Раді пропонують підвищити пенсії ліквідаторів аварії на ЧАЕС
У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт щодо гарантування справедливого та гідного розміру пенсійного забезпечення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим особам (№4146).
Як передає Укрінформ, текст проєкту, внесеного заступником голови Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олександром Качурою (фракції партії «Слуга народу»), оприлюднили на сайті парламенту.
Законопроєкт передбачає внесення змін до ряду статей закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Так, автор законодавчої ініціативи пропонує викласти в новій редакції статтю 50 згаданого закону, згідно з якою особам із першої категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи призначатиметься щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів, і яка не може бути менш як 150% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Водночас учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які працювали в зоні відчуження (друга категорія), Качура пропонує призначати таку пенсію в розмірі не меншому за 100% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. При цьому в законопроєкті уточнюється, що йдеться передусім про тих ліквідаторів, які працювати в зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року (незалежно від кількості робочих днів), з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року (не менше п'яти календарних днів) і в 1987 році (не менше 14 календарних днів), а також - про потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до запропонованої нової редакції статті 51, додаткова пенсія у розмірі щонайменше 80% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, щомісяця може призначатися й певним групам ліквідаторам третьої категорії. До таких осіб пропонується включити учасників ліквідації, які працювали в зоні відчуження з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року (від одного до п'яти календарних днів), в 1987 році (від одного до 14-ти календарних днів), упродовж 1988-1990 років (не менше 30-ти календарних днів), а також на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві (не менше двох тижнів у 1986 році).
Як повідомляв Укрінформ, 26 квітня 1986 року о 1 год 23 хв на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався потужний хімічний вибух, який спричинив руйнування частини реакторного блоку і машинного залу. Внаслідок вибуху виникла пожежа, яка перекинулася на дах третього енергоблока.
Після вибуху та пожежі утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише території сучасної України, Білорусі та Росії, а й території багатьох європейських країн – Швеції, Австрії, Норвегії, Німеччини, Фінляндії, Греції, Румунії, Словенії, Литви, Латвії. За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES), цю аварію класифікували за найвищим – сьомим рівнем небезпеки.
Згідно з даними Мінсоцполітики, станом на 20 січня 2020 року в Україні налічувалося 188 тисяч 343 учасники ліквідації аварії на ЧАЕС.