Як держава може захистити тих, кого війна зробила інвалідом?

Як держава може захистити тих, кого війна зробила інвалідом?

Укрінформ
Питання, що стали темою жвавих обговорень на круглому столі, організованому Національною асоціацією адвокатів України наприкінці року

Учасниками війни на Донбасі мимоволі стають не лише військовослужбовці, а й цивільне населення. Жителі населених пунктів, що  потрапляють у зону бойових дій, страждають від бойової зброї та нерідко стають інвалідами. Беззаперечно, такі люди мають право на соціальну підтримку держави, можуть розраховувати на пільги та компенсації.

Чи вдається державі реально дбати про це?

Основним національним законодавством із захисту прав осіб з інвалідністю, отриманої внаслідок поранень чи інших ушкоджень здоров’я на території збройного конфлікту, є два нормативно-правових акти:

1. Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 р. № 3551-XII;

2. Порядок встановлення зв’язку інвалідності з пораненнями чи іншими ушкодженнями здоров’я, затверджений постановою Кабінету міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 306.

Проте, не одразу потерпілі громадяни отримали правове регулювання свого статусу у зазначеному законі. Цивільним постраждалим на Донбасі, надано статус осіб з інвалідністю лише з 24.02.2018 р. – дати набрання чинності законом України «Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо посилення соціального захисту учасників антитерористичної операції, учасників революції гідності та членів сімей загиблих таких осіб» № 2203-VIII від 14.11.2017.

Так, у пункт 4 частині другій статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" викладено в такій редакції:

"4) осіб, які стали інвалідами внаслідок поранень чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних:

● у районах бойових дій у період Другої світової війни та від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння у повоєнний період;

● від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення антитерористичної операції до 1 грудня 2014 року, а з 1 грудня 2014 року – на території проведення антитерористичної операції, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, під час проведення антитерористичної операції.

Зв’язок інвалідності з пораненням чи іншим ушкодженням здоров’я, отриманим особами, зазначеними в цьому пункті, встановлюється за висновком медико-соціальної експертизи в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України".

Однак, згідно зі статтею 7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні», медико-соціальна експертиза повнолітніх осіб проводиться медико-соціальними експертними  комісіями, а дітей – лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів. Тому за формальною помилкою Закону для дітей зв’язок інвалідності з пораненням чи іншим ушкодженням здоров’я, був недоступний.

Згодом, 22 травня 2018 року цю описку законодавці взялися виправляти Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо соціального захисту постраждалих учасників Революції Гідності та деяких інших осіб» № 2443-VIII, що набрав чинності 25.07.2018.

Так, пункт 4 частини другій статті 7 Законі України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" абзац шостий виклали в такій редакції:

"Зв’язок інвалідності з пораненням чи іншим ушкодженням здоров’я, отриманим особами, зазначеними в цьому пункті, встановлюється для повнолітніх осіб – за висновком медико-соціальної експертизи, для осіб віком до 18 років – лікарсько-консультативними комісіям».

Що стосується Порядку встановлення зв’язку інвалідності з пораненнями чи іншими ушкодженнями здоров’я, то проблеми первинної редакції полягали в наступному:

● серед документів мав бути витяг з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань про відкрите кримінальне провадження стосовно факту отримання постраждалою особою поранень чи інших ушкоджень здоров’я від боєприпасів (у разі надання згоди постраждалої особи або її представника, висловленої у письмовій формі, додається за запитом міжвідомчої комісії).

● через відсутність у міжвідомчій комісії, що розглядала відповідні документи, будь-якого статусу у кримінальному провадженні, повноваження запитувати і отримувати процесуальні документи так само були відсутні.

● потерпіла цивільна особа не вправі власними силами ініціювати таке кримінальне провадження або ініціювати залучення її у відкрите провадження як потерпілу особу.

Постановою КМУ від 11 грудня 2019 р. № 1023 у зазначений Порядок внесено суттєві зміни, які виправили недоліки та додали запобіжників проти зловживань постраждалими особами, зокрема задля забезпечення інтересів постраждалих неповнолітніх:

► дію цього Порядку поширили також на осіб віком до 18 років, які отримали інвалідність внаслідок ушкодження здоров’я на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях до набрання чинності Законом України від 22 травня 2018 р. № 2443-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо соціального захисту постраждалих учасників Революції Гідності та деяких інших осіб”.

► внесенням змін привели до порядку список документів, що подаються до заяви, зокрема додали:

● свідоцтво про народження для дітей віком до 14 років;

● копію висновку лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу про встановлення особі віком до 18 років категорії “дитина з інвалідністю», як альтернативу до копії довідки медико-соціальної експертної комісії про групу і причину інвалідності.

Також змінами до Порядку передбачили:

● альтернативи у наданні певних документів, зокрема про залучення особи в якості потерпілого, у кримінальне провадження за фактом отримання постраждалою особою поранень чи інших ушкоджень здоров’я від боєприпасів на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;

● додаткові підстави для відмови у наданні статусу особи з інвалідністю, такі як:

● учинення відносно постраждалої особи кримінального правопорушення з корисливих або інших особистих мотивів цивільними особами, не залученими до безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях;

● прийняття уповноваженим органом (особою) рішення про відсутність складу правопорушення в кримінальному провадженні за фактом одержання постраждалою особою ушкодження здоров’я від боєприпасів;

● перебування осіб, які одержали ушкодження здоров’я від боєприпасів, у складі збройних формувань Російської Федерації, окупаційної адміністрації Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, інших незаконних збройних формувань.

Ці питання стали темою жвавих обговорень на круглому столі, організованому Національною асоціацією адвокатів України наприкінці року, 24 грудня 2020 року, з нагоди Міжнародного дня захисту прав людини. Захід був ініційований Гельсінським фондом з прав людини в рамках проєкту ОБСЄ/БДІПЛ “Просування людського виміру безпеки в Україні” за сприяння Комітету з військового права, Комітету з питань захисту прав осіб з інвалідністю, Комітету з сімейного права НААУ.

Отже, сьогодні законодавство України хоча й є доволі заплутаним та недосконалим, але достатньою мірою визначає порядок отримання статусу особи з інвалідністю, постраждалої від військових дій. Однак, на практиці реалізувати ці гарантії видається вкрай складно, навіть із залученням кваліфікованих юристів, бо така робота є довгою, кропіткою і нерідко зустрічає штучні перешкоди з боку державних органів.

Марія Островська, адвокат, заступник голови Комітету НААУ по наближенню системи адвокатури України до європейських правових стандартів

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-