У Коордштабі дали рекомендації щодо комунікації звільненим з полону захисникам, їхнім родичам і журналістам
Робоча група Коордштабу з питань поводження з військовополоненими розробила рекомендації щодо публічної комунікації для родичів захисників, які перебувають у полоні, зниклих безвісти за особливих обставин, звільнених з полону, а також для ЗМІ, щоб уникнути можливих ризиків для тих захисників, які ще перебувають у полоні.
Як передає Укрінформ, відповідна інформація оприлюднена на сайті Коордштабу.
Зокрема, у Коордштабі радять родичам захисників, які перебувають у полоні, і журналістам уникати передачі до ЗМІ персональних даних та персональної інформації захисників (наприклад: полонений повідомив, що він парамедик чи водій, а його звільнений побратим в інтерв’ю подає іншу інформацію).
Крім того, слід уникати свідомої чи несвідомої участі у психологічних операціях ворога (приклад – дзвінки з в’язниць родичам полонених: «Ваш у нас, почему не забираете? Делайте что-то, протестуйте»).
Варто також уникати надмірної медійності полонених, які були публічно не широко відомими до потрапляння у полон. Це може ускладнити процес повернення.
Водночас у Коордштабі рекомендують звертатися до міжнародних організацій (ПАРЄ, ОБСЄ, Генасамблея ООН, Комісія ООН із прав людини, урядів держав) із вимогами тиснути на Росію з вимогами виконання Женевської конвенції. Крім того, слід звертатися до МКЧХ, Робочої групи ООН з питань насильницьких та недобровільних зникнень, а також підтримувати регулярний контакт із Координаційним штабом.
Варто також повідомляти нову інформацію про полонених у Національне інформаційне бюро (НІБ) та в матеріали кримінального провадження (через слідчого).
У випадку, коли хтось намагається особисто чи через онлайн-інструменти (форми, чат-боти тощо), розташовані на неофіційних ресурсах, дізнаватися будь-які дані про військовослужбовців (номер частини, місце розташування, персональні дані тощо) або ж вимагати гроші чи інші цінності як платню за нібито повернення, обмін, включення до списків на обмін тощо - негайно повідомляти Координаційному штабу та правоохоронним органам.
Водночас звільненим з полону захисникам, їхнім родичам і журналістам варто уникати повідомлень на кшталт «він швидко відновиться і повернеться на фронт». Це може негативно вплинути на подальші процеси переговорів.
Не слід також розкривати у ЗМІ персональні дані та інформацію про побратимів та посестер, які ще перебувають у полоні.
Варто уникати надмірної конкретики під час публічних висловлювань про порушення прав (тортури, умови утримання), використовувати загальні наративи про подібні випадки. Через детальну публічно поширену інформацію можуть постраждати побратими, які ще залишаються в полоні ворога. Також ворог може оцінювати ефективність впливу тортур, базуючись на спогадах звільнених з полону.
Не потрібно поширювати фото- чи відеоматеріали, на яких зображені побратими та посестри, які ще не звільнені. З них ворог може отримати додаткову інформацію про те, чим займався полонений чи полонена, зазначають у Коордштабі.
Натомість там рекомендують у розмовах зі ЗМІ наголошувати на необхідності дотримання Росією норм Женевських конвенцій; підтримувати родичів тих, хто залишився в полоні, над їхнім звільненням Україна працює постійно; допомагати родичам полонених напряму подавати дані в НІБ.
Варто також усвідомлювати, що кожне сказане слово може вплинути на умови перебування тих, хто залишився в полоні (у тому числі і в «правовому» полі РФ: може бути змінена класифікація дій оборонців).
Як повідомляв Укрінформ, 5 червня з російського полону повернулися 186 українців.
Фото: Офіс Президента