Розмитнив “євробляху” - додав пенсіонеру “копійку”
Українцям додатково виплатять 7 мільярдів гривень. З’ясовуємо, звідки гроші та кому і скільки перепаде від весняного “аукціону щедрості”
Уряд вирішив у березні й на початку квітня потішити найменш забезпечених українських пенсіонерів додатковою виплатою понад 7 мільярдів гривень. Тож дехто з політиків та експертів говорить про низку пов’язаних із цим ризиків: економічних (зокрема, пришвидшення інфляційних і девальваційних процесів) та політичних (багато хто вважає “підозрілим” те, що втілення низки резонансних соціальних ініціатив “дивним чином” збіглося в часі з наближенням виборів). Хоча урядовці заперечують – йдеться про звичайний збіг: як-то кажуть, “вибори – виборами, а життя – за розкладом”. Адже, якщо згадати, реалізація багатьох ініціатив у фінансовій сфері, зазвичай, припадає якраз на березень-квітень. Бо, по-перше, наприкінці лютого вже відомі підсумки економічного життя країни та її фінансові показники за попередній рік. А по-друге, вже можна робити певні висновки про економічні тенденції року нового. Щодо економічних ризиків, то, на думку старшого економіста Центру соціально-економічних досліджень Кейс-Україна Володимира Дубровського, вони незначні. Отримані людьми «понаднормові» кошти, безперечно, позначаться на споживчому попиті. Але не настільки, щоб спровокувати суттєвіший сплеск інфляції, аніж, приміром, різке підвищення комунальних тарифів. Водночас втілення негативного економічного сценарію, на думку експерта, усе ж можливе – за рахунок очікувань і маніпулятивних спроб спекулянтів або політиків дестабілізувати ситуацію. Хочеться вірити, що цього не станеться.
Разові компенсації – як плата за відсутню індексацію
Чиновники готують навесні для найменш забезпечених пенсіонерів приємний сюрприз - разові виплати (по 2410 гривень). Йдеться про доплату майже 2 мільйонам українців, які мають повний страховий стаж, але оскільки свого часу отримували невелику зарплатню, то нині одержують невеликі пенсії. Уряд ухвалив рішення про виплату їм компенсації за 2015-2016 роки, коли індексації пенсійних виплат не проводили.
Ось як пояснив логіку нової ухвали міністр соціальної політики України Андрій Рева: "У 2019 році пропонується здійснити доплату до пенсій 1 мільйону 900 тисячам пенсіонерів у розмірі 2410 гривень. Чому саме така сума? Йдеться про додатковий ресурс, який отримано від дії закону про "євробляхи". Кошти від розмитнення таких автомобілів у повному обсязі скеровано на підвищення пенсій. Звертаю увагу, що йдеться про підтримку громадян із повним страховим стажем (як повідомив у Facebook віце-прем'єр Павло Розенко, гроші виплатять чоловікам, чий стаж перевищує 35 років, і жінкам, які пропрацювали 30 років (вихід на пенсію після 2011 року) та 25 і 20 років відповідно (вихід на пенсію до 2011-го. — Ред.), які багато працювали, але мають низькі пенсії".
При цьому в уряді запевнили: відповідні компенсації українці одержать упродовж двох місяців: 1200 – у березні, решту – у квітні. Але, ще раз наголошуємо, йдеться про разові виплати. Нагадаємо, що від пільгового розмитнення автівок з іноземною реєстрацією держава за три місяці отримала понад 13 мільярдів гривень. Тож частину цих грошей використають для разової компенсації (4,5 мільярди), а решту – на компенсацію витрат Пенсійного фонду на щорічну індексацію пенсійних виплат.
Щорічна індексація: “додаткові” гроші виплачуватимуть регулярно і автоматично
Нагадаємо, що згідно із Законом “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій”, який у жовтні 2017-го дав старт пенсійній реформі, в Україні впроваджено щорічну автоматичну індексацію пенсійних виплат, що також вперше має бути здійснена в березні цього року. Цей процес стосуватиметься усіх пенсіонерів (більш ніж 10 мільйонів українців). Формула, за якою робитимуть перерахунок, доволі проста. Вона враховує відсоток збільшення фонду оплати праці (розміру середньої зарплати) в країні та рівень інфляції за попередній рік (себто, у 2019-му – за 2018-й, у 2020-му – за 2019-й і так далі). Аби визначити коефіцієнт підвищення пенсій, показник інфляції та відсоток збільшення зарплат плюсуватимуть і ділитимуть на два. Оскільки рівень інфляції в Україні минулого року становив 9,8%, а фонд оплати праці збільшився на 24,5%, то матимемо результат:
(9,8+24,5):2 = 17,15 (після округлення — 17%)
Тобто розрахунковий коефіцієнт збільшення пенсійних виплат становитиме 1,17 або ж 17%.
Презентуючи програму майбутньої індексації, міністр соціальної політики Андрій Рева, уточнив, що підвищення у середньому становитиме 255 гривень. Але це не означає, що усі отримають однакові донарахування. Для когось це може бути 500 гривень (для 600 тисяч пенсіонерів – більше 800 гривень), для когось – 200 чи 150. Проте, відповідний “доважок” не буде меншим, аніж 100 гривень на місяць. Якщо отримана відповідно до розрахунків сума буде меншою (приміром 80 гривень), держава однак сплатить різницю. Відповідно, такий пенсіонер додатково отримуватиме по 100 гривень на місяць.
Водночас для частини громадян, які вийшли на пенсію на підставі спеціального законодавства (військові пенсіонери, колишні правоохоронці, нардепи, державні службовці і т.ін.), щорічна індексація не передбачена. Нагадаю, з 1 січня було перераховано виплати для 2 мільйонів пенсіонерів, які досягли 65-річного віку і мають великий страховий стаж (35 років для чоловіків і 30 для жінок). Середній розмір підвищення склав 172 гривні на місяць. Також підвищення отримали приблизно півмільйона військових пенсіонерів.
Чи вистачить грошей? Питання майже риторичне
Голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук вважає фактор законодавчої захищеності регулярної «пенсійної індексації» дуже важливим. За такого підходу відповідні виплати не залежатимуть від жодних «політичних вітрів» і від наближення чи “віддаленості” виборів (у чому, до речі, нині активно звинувачують чинну владу). При цьому, за оцінками економіста, найближчими роками країна, вочевидь, знаходитиме кошти для автоматичної індексації (цього року, приміром, додатково знадобиться понад 26 мільярдів гривень).
Як пояснює Борис Кушнірук, наповненню Пенсійного фонду сприяють зростання економіки і підвищення заробітних плат, яке означатиме збільшення податків, сплачених роботодавцями і працівниками. «Але у середньостроковій перспективі цей тягар може стати для України непосильним. Чим гіршим буде співвідношення кількості пенсіонерів і числа працюючих, тим більші розриви виникатимуть у можливостях та потребах Пенсійного фонду, – попереджає експерт, – і, зрештою, виникне ситуація, за якої необхідних сум для додаткових вливань із бюджету не знайдеться. Тож, вважаю, рано чи пізно держава змушена буде визнати, що неспроможна дати громадянам нічого, крім мінімуму. Решту ж маємо накопичувати самі упродовж життя. Причому, держава, на мою думку, не повинна змушувати до цього людей, «заганяючи» всіх до участі у накопичувальних пенсійних програмах. Її роль – створювати передумови для добровільного накопичення і стимулювати його. Та, звісно ж, гарантувати збереження заощаджень», – наголошує Борис Кушнірук.
Владислав Обух. Київ