Apple зменшував швидкість iPhone. Подумаєш, так роблять усі виробники!
Ви не знали, що життя побутової техніки “запрограмоване”? То читайте, як це робиться
Скандал з приводу навмисного уповільнення роботи продуктів Apple, схоже, вщухає. Apple публічно визнала помилки програмного забезпечення і знизила ціни на заміну акумуляторів. Здавалось, проблема вирішилась. Але по тому прийшла черга “полювання на відьом” - суди різних країн розглядають позови власників iPhone до Apple, рішенням яких з великою ймовірністю буде стягнення штрафу з компанії.
Укрінформ уже писав про скандал навколо iPhone. Якщо коротко, то Apple випустила нове програмне забезпечення, яке мало на меті сприяти подовженню роботи акумуляторів. Але водночас, саме воно знижувало швидкість процесору – і саме це обурило користувачів. Компанія Apple публічно визнала свою провину: мовляв, вони хотіли виправити проблему з акумуляторами. Але не вдалося, бо виникла нова проблема – «шкідливе» програмне забезпечення гальмувало процеси, про яке клієнти і не здогадувалися.
У підсумку: компанія нібито хотіла подовжити “життя” акумуляторам. Але версія – компанія Apple стимулювала, таким чином, купувати наступні, новіші моделі своїх гаджетів. Інкримінований виробнику задум - простий, мов двері: iPhone повільно працює – його власник думає, що це неминуче, бо пов’язано з конструкцією та технологічними рішеннями і тому купує наступну модель з потужнішим процесором. Хоча, насправді, новий гаджет, по суті, мало чим відрізняється від попереднього.
Відтак, визнавши свою “хитрість”, Apple створила прецедент – вперше виробник публічно заявив, що навмисне погіршує якість продукту. Але чи єдиний це випадок? Риторичне запитання, чи не так?
Хитрощі бізнесу: виробники знають, коли їхній виріб стане “глючити”
Хіба всі ми не помічали, що найрізноманітніші прилади і побутове обладнання адекватно працює чомусь лише в межах гарантійного терміну. Коли ж закінчується гарантія, лавиноподібно настають проблеми. Йдеться не лише про телефони, а й про різну побутову техніку – пральні машини, міксери, комбайни тощо, навіть про автомобілі. Усюди – одне й те саме: коли спливає офіційний термін гарантії – одразу перестає працювати інколи ледве не все. Звідси й запитання: чи не навмисне виробники конструюють свої вироби так, щоб вони працювали лише певний визначений час?
Така можливість реально існує. Кожен інженер знайомий з таким поняттям, як теорія надійності. Вона дає змогу розрахувати, скільки часу прилад працюватиме безвідмовно, і через який період відмовлять усі його функції. А це у свою чергу залежить від розрахункового терміну служби кожної окремої деталі.
Яскравий приклад того, що виробники знають, коли та чи інша деталь вийде з ладу, - автомобільна галузь. Коли ви купуєте новий автомобіль, то отримуєте техкнижку. В ній передбачені періоди та строки техоглядів і обслуговувань, які автівка має періодично проходити. Також додається список деталей та робочих матеріалів, що їх потрібно замінювати під час техогляду – олива, фільтри, прокладки... Тобто, виробники знають, скільки та чи інша деталь “прослужить” і на основі цього складають план техоглядів. І те саме стосується всіх інших деталей, які не згадуються у переліку ТО, але без яких авто так само не поїде.
“Довіряй, але перевіряй”: чому довести провину виробника майже неможливо?
Втім, якщо товар прослужив рівно стільки, скільки розраховував його виробник – претензій у споживача бути не може. Натомість, якщо виробник навмисно ще додатково “зіпсував” товар (як це сталось у випадку з Apple), то компанія має відповісти перед клієнтами. Але як довести, що товар був так задуманий виробником навмисно?
На думку експерта в сфері захисту прав споживачів, президента ГО “Споживча довіра” Максима Гончара, довести, що виробник навмисне псував товар (якщо йдеться про побутову техніку) – дуже важко. А тим більше повернути витрачені гроші. Наприклад, для цього потрібно прискіпливо перевірити діяльність конкретного виробника. І дуже часто, якщо виробник закордонний – це неможливо.
“Через нюанси українського законодавства зробити це майже нереально. По-перше, в Україні діє мораторій на перевірки будь-якого бізнесу, не кажучи вже про іноземного. Але для будь-якої продукції існує алгоритм: покупець звертається зі скаргою до Держпродспоживслужби, потім перевірку мають погодити відповідні міністерства, а насамкінець – Державна регуляторна служба. Відтак, з моменту подання скарги і до проведення перевірки минає понад півроку. Лише пройшовши ці “сім кіл пекла”, покупець може вимагати повернення грошей за неякісний товар” - розповідає експерт.
А у випадку з “айфонами” довести проблеми зі швидкістю роботи гаджету – взагалі неможливо. Встановити навмисно створену проблему можна лише за допомогою спеціальної експертизи. Максим Гончар каже, що необхідних лабораторій в Україні немає, тому необхідно звертатись безпосередньо у відповідні закордонні фірми. Які б і підтвердили “злі наміри” тамтешніх розробників. Звичайно, це нереально.
Максим Гончар зазначає, що в гарантійних умовах дуже часто і дуже дрібним текстом бувають прописані якісь умови, що затягують процес оскарження характеристик товару, або взагалі унеможливлюють проведення гарантійного ремонту. Ось iPhone 7, наприклад, – пишуть, що він водонепроникний. А в інструкції він значиться усього лиш “бризкозахисним”. Відтак, у випадку потрапляння води в телефон його просто відмовляться ремонтувати по гарантії. А платний ремонт буде коштувати дорожче, ніж новий телефон”.
Усе це наштовхує на думку про те, що сучасні виробники стурбовані постійним отриманням прибутку, вдаються до усіх доступних засобів – зокрема і тих, які дозволяють “контролювати” та обмежувати термін споживання їх продукту. Чи то буде фізичне зношення деталі, чи то спеціально запрограмований “баг” - усе доречно. Як бачимо, гігант IT-індустріїї - не виняток...
Микола Романюк, Київ