Українці назвали найбільші проблеми у сфері охорони здоров'я

Опитування

Для 41% українців найгострішою проблемою у сфері охорони здоров’я залишається зростання цін на ліки, які вони найчастіше використовують.

Як передає Укрінформ, про це свідчать результати опитування, проведеного Фондом “Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва” спільно із соціологічною службою Центру Разумкова.

"За рік від часу попереднього дослідження (червень 2019 р.) громадська думка щодо структури та гостроти проблем у сфері охорони здоров’я практично не змінилася. Для 41% українців найбільшою проблемою залишається зростання цін на ліки, якими вони найчастіше лікуються. Другою за значущістю проблемою є брак кваліфікованої допомоги з боку лікарів під час хвороби, вона лишається актуальною для 27% респондентів", - йдеться у результатах дослідження.

Третє місце поділили одразу три проблеми: 20% громадян заявили, що могли здати необхідні аналізи чи пройти призначену діагностику лише за гроші; 19% відзначили, що запис до лікаря чи отримання довідок стали ще більш складними і заплутаними; 19% поскаржилися на погіршення ситуації з швидким і якісним наданням невідкладної допомоги. Зазначається, що гострота сприйняття проблем зростання вартості ліків більшає з віком респондентів.

Читайте також: Кличко просить уряд проконтролювати ціни на ліки та продукти

Водночас із позитивних змін, які люди відчули за останні 12 місяців, перше місце лишається за можливістю обрати лікаря-терапевта чи сімейного лікаря, якому довіряєш. Про це заявили 39% опитаних (у 2019 р. таких було 46%).

Проте соціологи акцентують на падінні частки тих, хто відзначив зменшення часу на отримання невідкладної допомоги: з 8% у 2019 р. до 5% у 2020 р.

"Частота згадування інших позитивних зрушень в охороні здоров’я теж не змінилася за цей час: можливість безплатно здавати аналізи та проходити необхідну діагностику – було 13,5%, стало 14%, можливість отримувати безкоштовні ліки – було 15,4%, стало 13,5%, спрощення запису до лікаря і отримання необхідних медичних довідок – було 15%, стало 12%. Найбільше відзначали можливість обрати вартого довіри лікаря у західних областях (52%). У східних областях відносно краща ситуація з отриманням безплатної діагностики та безкоштовних ліків (18% та 16% відповідно)", - свідчать дані опитування.

На думку громадян, першочерговими заходами реформування охорони здоров’я мають бути: зменшення вартості ліків – 50% (у 2019 р. так вважали 59% українців); встановлення відповідальності лікарів за здоров’я пацієнтів та результати лікування – 30% (у 2019 р. – 34%); забезпечення лікарень і поліклінік якісним, новітнім обладнанням для лікування і діагностики – 29% (у 2019 р. – 31%); забезпечення невідкладної допомоги усім необхідним в усіх населених пунктах – 29% (у 2019 р. – 38%); збільшення кількості професійних лікарів-терапевтів і сімейних лікарів – 28,5% (у 2019 р. – 30%).

Порівняно з 2019 роком суттєво знизилася увага українців до таких питань реформи охорони здоров’я, як, зокрема: припинення практики «добровільних» поборів у лікарнях, поліклініках і пологових будинках – у 2019 році це питання віднесли до першочергових 30% опитаних, а тепер лише 20%; забезпечення обов’язкової, безплатної та якісної вакцинації для усіх, хто цього потребує (було 23%, стало – 15%); підвищення контролю за якістю медичної освіти (було 25%, стало – 17%); встановлення прозорих та доступних ціни на медичні послуги в лікарнях (було 24%, стало – 17%); підвищення оплати праці лікарів та медперсоналу (було 21%, стало – 13%).

Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва» з 3 по 9 липня 2020 року методом інтерв’ю «обличчям до обличчя» за місцем проживання респондентів. Було опитано 2022 респонденти віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей за вибіркою, що репрезентує доросле населення за основними соціально-демографічними показниками. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95. Фінансування опитування здійснене в рамках проєкту МАТРА Посольства Королівства Нідерландів.