До УПЦ МП негативно ставляться 60% українців
Рівень негативного ставлення до УПЦ МП зріс до 60% порівняно з 20% у 2021 році. Водночас лише 5,4% опитаних у 2025 році відносять себе до цієї церкви.
Про це повідомили учасники презентації дослідження «Українське суспільство, держава і церква під час війни. Церковно-релігійного ситуація в Україні-2025», що відбулась в Укрінформі.
«Це особливе видання — 25-те за ліком і за роками дослідження церковно-релігійної ситуації в Україні. Це дуже велике досягнення, дуже тривале дослідження, яке, я сподіваюся, було і буде корисним і нашим державним органам, і науковцям», — наголосив президент Центру Разумкова Юрій Якименко.
Він зауважив, що протягом усіх років відповідні дослідження стали широко відомими як в Україні, так і за її межами, слугуючи основним достовірним джерелом соціологічних даних про міжконфесійну ситуацію в Україні.
Своєю чергою голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський назвав дослідження принциповим для розуміння як історії, так і сучасного стану релігії в Україні.
За його словами, результати свідчать, що релігійність українців є «нормальною європейською».
«Україна в піраміді європейських країн — десь посередині: нижче, ніж Мальта, Ірландія, Польща чи Румунія, але з більш послідовною релігійною поведінкою, ніж у скандинавських країнах, країнах Балтії чи східній Німеччині».
Окремо він відзначив високий рівень довіри до церкви.
«Українці надзвичайно високо цінують роль церкви і довіряють їй — причому останнім часом більш усвідомлено. Рівень декларованої релігійності та довіри до церкви зростає в найбільш гострі періоди нашої історії», — зауважив він.
Заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова Михайло Міщенко представив ключові соціологічні показники дослідження.
За його словами, у 2000 році лише 58% опитаних називали себе віруючими. Сьогодні цей показник коливається на рівні близько 70%.
«Ми зафіксували зростання кількості віруючих у 2014 та 2022 роках — після початку бойових дій на сході та після початку повномасштабної війни», — зазначив Міщенко.
25% респондентів заявили, що після лютого 2022 року стали більш релігійними, 4% — менш релігійними, а 65% не відчули змін.
Більшість опитаних вважають, що свобода совісті та віросповідання, а також рівність релігій перед законом є гарантованими в Україні (63%).
В Україні у 2000–2018 роках частка тих, хто відносив себе до православних, становила 66–71%. Після 2018 року зафіксовано тенденцію до зниження — до менш ніж 58% у 2025 році. Частка греко-католиків зросла з 8% до 12% після 2014 року. Нині 10% опитаних називають себе «просто християнами» без конкретної конфесійної належності, 3% — протестантами, 1% — римо-католиками, 0,4% — представниками інших релігій. 15,5% заявили, що не належать до жодної релігії.
Водночас 54,1% опитаних українців відзначили, що церква відіграє позитивну роль у сучасному українському суспільстві; лише 5,5% бачать негативну роль. Крім того, 75% вважають, що релігія зміцнює моральність і духовність.
Також відзначалося, що думка щодо національної орієнтації релігії значно закріпилася з початку повномасштабної війни: 52% підтримали національну орієнтацію у 2025 році (порівняно з 2000 роком, коли 53% були проти цього).
Учасники зустрічі відзначили, що майже немає міжрелігійних або міжконфесійних конфліктів (за винятком УПЦ МП). Переважна більшість описує стосунки між релігійними громадами як мирні або дружні. Лише 3% бачать відкриті конфлікти, а 7% — напруженість. Конфлікти у стосунках опитані відзначають між ПЦУ та УПЦ МП.
Експерти акцентували також на зростанні негативного ставлення та скептицизму до УПЦ МП — 60% (порівняно з лише 20% у 2021 році).
До речі, частка прихожан УПЦ МП після піку в 2000-х роках демонструє суттєве зменшення. Серед респондентів, опитаних у 2025 році, лише 5,4% відносять себе до відповідної церкви.
За результатами опитування майже 50% респондентів вважають, що конфлікти між конфесіями мають політичні причини.
У цьому контексті народна депутатка Соломія Бобровська наголосила на взаємозв’язку міжконфесійних відносин і національної безпеки.
«Ми говоримо не про політичні причини міжконфесійних конфліктів, а про основи національної безпеки і оборони. Через церкву формується агентурна мережа ворогом, з яким ми сьогодні ведемо війну», — пояснила вона.
Представниця оборонного комітету в парламенті відзначила, що результати дослідження варто аналізувати: «Бо це точно те, що має бути опрацьовано органами державної влади, зокрема Службою безпеки. Мають бути прийняті певні висновки з подальшими діями».
Своєю чергою заступник директора Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні Ян Філіпп Вьольберн звернув увагу на довгострокове значення проєкту, адже в мирні часи та у часи війни релігія не є другорядним питанням.
«Ми проводимо ці дослідження спільно з Центром Разумкова вже 25 років. Це дозволяє нам спостерігати довгострокові тенденції», — зазначив він.
За його словами, дослідження також відображає зростання ролі соціальної місії церков під час повномасштабного вторгнення.
«Церкви захищають бідних і нужденних, але також підтримують солдатів на фронті (згідно з опитуванням, 54,6% респондентам відома відповідна інформація — ред.). Це те, що я бачу і в повсякденному житті», — зауважив він.
Дослідження було підготовлене Центром Разумкова за безперервної підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні.
Результати дослідження планують передати членам Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій, органам державної влади, бібліотекам та університетам.
Опитування методом face-to-face проводилося з 22 по 29 листопада 2025 р. у всіх областях України та м. Києві (лише на тих територіях, що контролюються Урядом України та на яких не ведуться бойові дії).
Опитано 2 009 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.