Як розмовляти зі звільненими з полону: МКМС опублікувало рекомендації для преси

Працюючи зі звільненими з полону, журналістам важливо пам'ятати не тільки про оперативність та емоції, але і про людяність і делікатність.

Міністерство культури, молоді та спорту оприлюднило на своєму сайті підготовлені волонтерами рекомендації для ЗМІ щодо психологічних аспектів роботи зі звільненими з полону.

Зокрема, журналістам рекомендують пам'ятати не тільки про оперативність та емоції (за що цінуються матеріали преси, особливо, коли справа стосується такої складної суспільно важливої теми, як звільнення з полону наших громадян), але і про людяність і делікатність.

“Третя та четверта Женевські конвенції говорять, що військовополонені та цивільні особи з окупованих, конфліктних територій потребують захисту також і від цікавості натовпу. Це не просто документ, а напрацювання через досвід конфліктів та війн”, - нагадують автори рекомендацій.

Тому “важливо розуміти, що до людини, яка побувала в ізоляції, враховуючи специфіку місця перебування, швидше за все застосовувалися не тільки дії що обмежують його свободу, а, виходячи з попереднього досвіду звільнених з полону, можливо мало місце насильство, тортури, і інші дії, які принижують людську гідність”.

Отже журналістам рекомендують:

1. Формулювати свої питання максимально коректно, з огляду на ситуацію і можливі наслідки, такі як флешбеки, ретравматизації тощо.

2. Пам’ятати, що перед вами знаходиться сильна та мужня людина, яка впоралась із складною життєвою ситуацією, зберігши своє життя, і це гідне поваги. Ось з позиції поваги до людини і до його життєвого досвіду і варто вести розмову і ставити питання.

3. Пам’ятати про важливість поступової інтеграції в соціум. Людина ще перебуває під впливом пережитого стресу, хоч вона і потребує уваги, але на даному етапі корисніше для її психіки і нервової системи буде можливість поступової, при спеціальному супроводі фахівців, інтеграції в соціум.

4. Не ставити багато особистих питань. Говорити про себе - непросте випробування для людини. За той час, поки людина перебувала в ізоляції, багато могло статися і в її особистому житті, і сама людина отримала досвід, який впливає на її сприйняття навколишнього світу.

5. Не варто героїзувати людей. Те, що відбувалося з ними в ізоляції, можливо, не застосовується зараз людиною до визначення “герой” і може викликати негативні реакції, підкреслюють автори рекомендацій.

6. Не ставити питання про “ціну обміну” і їхнє ставлення до політичних подій в країні. Звільнені з полону не мали можливості впливати на ці процеси, тож не треба покладати на них відповідальність, чи змушувати виправдовуватись.

7. Пам'ятати про право людини не відповідати на запитання з якоїсь причини, або просто через небажання.

Натомість пресі рекомендують фокусуватися на питаннях, які мають життєстверджуючі установки. “Наприклад, можна запитати про те, що допомагало впоратися і вижити в складних ситуаціях, як запам'ятався найперший момент, коли людина відчула себе в безпеці, які поради щодо подолання екстремального стресу вона може дати зі свого особистого досвіду іншим. Всі ці поради можуть бути дуже цінними і корисними, і викликають позитивне підкріплення, формуючи переконання, що все пережите звільненим з полону, корисне і має сенс і для інших людей”.

У підготовці порад для журналістів брала участь практикуючий психолог Тетяна Донцова, яка у складі команди Благодійного фонду “Восток-SOS” з початку збройного конфлікту працює з родинами зниклих безвісти та політв’язнів, а також з тими, хто пройшов через полон.

Як повідомляв Укрінформ, 29 грудня на КПВВ "Майорське" на Донеччині триває процес обміну утримуваних осіб.