На Вінниччині експерти розповіли про переваги об'єднання в громади

Децентралізація

У Стрижавській громаді Вінницького району в понеділок актив селища за участю представників районної влади та фахівців Вінницького ЦРМС обговорили перспективи та проблеми створення об’єднаної громади.

Обмін думками відбувся під час публічної дискусії «Об'єднання громади: успіхи, реалії та виклики у контексті нового етапу реформи децентралізації» в межах Всеукраїнської інформаційної кампанії «Я – Громада!», організованої спільно Мінрегіоном та Програмою «U-LEAD з Європою», повідомляє кореспондент Укрінформу.

За словами експерта зі стратегічних комунікацій Всеукраїнської інформаційної кампанії «Я - Громада!» Тетяни Вороніної, громади для проведення таких заходів обирали за кількома критеріями, порадившись із Вінницьким ЦРМС. Зокрема, до уваги бралися ситуація з об’єднанням, перебіг цих процесів, наявність проблем для обговорення тощо,

«У неділю ми перебували у м. Бершадь, в нас був захід у формі містечка децентралізації, - це інтерактив відкритого типу інформаційного характеру. У селищі ж Стрижавка проводимо панельну дискусію. Це більш спеціалізований захід, у якому беруть участь ті, хто ухвалюють рішення про створення ОТГ, чи дотичні до цього процесу. Ми запрошуємо на такі дискусії як прибічників, так і опонентів процесу об’єднання, і намагаємося зробити так, щоб люди почали розмовляти між собою на ці теми, а в кращому разі – порозумітися», - наголосила Вороніна.

Зазначалося, що у Стрижавці об’єднавчі процеси загальмувалися через відмову окремих населених пунктів увійти до складу ОТГ. Окрім того, Вінницький район не увійшов до переліку районів, затверджених обласною радою у Перспективному плані формування територій громад.

Як повідомив радник з децентралізації Вінницького ЦРМС Євген Шаповалов, наразі на Вінниччині сформовані 35 ОТГ, іще в п’яти у червні відбудуться перші вибори. До того ж, триває доприєднання сіл до вже створених ОТГ. Вони змогли скористатися інфраструктурними субвенціями, які надає уряд об’єднаним громадам, а головне, отримали у своє розпорядження фінансові ресурси у вигляді ПДФО тощо. Відтак, їхні бюджети і можливості розвитку, капітальні видатки зросли у рази.

Втім, існують і перешкоди у створенні ОТГ. Зокрема, цей процес гальмує аграрне лобі, не зацікавлене у збільшенні сплати податку на землю. Крім того, необхідно внести зміни до Конституції України, які б зробили реформу децентралізації незворотною, закріпили її здобутки і дали упевненість об’єднаним громадам у завтрашньому дні.

Читайте також: Зубко: Децентралізацію розпочинали як щеплення від федералізму і вона зшиває країну

Що ж стосується Стрижавки, то 11-тисячне селище, отримавши статус об’єднаної громади, збільшило б свій бюджет на 20 млн грн лише за рахунок сплати ПДФО. Рішення про створення ОТГ місцеві депутати та сільради сусідніх громад ухвалили ще 2016 року. Та ці процеси розтяглися на роки, не в останню чергу – через розташування у вінницькому передмісті, що диктує високі ціни на землю, нерухомість, а також чималі надходження до бюджету за рахунок реєстрації в селищі бізнесу, розташованого в обласному центрі. Значна частина податкових надходжень Стрижавки йде у бюджет району, тож голова райради Сергій Сітарський вважає, що «відособлення» об’єднаних громад погіршує ситуацію в районі, який, до того ж, має більше можливостей для реалізації серйозних інфраструктурних проектів, аніж об’єднані громади.

Водночас, голова РДА Михайло Демченко запевняє, що місцева влада об’єднавчим процесам не перешкоджає, принаймні, район посідає друге місце в області за кількістю ОТГ.

Місцевий актив цікавився у представників кампанії, експертів ЦРМС та гостей з Іванівської ОТГ реальним становищем екс-голів, а тепер в.о. старост сіл, які приєдналися до ОТГ, особливостями фінансування закладів освіти, медицини, повноваженнями депутатського корпусу рад ОТГ тощо. На запитання відповіли заступник голови Іванівської ОТГ Ігор Лановий та в.о. старости с. Гущинці Іванівської ОТГ Михайло Довгалюк.

Заступник голови Комітету Верховної Ради з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Сергій Кудлаєнко зазначив, що профільний комітет підготував до слухання в парламенті необхідний пакет законів, які б мали унормувати і довершити реформу децентралізації. Утім, з огляду на старт дочасних виборів надії прийняття їх чинним складом ВР немає. Тож народний депутат закликав учасників зустрічі скористатися всіма наявними можливостями, аби процеси об’єднання пройти якнайшвидше, не чекаючи «примусового» визначення меж ОТГ у 2020 році.

Як зауважила голова Стрижавської селищної ради Таїсія Короленко, очолювана нею громада завдяки децентралізації отримала серйозні фінансові ресурси. Проте, через неузгодженість позицій сіл-сусідів, а також політичні інтереси окремих партій та депутатів, представлених в облраді, селище і район в цілому опинилися поза ухваленим Перспективним планом. А тому прибічникам створення ОТГ доведеться шукати шляхи, аби у цьому базовому документі були максимально враховані інтереси громади.

За словами експерта «Я - Громада!» Тетяни Вороніної, зорганізовані під час промокампанії зустрічі спонукають актив громад під іншим кутом подивитися на питання об’єднання громад та сприяють інтенсифікації цього процесу.

«Звісно, за час нашої розмови зробити диво неможливо, але принаймні ми знаємо, що після наших візитів у Херсонську та Рівненську області у населених пунктах з’явилися ініціативні групи», - поінформувала Вороніна.

Утім, вона сподівається, що кампанія «Я- Громада!» матиме практичні результати, причому позитивні.

Як повідомляв Укрінформ, Всеукраїнська інформаційна кампанія «Я – Громада!» охопить 39 населених пунктів у різних областях України. Вона має на меті інформувати населення про реформу децентралізації та її аспекти, зокрема у сфері освіти та охорони здоров'я, підвищити обізнаність громадськості щодо її сутності, продемонструвавши найкращі практики вже існуючих об'єднаних територіальних громад, а також заохотити громадян стати агентами змін.

Програма "U-LEAD з Європою" фінансується спільно Європейським Союзом і державами-членами: Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією - і підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.

Фото: Олександр Лапін