Зазначається, що понад 160 днів провели на передовому рубежі під Покровськом нацгвардійці на псевдо "Текіла" і "Повар". Ворог обстрілював їх з мінометів, намагався вбити дронами, вогнем артилерії і вибити їх штурмами піхоти. Майже пів року гвардійці не лише вели спостереження, допомагали евакуювати інших і відбивали атаки, а й знищували ворога у стрілецьких дуелях.

Як розповіли у військовій частині, на визначену позицію гвардійці на псевдо "Текіла", "Повар" і "Музикант" заходили втрьох. Вони добре замаскувались, і це дозволило їм довгий час залишатись непомітними для росіян. Окрім спостереження і розвідки, вони надавали допомогу побратимам, яких евакуювали після отриманих поранень. Поранених і виснажених бійців доводилося переправляти з ризиком для власного життя - під обстрілами та наглядом ворожих дронів. Втім згодом противник з’ясував місцеперебування гвардійців, і тоді почалось справжнє пекло. Оборонців накривали з мінометів, атакували дронами та вогнем артилерії, штурмували силами піхоти. В одному бою "Музиканта" поранило, і його евакуювали. "Повар" з "Текілою" залишились вдвох. А згодом шляхів для відходу вже не стало.

Побут був максимально простим: мінімум речей, постійні чергування, жодного демаскування. Поки один на спостереженні, інший відпочиває або готує їжу. Воду брали з найближчого джерела, пересувалися лише в сутінках, щоб не видати позицію ворожим дронам. Нечасто холод і морок окопу вони намагалися порушити окопною свічкою. Вона додавала трохи світла і тепла у сувору реальність війни. Почорнілими і втомленими пальцями гвардійці зробили хрест і молилися, коли, здавалося, що виходу немає. І це додавало сил.

«Найважче - мінометні обстріли, коли укриття розбивається прямо над головою. Вижили завдяки дисципліні й чіткому виконанню наказів. На позиції головне - вода, боєкомплект, медицина і підтримка побратима. Коли ставишся один до одного, як до брата, можна витримати багато», - говорить гвардієць на псевдо "Повар".

Як додали у військовій частині, він уклав контракт з Національною гвардією одразу після строкової служби. Ці майже півроку пліч-о-пліч з побратимом "Текілою". Мотивували і допомагали вистояти думки про рідних і відповідальність за напарника.

«Під час обстрілів може зникнути все, тому вода, ліки й запас провізії критично важливі. А триматися допомагали думки про рідних. Я знав, що колись діти спитають, що я робив, коли прийшла війна. Саме ця думка не дозволяла зламатися. Ми стояли заради своїх рідних і своєї землі», - розповідає він.

Зв’язок з рідними підтримували через радіостанцію командира, коли той прикладав її до мобільного телефону. Під час оборони свого рубежу кожен з них отримав не одну контузію, нерідко з ворожою піхотою виникали справжні дуелі, де все залежало від особистої швидкості, влучності і навченості. З кожної з цих перестрілок "Текіла" і "Повар" виходили переможцями. Лише нещодавно обстановка дозволила провести ротацію. Під ворожим обстрілом до них пробилися побратими, які і замінили незламних оборонців. Зараз "Текіла" і "Повар" відновлюють сили та готуються передавати бойовий досвід побратимам.

Як повідомляв Укрінформ, адаптація новобранців до військового життя проходить на умовних позиціях та максимально наближено до бойових дій.

Фото: Військова частина 3045 Національної гвардії України/Фб