Майбутні фазани і зайці-русаки житомирських лісів
На Житомирщині лісівники вперше експериментують із вирощуванням у вольєрах фазанів і зайців-русаків, яких потім випустять у дику природу
Пилипівське лісництво стало першим в області, де цього року побудували вольєри для фазанів. Натомість у Радомишльському лісомисливському господарстві взялися за вирощування зайців-русаків, цей досвід унікальний не тільки для області, а й для України, адже подібним досі займалися лише лісівники на Полтавщині.
Як живуть співочі фазани та спритні зайці-русаки у вольєрах, журналістам показали під час престуру, який організувало Житомирське обласне управління лісового та мисливського господарства.
ЗБІЛЬШИТИ ПОПУЛЯЦІЮ ОЛЕНІВ І ДИКИХ КАБАНІВ
За результатом останнього обліку диких тварин, на Житомирщині на 5-27% збільшилася кількість козуль, лосів, плямистого та європейського оленів. Виявили і понад 100 ланей, яких ще кілька років тому не було в тутешніх лісах. Та навіть при такій позитивній динаміці лісівники не мають наміру складати руки, тож облаштовують нові вольєри, аби в угіддях області ставало ще більше дичини.
«Вольєрне господарство у нашій галузі завжди актуальне, бо дає можливість розводити у напіввільних умовах той чи інший вид тварин і випускати їх у мисливські угіддя. Досить давно у державному підприємстві «Баранівське лісомисливське господарство» функціонує вольєр із розведення оленя плямистого і щороку його молодняк користується великим попитом. Торік відновили вольєр у Білокоровицькому лісовому господарстві, туди завезли маточне поголів’я диких свиней, що дало 14 голів приплоду, та 5 голів оленя європейського, від якого теж очікують поповнення. В Овруцькому лісовому господарстві діє еколого-просвітницький центр, де утримується олень плямистий. У Лугинському лісовому господарстві є вольєр для розведення кабана дикого і добудовується вольєр для утримання диких качок. Цього року в Житомирському лісовому господарстві почали утримувати фазанів, а у Радомишльському лісомисливському – зайців-русаків», – розповідає завідувач сектору Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства Роман Логвінчук.
За його словами, хоч вольєрне господарство вимагає значних інвестицій, але зорієнтоване на перспективу.
Логвінчук пояснює, що у деяких частинах області популяція дикого кабана була зведена практично до нуля, а впродовж минулого року цих тварин побільшало.
У ДИКУ ПРИРОДУ ПЛАНУЮТЬ ВИПУСТИТИ ДО 500 ФАЗАНІВ
Фазанів, які живуть у Пилипівському лісництві, там лагідно називають півниками та курочками. Перші яскраві, а другі – сірі, навіть губляться на фоні півників. Фахівці пояснюють, що така помітність самців допомагає їм відвернути увагу хижака від самки і пташенят.
Директор державного підприємства «Житомирське лісове господарство» Руслан Карчевський каже, що облаштування вольєру на площі 1000 квадратних метрів приблизно для 40 фазанів обійшлося у понад 100 тис. грн. З часом його планують перетворити на туристичну локацію.
«Сьогодні ми ще не готові випускати пташку, бо це маточне поголів’я і його завдання – наростити молодняк. Для лісу фазани будуть естетичною окрасою, а ще вони мають незвичайний голос, до того ж, це мисливський вид. Ми також плануємо реалізацію птахів, бо багато приватних господарств і звичайних людей хочуть спробувати в себе їх вирощувати», – додав директор лісгоспу.
Лісничий Пилипівського лісництва ДП «Житомирське лісове господарство» Василь Грищук показує вольєри. Їх тут 9 і в кожному утримують по самцю і приблизно 4-5 самок. Не рекомендовано, аби в одній клітці було двоє фазанів, бо вони конкуруватимуть між собою і навіть можуть убити один одного. Півник важить до 2 кг, а курочка – до 1,5 кг.
«Щодня їм потрібне ідеальне прибирання. Фазанам наливають свіжу воду і насипають їжу, зараз це комбікорм. На одну пташку йде приблизно 50 грамів корму на добу. У природному середовищі фазани зазвичай харчуються насінням диких рослин, трав’яною рослинністю й 1-2 місяці їм треба їсти білкову їжу – жуків, комах, личинок. За ними всіма доглядає одна людина – це для їхнього спокою, кращого харчування та розмноження. Ситуація, як зараз, коли тут багато людей, є для них стресом. У клітках ви бачите соснові гілки – для імітації природного середовища птахів. Фазани живуть на узліссі, де є відкриті водойми, чагарники, висока трава, аби вони могли сховати свої кубла. Це одна із найшвидших пташок, бо під час бігу може досягати швидкості до 15 км, а якщо не встигає, то піднімається і летить, але вже не так швидко», – зазначив лісничий.
Доглядає за фазанами Ніла Гайдащук. Жінка розповідає, що приходить на роботу о 7-й ранку, працює до обіду, а потім повертається о 16-й і затримується до 19-21-ї години. Яскравого одягу птахи не люблять, а до своєї доглядальниці вже почали звикати.
«Насамперед витираю піддони, промиваю поїлки, наливаю водичку, насипаю корм, і починаю прибирати, щоб у них було гарно і чисто. Яйця збираю тричі на день. У нас тут є улюблениця темного кольору, а всі інші світлі. Коли я годую поряд у вольєрі фазанів, вона починає співати і кличе мене», – говорить доглядальниця.
Зібрані у вольєрах яйця поміщають на 24 дні в інкубатор. Після цього пташенят на місяць відправляють в ізолятор зі стабільними температурою та вологістю, а тоді випускають до загального вольєру. У фазанарії вже з’явилися на світ 200 пташенят.
Лісівники сподіваються наступної весни випустити у дику природу 500 пташок, адже умови в житомирських лісах сприятливі для них. Спершу їх підгодовуватимуть, поки вони навчаться самостійно добувати їжу.
Фахівці акцентують, що у фазанів цінне м’ясо, а їхні яйця своєю користю не поступаються перепелиним і значно смачніші за курячі.
ЗАЙЦІ-РУСАКИ БОЯТЬСЯ АГРОХІМІКАТІВ
У Радомишльському лісомисливському господарстві почали вирощувати зайців-русаків. Популяція цих тварин зменшується через те, що аграрії обробляють поля шкідливими для них хімікатами. Тож нині важливо збільшити кількість русаків у дикій природі.
Зайців, які живуть у клітках вольєру, врятували від минулорічної лісової пожежі, що виникла у Потіївському лісництві.
Мисливствознавець державного підприємства «Радомишльське лісомисливське господарство» Вадим Лайчук розповідає: «Ми їздили переймати досвід до наших колег у Лубенський держлісгосп на Полтавщині (він досі був єдиним серед державних лісгоспів, де вирощують зайців-русаків – авт.). Свій вольєр облаштували на 675 метрах квадратних, де зараз живуть 10 зайців – дорослі 2 самці й три самки, двоє з яких уже привели 5 зайченят. Молодняку півтора місяці, його ще триматимуть у клітках стільки ж часу, а потім випустять у великий вольєр».
Мисливствознавець Олексій Пузіков зауважує, що зайці-русаки їдять багато кори, тому їм щодня дають гілки. У загальному вольєрі посіяли овес та люцерну, аби тварини мали чим харчуватися, а ще встановили для них дерев’яні будиночки.
«Ми будемо розробляти методику, щоб привчити зайця жити там, куди його випустили. Він може втекти куди йому заманеться, наприклад, в інший лісгосп, а нам від цього користі не буде», – каже Пузіков.
Оскільки самка зайця-русака може давати приплід двічі-тричі на рік, то щороку господарство може випускати у ліс до 50-60 тварин. Через 4 місяці планують дати свободу першому десятку зайців. За словами лісівників, їх випустять на відтворюваних ділянках (під них у лісомисгоспі відведено 1,5 тис. га угідь – авт.), де не полюють, а лише підгодовують тварин.
Радомишльські фахівці зазначають, що мисливське господарство збиткове, бо щорічно на його ведення витрачають до 380 тис. грн, а заробляють лише 20 тис. грн, але попри це продовжують займатися такою необхідною для лісу справою.
Поки фазани й зайці-русаки живуть і розмножуються у вольєрах, є надія, що облік диких тварини наступного року знову засвідчить приріст звірів у лісах Житомирщини.
Ірина Чириця, Житомир
Фото автора