Пам’яті вчителя Сергія Божка

Сергій Божко був по-звірячому вбитий 18 березня 2022 року.

«У селі Лоцкине на Миколаївщині окупанти замордували свободівця Сергія Божка. Катували впродовж двох днів, прострелили лікоть. Коли орки відійшли, рідні знайшли тіло Сергія у ямі на околиці села», - написав у Фейсбуці заступник голови ВО «Свобода» Андрій Іллєнко. 

Сергій був учителем, навчав дітлахів математики. А коли вийшов на заслужений відпочинок, почав займатися фермерством, працював на землі. Разом зі своїми колишніми учнями чоловік обробляв поля, сіяв пшеницю, соняшник, збирав урожай. Односельці пам’ятають його веселою, привітною, комунікабельною людиною.

Сергій завжди розмовляв українською мовою і дуже хотів, щоб молоде покоління цінувало свою державу. Він добре розумів, що таке Росія і яку загрозу вона несе.

«Я хочу, щоб в усьому світі перестали розуміти російську мову», - написав він на своїй сторінці у соцмережі. Своєї проукраїнської позиції не приховував навіть тоді, коли росіяни окупували його село. Вони пробули там трохи більше тижня, але навіть за цей час встигли наробити чимало лиха.

У перші тижні війни, окупувавши Херсонщину, російська армія намагалася просунутися вглиб Миколаївської області. Але на заваді їй стали не лише бійці ЗСУ, а й місцеві жителі. Сергій разом з іншими активістами, як могли, допомагали нашим Збройним Силам. Вони збирали інформацію про пересування ворожих колон, скупчення техніки та місцезнаходження складів і передавали її нашим військовим.

Окупувавши Лоцкине, росіяни почали ходити по хатах, шукали і забирали людей з антиросійською позицією. До Сергія вони прийшли 16 березня. Рідні упевнені, що чоловіка видали їхні сусіди-колаборанти, які мали проросійські погляди. 

Дружина Тетяна пригадує, що на їхнє подвір'я приїхав цілий автобус озброєних росіян. Їх було понад півтора десятка. Вони звинуватили її чоловіка у крадіжці зброї, грубо виштовхали на вулицю, називаючи «укропом». Потім кинули в автомобіль і повезли допитувати на місцевий тік. Там чоловіка піддавали тортурам. А згодом, побитого, з простріляною рукою, привезли додому і кілька годин проводили обшук.

«Я кинулася до нього, хотіла обробити рану, але мені не дозволили, солдати грубо відштовхнули мене від Сергія. Потім пообіцяли, що до вечора відпустять його. Я сподівалася, бо до цього у селі вже затримували інших чоловіків, але відпускали. Але Сергій так і не повернувся», - пригадує пані Тетяна.

Через декілька годин загарбники спішно залишили село і дружина з односельцями кинулася шукати чоловіка. Дві доби вони їздили місцями, де перебували росіяни, і зрештою знайшли Сергія на краю села в одній із хат, яку загарбники облаштували під катівню. На ньому не було живого місця від побоїв, а тіло прошите автоматною чергою.

«Вони його застрелили, кинули у яму і прикидали ганчір’ям та землею. Тому ми відразу його не побачили», - згадує ті жахливі події жінка.

Односелець загиблого Євген Олійник упевнений, що катували і розстріляли Сергія як патріота України, бо знайшли в його телефоні селфі з прапором ВО «Свобода». «Але навіть за таких катувань він не здав жодної людини, не назвав жодного прізвища активістів, хоча знав досить багато», - вважає Євген.

З дня загибелі Сергія Божка минув понад рік, але рідні досі не вірять, що його немає поруч.

Вічна пам'ять і шана справжнім патріотам України!

Фото: Фейсбук-сторінка Сергій Божко