Бундестаг визнав особливу історичну відповідальність Німеччини перед Україною за злочини націонал-соціалізму
Німецький Бундестаг визнав особливу історичну відповідальність Німеччини перед Україною за злочини націонал-соціалізму, ухваливши до 85-х роковин трагедії Бабиного Яру одразу два подання – урядових ХДС/ХСС і СДПН та опозиційних "Зелених".
Відповідне голосування відбулося під час пленарного засідання Бундестагу у п’ятницю, 9 жовтня, передає кореспондент Укрінформу.
У поданні урядових фракцій ХДС/ХСС і СДПН наголошується, що з особливої історичної відповідальності Німеччини перед Україною випливає і нинішній політичний обов’язок.
"З особливої історичної відповідальності Німеччини перед Україною випливає політичний обов’язок зберігати пам’ять про злочини націонал-соціалістичної окупації. Сьогодні Німеччина та її партнери виступають за свободу, суверенітет і самовизначення України. Німеччина стоїть на боці України, яка захищає свою територіальну цілісність, державну незалежність і демократичне майбутнє від протиправної з погляду міжнародного права російської агресивної війни“, - йдеться у документі.
У ньому також прямо пов’язується історична відповідальність із нинішньою допомогою Україні.
"Ця відповідальність знаходить своє конкретне вираження у всебічній підтримці України в її самообороні, у зусиллях заради повернення викрадених Росією українських дітей і підлітків, у підтримці відбудови та зміцненні демократичних і правових структур, а також у супроводі України на її шляху в процесі вступу до ЄС і з огляду на стійкі трансатлантичні відносини", - зазначається в поданні.
Коаліційний документ закликає федеральний уряд і надалі всебічно підтримувати Україну політично, економічно, фінансово, гуманітарно та військово у захисті її суверенітету, незалежності й територіальної цілісності від російської агресії. Окремо передбачено продовження військової допомоги разом із європейськими та трансатлантичними партнерами, зокрема надання необхідних систем озброєння, боєприпасів, обладнання, навчальних спроможностей і логістичних засобів.
У другому ухваленому документі – поданні фракції "Союз 90/Зелені" – ця теза сформульована ще пряміше: "Німеччина визнає свою особливу історичну відповідальність перед Україною та іншими країнами Центральної та Східної Європи".
У документі також констатується, що "Німеччина несе особливу історичну відповідальність перед Україною та за мир у всій Європі".
З огляду на російську агресивну війну Бундестаг у цьому поданні закликає федеральний уряд "на всіх рівнях й надалі та сильніше" підтримувати Україну у захисті її права на самовизначення, незалежності, свободи, територіальної цілісності та суверенітету, а також посилити політичну, фінансову, гуманітарну та військову підтримку.
Особливістю голосування стало те, що німецький парламент ухвалив обидва конкуруючі подання. За документ від опозиційних Зелених голосували ця фракція та Ліва партія, тоді як ХДС/ХСС, СДПН та правопопулістська "Альтернатива для Німеччини" (АдН) утрималися. Документ ХДС/ХСС і СДПН, окрім самих урядових фракцій, підтримали Зелені, Ліва партія та АдН утрималися. Таким чином, усі фракції Бундестагу, крім АдН, підтримали принаймні одне з двох подань, а голосів проти не було.
Посол України в Німеччині Олексій Макеєв, який спостерігав за дебатами та голосуванням із гостьової трибуни Бундестагу, назвав ситуацію унікальною, звернувши увагу на те, що парламент зрештою схвалив одразу два окремі подання – від коаліції та опозиції. "За звичною парламентською логікою такого не мало б статися. Але сталося. Адже замість того, щоб робити політику, фракції Німецького Бундестагу – всі, окрім однієї – вирішили писати історію. І дали хід обом поданням: не було жодного голосу проти", - написав український посол на своїй сторінці у Facebook.
За його словами, українська сторона кілька років працювала над темою історичної відповідальності Німеччини та ідеєю відповідної резолюції Бундестагу. "Ми кілька років довго працювали над темою про історичну відповідальність і над ідеєю резолюції Бундестагу. А отримали зрештою одразу дві. Та головне – зафіксували остаточну й докорінну зміну свідомості", - зазначив посол.
Макеєв також провів паралель із голосуванням Бундестагу восени 2022 року, коли німецький парламент визнав Голодомор 1932-1933 років геноцидом. "Я так само був на цій трибуні восени 2022 року. І бачив, як німецькі демократичні фракції вміють демонструвати єдність, коли йдеться про головне. Тоді Бундестаг визнав Голодомор 1932-1933 років геноцидом. Я пам’ятаю ту особливу щирість і єдність, що панували в цій залі. Сьогодні я знову відчув те саме", - зазначив посол.
Підсумовуючи рішення парламенту, Макеєв написав: "9 жовтня 2026 року Німецький Бундестаг офіційно визнав особливу історичну відповідальність Німеччини перед Україною за злочини націонал-соціалізму".
Як повідомляв Укрінформ, раніше посол України в Німеччині Олексій Макеєв заявляв в інтерв’ю агентству, що у керівництві Німеччини дедалі частіше говорять про історичну відповідальність країни саме перед Україною, а не лише перед Росією, що стало результатом системної роботи української дипломатії із переосмислення Берліном історичних наративів.