Новий законопроєкт про туризм має на меті вирішення існуючих проблем у галузі - Ткаченко
Туристична галузь України стикається з системними проблемами — від відсутності цифровізації до неефективного управління, — які пропонують вирішити через новий закон про реформу ринку.
Про це повідомив народний депутат, голова Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування можливих фактів порушення законодавства України у сферах культури, охорони культурної спадщини, туризму, фізичної культури і спорту Максим Ткаченко у блозі для Укрінформу.
«Ми відвідали низку регіонів і об’єктів культурної спадщини та туристичної інфраструктури — зокрема Дніпро, Полтаву, Волинь, Хмельниччину, Хотин та Канів. І ці поїздки дають набагато більше розуміння, ніж будь-яка аналітика: ми бачимо не лише потенціал, а й системні проблеми — зношену інфраструктуру, відсутність сучасного сервісу, недостатнє фінансування і, що особливо важливо, відсутність сучасних інструментів управління та просування», - поінформував він.
Водночас, за словами Ткаченка, цифри показують, що навіть у таких умовах галузь починає відновлюватися.
Депутат підкреслив, що наразі фактично формується нова карта туристичної України: «Київ, Львівщина, Івано-Франківщина, Закарпаття стали ключовими центрами внутрішнього туризму, тоді як частина східних і південних регіонів через бойові дії тимчасово випали з цього процесу».
«Але навіть у центральних регіонах і на заході ми бачимо не використаний потенціал — об’єкти є, історія є, попит є, але системного підходу до управління і просування поки що бракує», - заявив голова ТСК.
Ткаченко зауважив, якщо подивитися на стан об’єктів, стає очевидно: головна проблема — не лише у фінансах.
«Ми досі працюємо у застарілій системі, де відсутня повноцінна статистика, не врегульована діяльність значної частини ринку, немає єдиних стандартів якості, а туристичний збір адмініструється неефективно. Значна частина ринку перебуває в тіні, а органи місцевого самоврядування не мають достатніх інструментів впливу», - акцентував політик.
Зокрема, він переконаний, що ключовий виклик сьогодні — це відсутність цифровізації галузі.
«Ми маємо унікальні об’єкти культурної спадщини, але часто вони не представлені належним чином у цифровому середовищі. В багатьох випадках відсутні сучасні системи онлайн-продажу квитків, електронного обліку відвідувачів, аналітики потоків. Державні туристичні об’єкти практично не мають системного цифрового маркетингу, не використовують повною мірою можливості міжнародних платформ і не працюють як цілісний продукт. У результаті ми втрачаємо не лише доходи, а й інтерес потенційних відвідувачів», - заявив парламентарій.
Ще одним критичним напрямом є фіксація втрат галузі.
«Саме тому я переконаний: без системних змін ми не зможемо використати той потенціал, який має Україна. Проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України “Про туризм” та деяких інших законодавчих актів щодо основних засад розвитку туризму» (реєстр. №4162) є базовим кроком у цьому напрямі», - наголосив народний депутат.
За його словами, ініціатива передбачає створення Єдиного туристичного реєстру, впровадження сучасної статистики, гармонізацію з європейськими стандартами та формування нової моделі управління галуззю.
«Але навіть найкращий закон не працюватиме без реального впровадження — на рівні держави, громад і конкретних об’єктів», - резюмував він.
Як повідомляв Укрінформ, за підсумком 2025 року підприємства туристичної галузі сплатили до бюджетів майже 4,5 млрд грн податків, що на 50% більше показника 2024 року.