Пам’яті театрального декоратора Сергія Коротецького
Сергій Коротецький понад 20 років створював декорації для вистав, а на фронті був водієм зенітного ракетного відділення
Про загибель чоловіка в районі Очеретиного Покровського району Донеччини стало відомо 12 грудня. Трагічна звістка приголомшила колектив театру. Того дня співробітники написали у Фейсбуці: “Ми навіть ще самі не усвідомили… Мабуть, на небі плеяда митців уже створює виставу і для неї не вистачало красивих декорацій. Нам боляче відпускати Вас туди, Сергію Вікторовичу, але життя розпорядилося інакше. Тепер оберігайте, будь ласка, наш театр з неба, а ми завжди будемо пам'ятати Вас та дякувати за Вашу мужність і героїзм”.
Сергій прийшов на роботу в театр ще у 2000 році на посаду столяра, але того ж року вже став начальником цеху з виготовлення столярних виробів.
- Золоті руки нашого театру, він умів "товаришувати" з будь-яким деревом. У кожну свою роботу він вкладав душу і серце, точно уявляв, як краще буде вона виглядати на сцені, щоб приводити у захват маленьких і дорослих глядачів, – згадують колеги.
В.о. директора театру Аркадій Чадов розповів Укрінформу, що Сергій завжди спілкувався з художниками, а не просто виконував декорацію за наданим кресленням.
- Він усе обговорював, пропонував, де можна зробити цікавіше, краще, де використати інший матеріал. Працював творчо, натхненно. Талант. При цьому, яким би завантаженим Сергій не був, створюючи декорацію, якщо його хтось просить про допомогу, ніколи не відмовляв, – говорить Чадов.
Відзначає керівник характер і життєву філософію начальника цеху.
- Сергій завжди говорив правду. Вважав, хай там що, а треба все і в усьому проговорювати. Тому ніколи не мовчав, не замовчував. І хотів того ж від інших людей. Був дуже сміливим, нічого не боявся, – зазначає Чадов.
Про те, що чоловік у січні 2023 року вступив до ЗСУ, колеги дізналися лише за місяць, коли Сергій був уже в навчальному центрі.
- Ми чекали його повернення, щоб за чашкою чаю обмінятися новинами, почути унікальні звуки металу та дерева з його майстерні і, затамувавши подих, здогадуватися, над якою красою він чаклує, – зазначають у театрі.
Протягом 2023 року захисник отримав дві контузії, та навіть не думав залишити службу.
Неможливо передати гіркоту втрати для родини Коротецького.
- У нього три сини від першого шлюбу дружини, але Сергій їх вважав своїми, ставився, як до рідних. Хлопці зараз воюють, захищають нас. Також залишилася спільна з дружиною донечка. Сергій – герой для нашого колективу, – наголосив директор театру.
Замало слів, щоб висловити вдячність за захист, замало слів, щоб утішити близьких…
Вклоняємося до землі.
Дякуємо, неперевершений майстре своєї справи, дякуємо, воїне…
Фото надані Харківським театром для дітей та юнацтва
