Антикорупційна стратегія: голова НАЗК розповів про вади в законодавстві

Ухвалення Антикорупційна стратегії до 2024 року зробить кожен державний орган в Україні антикорупційним, вважає голова НАЗК Олександр Новіков. 

Про це він сказав у коментарі Укрінформу у Нью-Йорку під час візиту делегації України для участі в Спеціальній сесії Генеральної Асамблеї ООН проти корупції, що проходить у штаб-квартирі ООН 2–4 червня.

«Антикорупційна стратегія – це документ не тільки про те, що НАЗК має вживати превентивних заходів запобігання корупції. Її ухвалення зробить кожен орган державної влади в країні антикорупційним за рахунок цілого набору принципів і конкретних кроків», - сказав Новіков.

За його словами, до проєкту, винесеного на друге читання, могли не потрапити «дві новели», які були в підготовленому НАЗК варіанті.

Одна – щодо необхідності створення реєстру банківських рахунків фізичних осіб. Друга - щодо передачі розгляду протоколів про порушення посадовими особами категорії А (міністри, депутати, судді КС), а також кримінальних проваджень за фактами порушень політичними партіями правил фінансування на розгляд Вищого антикорупційного суду. «Ці моменти були виключені на стадії підготовки до другого читання, але сподіваємося, вони залишаться в Антикорупційній стратегії», - зауважив Новіков.

Він пояснив, що за час його керівництва в НАЗК (рік і чотири місяці) два десятки матеріалів було передано до Національної поліції, які стосувалися підробки звітів політичних партій або перерахування отриманих з бюджету коштів за фіктивними угодами фізичним особам-підприємцям. «Жодна з цих справ фактично не розслідувана, - сказав голова НАЗК. – І ми розуміємо, чому... Тож така категорія справ має розслідуватися незалежними антикорупційними органами».

Вади в законодавстві, зазначив Новіков, також демонструє нещодавнє рішення Голосіївського суду, який закрив провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності голови Конституційного Суду Олександра Тупицького, звільненого Президентом з посади судді.

«Колишній голова Конституційного Суду був фактично виправданий судом, хоча навіть Венеційська комісія каже, що в нього був конфлікт інтересів, і він очевидний. Тупицький скасував статтю (про притягнення до відповідальності посадовців за недостовірну інформацію в декларації, – ред.), яка передбачає його власну відповідальність. Крім того, за фактом порушення головою КС Тупицьким норм етики мало відбутися засідання етичної комісії КС, і він сам же його скасував», - сказав голова НАЗК.

За його словами, усе це свідчить про необхідність завершення судової реформи. «Нам не треба її починати, відкривати, продовжувати, а просто завершити. Передати політично важливі справи, у тому числі адміністративні, до Вищого антикорупційного суду», - додав він.

Як повідомляв Укрінформ, 5 листопада Верховна Рада ухвалила в першому читанні проєкт закону про засади державної антикорупційної політики на 2020-2024 роки (Антикорупційну стратегію), внесений Кабінетом Міністрів.

Закопроєкт передбачає чотири розділи, перший з яких присвячено концепції формування антикорупційної політики в Україні на майбутні п’ять років. Решта розділів містять опис проблем та очікуваних стратегічних результатів, які слід досягти для їх розв’язання.