Правозахисники представили дорожню карту захисту постраждалих від збройної агресії РФ проти України
Коаліція правозахисних організацій презентувала дорожню карту законопроєктів та 17 пріоритетних кроків у сфері захисту прав людей, постраждалих від збройної агресії Росії проти України, на 2026 рік.
Презентація відбулась у пресцентрі Укрінформу.
Як зазначила директорка з адвокації Центру прав людини «ZMINA» Альона Луньова, коаліція щонайменше шостий рік формує перелік пріоритетних кроків для органів державної влади, однак цьогоріч документ уперше містить рекомендації для Президента України.
«Цього року - вже 17, тому що проблем не стає менше, викликів тільки більше. Водночас не всі кроки, які ми вважаємо пріоритетними, виконуються і переходять на наступний рік», - зазначила Луньова.
За її словами, рекомендації для Президента стосуються, зокрема, врахування інтересів постраждалих під час мирних перемовин, гуманітарного доступу, пошуку зниклих безвісти та можливості виїзду з тимчасово окупованих територій.
«Ми наполягаємо на необхідності говорити про людський вимір, коли йдеться про припинення вогню або мирні перемовини, і враховувати інтереси мільйонів наших громадян, які залишаються на окупованих територіях», - наголосила Луньова.
Вона додала, що окремий блок рекомендацій стосується безпекової політики щодо жителів тимчасово окупованих територій, а також пріоритизації виїзду і підтримки молоді з ТОТ. Крім того, вона рекомендувала переглянути архітектуру державної підтримки постраждалих від війни та створити в уряді дієвий орган, відповідальний за цю політику.
Своєю чергою голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник заявила, що в Україні вже 12 рік відсутня системна політика захисту всіх постраждалих від збройної агресії РФ.
«Тисячі людей, які постраждали від тортур, сексуального насильства, насильницьких зникнень або незаконного позбавлення волі, залишаються "невидимими" для держави і не мають жодної точки входу для отримання допомоги», - наголосила Скрипник.
Вона також звернула увагу на проблеми із захистом цивільних осіб, звільнених з полону поза обмінами, та відсутність ефективної системи супроводу для звільнених.
Натомість керівниця напряму адвокації захисту житлових, майнових та земельних прав БФ «Право на захист» Анастасія Бурау повідомила, що попри запуск механізму компенсації за знищене та пошкоджене житло, значна частина постраждалих досі не має доступу до нього.
«Закон не поширюється на житло, знищене до повномасштабного вторгнення, а також на житло, що перебуває на тимчасово окупованих територіях, через що люди позбавлені можливості отримати компенсацію», - зауважила Бурау.
За її словами, вирішення цих проблем можливе через ухвалення законопроєктів, зокрема №13136 та №11440, які передбачають розширення та спрощення компенсаційних процедур.
Водночас провідна юристка з аналітики законодавства ГО «Донбас SOS» Наталя Юрлова наголосила на необхідності безперервної та системної державної політики щодо внутрішньо переміщених осіб.
«Стратегія щодо внутрішнього переміщення завершила дію у 2025 році, однак станом на початок 2026 року уряд не представив нових стратегічних рамок», - пвдкреслила Юрлова.
Вона підсумувала, що коаліція рекомендує ухвалити законопроєкт №12301, який закладає логіку обов’язкової державної підтримки ВПО на всіх етапах внутрішнього переміщення, а також розробити план поступового розселення людей із місць тимчасового проживання.
Довідка. До коаліції правозахисних організацій входять Центр прав людини ZMINA, ГО «Донбас SOS», Кримська правозахисна група, БФ «Право на захист», ГО «Крим SOS», БФ «Схід SOS», ГО «Група впливу», БФ «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» та ГО «Розуміння кризи».
Фото: Кирило Чуботін/Укрінформ
Більше наших фото можна купити тут