Як децентралізовані закупівлі в ЗСУ змінюють правила гри
Перемога на полі бою – це насамперед правильна математика та економіка процесів: в управлінні ресурсами, правильному їх розподілі та ухваленні вчасних рішень. У цьому сенсі треба враховувати два важливі (але не єдині) аспекти такого розвитку бойових дій.
По-перше, це значення безпілотних систем. Нині більш як дві третини всіх уражень на полі бою здійснюється саме дронами.
По-друге, це протяжність фронту на більш як 1100 кілометрів.
Відповідно постає логічна задача: як забезпечити безперебійність та вчасність постачання на передову дронів, зберігаючи при цьому технологічну перевагу? Якщо простіше: як зробити так, щоб підрозділи на передовій мали дрони в достатній кількості, мали їх вчасно та щоб ці дрони були адаптовані до поточних потреб поля бою?
Комбриги давно просили Президента системно розв'язати це питання. Тому ініціатива була запущена восени 2024 року. Але щоб воно було якісно реалізовано, треба було дослідити питання. Ми провели опитування різних бригад, зʼясували типові витрати БПЛА основних типів – і звідси зʼявилася цифра в 27 мільйонів гривень. Доповіли про це на ставці та Президент ухвалив рішення розширити фінансування до необхідних обсягів.
З грудня 2024 року підрозділи почали отримувати щомісячні кошти: 27 мільйонів гривень для бригад, 14–16 мільйонів гривень для полків і 5–6 мільйонів для окремих батальйонів залежно від інтенсивності бойових дій на їхніх ділянках. Нині до програми залучені також артилерійські бригади, які отримують по 5 мільйонів гривень щомісяця. Всі 100% бойових підрозділів ЗСУ беруть участь у програмі.
«Мавіки», FPV, дрони-«бомбери», системи РЕБ та наземні роботизовані комплекси – все те, що є основним «розхідним» матеріалом технологічної війни.
Цій програмі вже пів року і станом на сьогодні на неї виділено вже близько 13 мільярдів гривень.
Як наслідок – ефективність бригад очікувано зросла. Сумарно за березень загалом по ЗСУ було завдано на 40% більше уражень, аніж у листопаді.
І хоч у військовій справі дуже багато факторів, що впливають на результат, і не завжди вдається виділити вирішальний, ми явно бачимо, що вплив на систему був позитивним.
Подібним унікальним українським підходом уже зацікавилися представники країн ЄС та НАТО. Адже у них – усе централізовано.
Логіка проста: командир на місці краще бачить, що потрібно саме зараз, і може вирішити це швидко та ефективно. Така система дає підрозділам змогу оперативно покривати свої потреби та економити бюджетні кошти.
Адже після впровадження програми децентралізації бригади почали вчитися працювати з великими коштами самостійно: освоювати державні закупівлі, тендерні процедури, спеціалізовані електронні майданчики та ін. Це створило конкуренцію між постачальниками та дозволило купувати дрони – ті ж «мавіки» – за дуже вигідними цінами та економити державні кошти.
Основний принцип такого підходу – стабільність. Коли бригада точно знає, що щомісяця отримає фіксовану суму на дрони, вона може впевнено планувати свою подальшу діяльність.
Надалі планується модернізація програми.
Адже в процесі моніторингу витрат підрозділами коштів стало зрозуміло, що уніфікований підхід у фінансуванні підрозділів має змінюватися. Необхідно враховувати ще додаткові критерії.
Хто більш ефективний – отримує більше, хто не показав результату – менше. У перспективі розглядається також збільшення «лінійки» дозволених закупівель на боєприпаси.
Децентралізація закупівель – це одна з відповідей на сучасні виклики війни. Задача держави – дати військовим робочий інструмент та контролювати використання такого інструмента.
Дуже важливими є й зусилля із впорядкування централізованих закупівель, але це тема для окремої розмови.
Павло Паліса, заступник керівника Офісу Президента, полковник ЗСУ
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
реклама