Євросоюз проґавив злоякісні зміни, які тривали у Росії з 2007 року - представник України при ЄС

Ексклюзив

З моменту повномасштабного вторгнення РФ в Україну в Європі відбулася карколомна трансформація сприйняття Росії та загрози, яку вона несе всьому континенту.

Про це в інтерв’ю Укрінформу розповів представник України при Європейському Союзі Всеволод Ченцов.

«Відбулася насправді карколомна трансформація. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну стало переломним моментом для Європи», - заявив Ченцов.

На його думку, сприйняття Росії трансформувалося з «проблемного партнера» у системну воєнну загрозу.

Він підкреслив, що європейська безпекова політика зазнала структурних змін: від переозброєння та розширення НАТО до енергетичної незалежності й посилення санкцій.

«Ця трансформація має довгостроковий характер і визначатиме політичний та безпековий ландшафт Європи на десятиліття вперед», - вважає дипломат.

Ченцов нагадав, що до 2022 року значна частина європейських еліт розглядала Росію як складного, але раціонального партнера, з яким можливий діалог і економічна співпраця.

На його думку, перші зміни відбулися з 2007 року, в тому числі після Мюнхенської промови Путіна.

«До того Росія ще демонструвала зацікавленість у співпраці з ЄС, у питанні безвізового режиму вони нас навіть подекуди випереджали. Але в якийсь момент Росія відчула себе достатньо сильною та багатою і вирішила посилювати інтеграційні процеси навколо себе. Досить активно, а потім і агресивно, почали проштовхуватися ідеї Євразійського союзу», - розповів Ченцов.

Проте ЄС «проґавив ці злоякісні зміни у російській зовнішній політиці або обрав шлях свідомо їх не помічати», сказав представник України при ЄС.

Він нагадав, що існувала ілюзія нормальності, в тому числі в окремих країнах-членах, таких як Німеччина, що за рахунок міцних економічних відносин РФ не може піти ва-банк.

«Ця ілюзія зберігалася навіть після 2014 року. Водночас Україна все ж таки сприймалася як країна на периферії інтересів Європи, не ототожнювалася з колективним Заходом, фактично, існувало неформально вето на саму ідею прийняття України до ЄС. Але після повномасштабного вторгнення РФ в Україну 24 лютого 2022 року відбулося реальне переосмислення: Росія почала сприйматися як ревізіоністська держава, що веде агресивну війну проти європейської системи безпеки», - сказав Ченцов.

В той час, як у 2022 році НАТО офіційно визначило Росію як «найбільш значну і пряму загрозу» безпеці союзників у новій Стратегічній концепції, країни ЄС активізували координацію оборонної політики та збільшили військову допомогу Україні, розповів дипломат.

«Проте навіть після повномасштабного вторгнення традиційне сприйняття України не змінилося одномоментно. Це був тривалий процес, але на сьогодні вже можна констатувати, що ми пройшли точку неповернення», - сказав Ченцов.

Читайте також: Ченцов: Поетапний вступ України в ЄС - не компроміс, а прагматичний інструмент

На його думку, символічним моментом стала промова, відома як Zeitenwende (перелом епохи), виголошена на той момент німецьким канцлером Олафом Шольцем у Бундестазі. Німеччина створила спеціальний фонд у 100 млрд євро для модернізації армії та відмовилася від політики стриманості у військових поставках.

Також, за його словами, у Європі зросла увага до кібербезпеки, інформаційних операцій та диверсійної діяльності. Країни Європи почали активніше протидіяти російській пропаганді та втручанню. Посилилися механізми санкцій, експортного контролю та боротьби з обходом санкцій.

Він також розповів, що, усвідомлюючи весь спектр існуючих та майбутніх загроз, а також гостру необхідність посилення оборонних спроможностей, ЄС запустив процеси реформування на інституційному рівні. Зокрема, у 2024 році в Єврокомісії вперше в історії ЄС призначений комісар з питань оборони та космосу, ним став литовський політик Андрюс Кубілюс. Також в Європейському парламенті був створений комітет з питань оборони та безпеки.

Як повідомляв Укрінформ, єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс наполягає на необхідності рішуче покращити європейську військову мобільність.

Він зазначив, що немає надійного стримування без військової мобільності, додавши, що військова мобільність визначає, чи є європейська солідарність та колективна оборона теоретичною чи реальною та ефективною. Кубілюс також поскаржився на різні правила щодо військових переміщень на національному та регіональному рівнях.

Фото Укрінформу можна купити тут