Як Курт Волкер спростував Владислава Суркова

Як Курт Волкер спростував Владислава Суркова

Аналітика
5060
Ukrinform
Нова «холодна війна» стала фактом, і Україна має сповна цим скористатися

Одразу після зустрічі в Мінську 21 серпня спеціального представника США по Україні Курта Волкера з Владиславом Сурковим - помічником президента Росії американець утримався від коментарів, а росіянин поспішив їх видати журналістам, без конкретики, звісно, але з чималим пропагандистським оптимізмом, що мало переконати публіку, що в Росії – все гаразд.

Однак пізніше Волкер «відігрався» сповна. За тиждень, що минув з тієї зустрічі, він дав інтерв’ю російському телеканалу «Дождь» (мабуть, розраховуючи довести позицію США безпосередньо до росіян), міжнародному виданню Financial Times, українському телеканалу «Прямий». Якщо досі у декого й були ілюзії – приємні чи неприємні, навіяні оптимізмом Суркова, то тепер від них залишилися «ріжки та ніжки».

Інтерв’ю Волкера вже розібрали на цитати інформаційні агентства, зробивши з них півдюжини різних новин - благо він сказав немало, і все бажане для українського патріота. Головні ж висловлювання такі: потрібно чітко розуміти, що на Донбасі є російські війська. Там є військова техніка РФ та обладнання. Присутність там військової техніки створює конфлікт. Інтерес Росії дестабілізує обстановку. Росія тримає війська на сході України. Вона має забрати їх звідти. Для уряду США нема жодної різниці між Донбасом і Кримом, в обох випадках це протизаконна окупація і анексія. Росія, схоже, готова змиритися зі статус-кво у конфлікті. Не думаю, що це добре для них. Росія несе політичні та економічні втрати, у тому числі через санкції та необхідність фінансувати захоплені нею райони Донбасу. Ситуація, за якої Росія буде піддана дипломатичній та економічній ізоляції – це, зрозуміло, не те, чого хоче РФ. Їй тепер належить зробити вибір. США ніколи не визнають анексію Криму. Європейський союз не визнає анексії Криму, без варіантів. В адміністрації президента продовжують обговорювати питання надання українській армії летальної зброї.

Волкер: міністри оборони не приїжджають
Волкер: міністри оборони не приїжджають "з порожніми руками" // На фото: міністр оборони США Джеймс Меттіс та міністр оборони України Степан Полторак

Отже, Волкер, по суті, виклав позицію США з «українського питання» у момент, коли почалися прямі перемовини між США і Росією. Така позиція цілком відповідає інтересам України, принаймні на даному етапі.

Висловлювання Волкера недвозначно свідчать, що його зустріч з Сурковим була невдалою для російської сторони: американці категорично не погодилися «дотискати» Київ разом з росіянами, аби війна на Донбасі закінчилася так, як того бажає Кремль. Можна скільки завгодно казати про ту зустріч як про ознайомчу, тобто, таку, результати якої, мовляв, ще абсолютно ні про що не свідчать, але насправді це не так. Чого американцям чи росіянам витрачати час на знайомство один з одним? Ніби вони вперше сіли за стіл перемовин, чи з питання Донбасу раніше не розмовляли довгими годинами Сурков і Вікторія Нуланд. Якщо ж мається на увазі особисте знайомство Суркова з Волкером, то для цього потрібно не більше двох хвилин.

Волкер сказав, що Росія, схоже, готова «заморозити» конфлікт на Донбасі. Але «замороження» - зовсім не кінцева мети політики, що її Кремль намагається реалізувати на Донбасі. Воно не вигідне Росії ні в політичному, ні в матеріальному плані, тут Волкер абсолютно правий. Однак досягти кінцевої мети наразі росіяни не можуть, тому для них «замороження» - це просто ситуативний вибір поганого перед зовсім поганим, якщо не сказати – катастрофічним. А для нас – ще один доказ, що розроблена заздалегідь стратегія Росії щодо України виявилася провальною, і тепер Кремлю доводиться в пожежному порядку вибудовувати іншу, а поки що обходитися взагалі без стратегії і просто тягнути час.

Росія вже відреагувала публічно на виступи Волкера – вустами сенатора Олексія Пушкова, якого дуже часто Кремль використовує тоді, коли різкі слова невигідно вимовляти російському президенту чи членам його команди у виконавчій владі. Найцікавішим у реакції Пушкова є слова про те, що ізолювати Росію неможливо. Загалом, цю тезу вперто повторюють росіяни за кожної нагоди, за великим рахунком – вона є чи не головним теоретичним аргументом на користь агресивної зовнішньої політики Кремля. Мовляв, щоб ми не вчинили проти ближчих чи далеких сусідів, включно зі збройним нападом, таке покарання, як всеосяжні міжнародні санкції, що можуть призвести Росію до економічного, а отже – політичного, колапсу, в принципі неможливі, бо Росія надто велика і надто сильна. Однак у тому, що Пушков повторив цю тезу у відповідь на заяви Волкера, можемо побачити непряме підтвердження і достатньої жорсткості американців у нинішніх перемовинах з Кремлем, і того, що США (Волкер) попередили Росію (Суркова), що у відповідь на небажання Росії вивести війська з Донбасу США посилюватимуть санкції аж до повної чи (скажемо обережніше) максимально можливої ізоляції Росії на міжнародній арені.

Що ж, якщо вже дійшла справа до того, що питання можливої міжнародної ізоляції Росії публічно згадують і американці, і росіяни, то ми можемо говорити про початок справжньої «холодної війни» між Росією та Заходом. Деякі експерти і досі сперечаються, чи можна нинішній стан американсько-російських стосунків називати «холодною війною» чи ще зарано про це говорити, а вона, нова «холодна війна», вже стала фактом. Сторони надто далеко зайшли у своїх позиціях, щоб просто відійти з них, повернутися до того, що було три – чотири роки тому. Тому що повернення вже буде як панічний відступ після програної битви.

Звісно, напружена ситуація у стосунках США з Росією, загалом ставлення США до Росії, яке сьогодні достатньо жорстке і аж ніяк не влаштовує Кремль, склалася не тільки через агресію Росії проти України. Визначальним тут став факт втручання Росії у внутрішні політичні процеси в США, тобто дії, які є, і американці в цьому переконані, по суті, агресією Росії проти США. Однак для нас питання «першості» причин нової «холодної війни» - на десятому місці, головним є незаперечний факт: загальна зовнішньополітична кон’юнктура у тому, що стосується стосунків Заходу з Росією, є дуже сприятливою для України, тепер питання в тому, аби українське політичне керівництво зуміло з неї сповна скористатися.

Юрій Сандул, Київ


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-