Для виживання малим громадам Дніпропетровщини потрібно "товаришувати" - ЦРМС

Децентралізація

Інструмент міжмуніципального співробітництва може стати рятівним для ОТГ, де менше ніж 10 тисяч населення, у разі укрупнення вже утворених громад в рамках проведення нового адміністративно-територіального поділу областей країни.

На цьому в ході семінару «Міжмуніципальне співробітництво (ММС) у сфері охорони здоров’я», що відбувся на базі Дніпропетровського Центру розвитку місцевого самоврядування Програми «U-LEAD з Європою» наголосила директор Центру Олена Тертишна, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Ідеальний рецепт – укладення міжмуніципальних угод по тих функціях, які не змогла створити ОТГ, але цю функцію ми допомогли створити іншим громадам. І таким чином поєднати функціональні зусилля у головному завданні тергромад – спроможності. У Дніпропетровській області Кабмін дав цей статус усім утвореним громадам, тому, як спроможні, громади мають виконувати і надавати усі адмінпослуги первинного значення. В даному випадку міжмуніципальне співробітництво допоможе повністю закрити всі пусті ніші тергромад у функціональних напрямках», - сказала Тертишна.

За її словами, картою ідеального адмінустрою, розробленою експертами картографами за результатами роботи ОТГ й економічними показниками, Дніпропетровщині пропонується всього 46 ОТГ, проте на сьогодні в регіоні вже утворено 64 ОТГ.

«Зараз до ОДА на висновок і вже до ЦВК пішло ще чотири громади, сім громад приєднують до себе територію, укрупнюючи себе. Тому ми ніяк не можемо погодитися із намальованим нам ідеальним устроєм. Про це, до речі, голови ОТГ на базі Дніпропетровського ЦРМС, проаналізувавши цю ідеальну карту, заявили своїм рішенням під час засідання регіонального відділення Асоціації об’єднаних тергромад області і запропонували Мінрегіону й розробникам цієї ідеальної карти за основу формування майбутнього адмінтерустрою взяти створені протягом 2015-2019 громади, а от вже ту територію, що лишилася пасивною, розглядати як територію для приєднання до міст обласного значення, на другому місці стоять міста районного значення, третю сходинку займають створені ОТГ», - зазначила Тертишна.

Але щоб довести запропонований варіант, потрібні докази. Їх Дніпропетровський ЦРМС бачить саме у міжмуніципальному співробітництві.

«Не може мала громада створити свій методичний кабінет освіти, маючи 2-3 школи. Але поруч є велика громада, сусідка, яка створила цей методичний кабінет. От і просить зараз Святовасилівська громада Солонянську ОТГ укласти з нею міжмуніципальну угоду, щоб скористатися функцією, якої в неї немає. Так само можна вчинити, якщо у малої громади немає ЦНАПу. Тобто для усіх громад області, які є сьогодні в ризиковій групі укрупнення, ми будемо пропонувати цей інструмент в роботі», - пояснила директор ЦРМС.

Причому ММС не зобов’язує «дружити» лише із сусідніми громадами, як це стояло при об’єднанні. ММС немає кордонів, такі угоди можна укладати із громадами навіть за 500 кілометрів, з інших областей. Хмарні технології дозволяють засобами електронного зв’язку отримувати нині будь-які послуги на відстані.

Радниця з питань муніципальних послуг Дніпропетровського ЦРМС Олена Гладка поінформувала, що станом на 16 серпня в Україні укладено 489 угод міжмуніципального співробітництва. В Дніпропетровській області укладено лише 11 угод, але ситуація активізувалася з приходом програм, у тому числі й Програми «U-LEAD з Європою», яка однією з умов участі в конкурсах, проектах ставить те, що громада є або ініціатором або учасником міжмуніципального співробітництва.

«Тобто ефект масштабу від реалізованих проектів буде набагато більший», - зазначила Гладка.

Читайте також: ОТГ на Харківщині залучають німецьких експертів для розвитку територій

Що стосується охорони здоров’я, додала вона, на сьогодні в Україні укладено лише 28 угод, але в Дніпропетровській області одна із громад вже підготувала документи й буде подавати їх до Мінрегіону для оформлення угоди саме по «вторинці».

При цьому, підкреслила Гладка, громади починають відчувати переваги міжмуніципального співробітництва.

«На практиці ми реально бачимо, що ті, хто вже пройшов цей шлях від ініціації до реєстрації угоди в Мінрегіоні, розуміють, що це не страшно. Це також ключовий бар’єр: люди бояться, що ця процедура буде складною. Насправді, вона трудомістка, але не складна», - сказала вона.

Між тим, динаміка очевидна: якщо у 2015 році була укладена лише одна угода в сфері охорони здоров’я, у 2016 – вже три, у 2017 – чотири, в 2018 і в нинішньому - 10 угод, а до кінця року їх буде ще більше.

Учасники семінару розглянули основні типи угод, які застосовуються в ММС, – це делегування виконання окремих завдань, реалізація спільного проекту, спільне фінансування та утримання – ця форма зараз набуває актуальності й поширення.

В Україні на сьогодні лише у 8 областях є ОТГ, де вже укладені угоди про міжмуніципальне співробітництво саме в сфері охорони здоров’я, у 16 областях така робота не здійснюється.

Радниця з питань муніципальних послуг вважає, що оскільки держава з 2020 року планує переходити на прямі бюджетні відносини з Національною службою здоров’я України, було б логічним підтримати вторинну ланку надання медичних послуг в плані оснащення сучасними медичними приладами діагностики.

«Було б добре, якби держава запропонувала якісь проекти, гранти, нехай би і громади долучалися до цього й додавали 10-20% для оснащення. Тому що багато які лікарні не зможуть заробляти ті кошти. Наприклад, якщо люди з серцево-судинними захворюваннями, інсультами, ще щось, то якщо у лікарні громади відсутній комп’ютерний томограф, то вони не зможуть надати лікування і будуть відправляти людей туди, де цей апарат є, де можуть правильно провести діагностику й призначити лікування. І тоді гроші підуть за пацієнтом. Тому якщо на рівні держави чи хоча б області таке стимулювання відбудеться, це дозволить реально підвищити якість медичних послуг, наблизить їх до населення й буде стимулювати розвиток цього напрямку – застосування міжмуніципального співробітництва», - переконана Гладка.

Як пояснила радниця з питань децентралізації Дніпропетровського ЦРМС Ольга Кірєєва, ММС дійсно є тим інструментом, який дозволяє громаді економити кошти, якісно реалізовувати свої повноваження та надавати послуги. При цьому можна більш вдало розподілити існуючі ресурси.

Програма «U-LEAD з Європою» фінансується спільно Європейським Союзом і державами-членами - Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією і підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.

Фото: Людмила Блик