У Раді зареєстрували ще один законопроєкт про КСУ - депутат

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт "Про конституційну процедуру", що має вдосконалити діяльність Конституційного Суду України. Його планують розглянути наступного року.

Про це повідомив на пресконференції керівник робочої групи з питань законодавчого забезпечення ефективної діяльності у сфері запобігання корупції та вдосконалення законодавчого регулювання окремих аспектів роботи КС, голова Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський, повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Третій законопроєкт, який буквально щойно був зареєстрований і стосується третього блоку питань, а саме вдосконалення діяльності Конституційного Суду, - це так званий закон про конституційну процедуру...Ми розуміємо, що цей законопроєкт, швидше за все, Верховна Рада розгляне вже наступного року, тому що зараз є велика перерва в роботі парламенту", - сказав Монастирський.

За його словами, законопроєкт скоріш за все "буде проходити два читання, оскільки він великий, масштабний і потребуватиме серйозної роботи всіх фракцій і профільного комітету".

У свою чергу, заступник керівника робочої групи ВР Ольга Совгиря зазначила, що цей законопроєкт є "своєрідним кодексом конституційного судочинства". Він, зокрема, передбачає, що Конституційний Суд має ухвалювати рішення двома третинами від свого складу - це 12 суддів. На сьогодні рішення можуть ухвалювати 10 суддів.

Читайте також: КСУ просять роз'яснити скандальне рішення щодо брехні в деклараціях

Крім цього, за словами депутата, законопроєктом передбачено, що КС розглядатиме справи в основному у формі усного провадження, що забезпечить прозорість ухвалення рішень.

У документі також передбачено, що на формування порядку денного Конституційного Суду може впливати не лише голова суду, а й самі судді, а розподіл справ між суддями КС має відбуватися автоматизовано.

Законопроєкт "Про конституційну процедуру", розроблений групою народних депутатів, зареєстровано у Раді під номером 4533.

Як повідомляв Укрінформ, 27 жовтня КС визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачала покарання за недостовірне декларування. Також КС визнав неконституційними повноваження НАЗК з перевірки декларацій чиновників, моніторингу способу життя суб'єктів декларування, встановлення своєчасності подання декларацій, положення про відкритий доступ до декларацій в Єдиному державному реєстрі.

Президент України 25 листопада звернувся до Венеційської комісії із терміновим запитом щодо оцінки конституційної ситуації, яка виникла після рішення КСУ від 27 жовтня.

У висновках Венеційської комісії йдеться, що Конституційний Суд України потребує реформування і деполітизації.

Президент України пообіцяв врахувати позицію Венеційській комісії при проведенні судової реформи.

Зеленський має намір запропонувати Комісії з питань правової реформи при Президентові уважно опрацювати надані рекомендації та врахувати їх під час підготовки подальших кроків для реформування судової системи.

Водночас у КСУ заявили, що висновки Венеційської комісії свідчать про те, «рішення Конституційного Суду України №13-р/2020, попри критичні зауваження до його мотивації, є легітимним та таким, що підлягає виконанню".

Також, стверджують в КСУ, у процесі підготовки документа ці авторитетні органи Ради Європи не дійшли висновку про необхідність зміни складу суддів Конституційного Суду.