Рішення КСУ створює серйозну проблему для відносин з міжнародними партнерами — Кулеба
Рішення Конституційного Суду щодо скасування статті про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення створює серйозну проблему для відносин України з міжнародними партнерами.
Президент і уряд наразі шукають шляхи виходу із ситуації, заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба на онлайн-брифінгу, повідомляє кореспондент Укрінорму.
"Учорашнє рішення Конституційного Суду створює серйозну проблему, проблему не лише для внутрішнього розвитку України, але і для наших відносин з партнерами, які сприяли створенню антикорупційної інфраструктури в Україні", - сказав він.
Водночас Кулеба запевнив, що Президент і Кабмін, у тому числі МЗС, "абсолютно рішуче і принципово" налаштовані на подолання наслідків проблеми, створеної рішенням Конституційного Суду.
"Ви вже незабаром побачите конкретні кроки у цьому напрямку", - пообіцяв міністр.
За його словами, завдання МЗС у цій ситуації - спільно з нашими партнерами знайти оптимальні шляхи розв'язання створеної проблеми й забезпечити, щоб антикорупційна інфраструктура в Україні діяла належним чином.
"Ми будемо робити це не тому, що від нас це хтось просить ззовні. Ми робитимемо це тому, що боротьба з корупцією відповідає українським інтересам, інтересам українського народу, зміцненню добробуту українців та подальшого руху України шляхом європейської інтеграції", - підкреслив Кулеба.
Він нагадав, що існування й ефективне функціонування антикорупційної інфраструктури є важливим елементом нашої взаємодії із західними партнерами, й зауважив, що питання тут не можна зводити лише до безвізу з ЄС.
"Я переконаний, що саме по собі рішення Конституційного Суду, хоча і є серйозним ударом, але ще не руйнує нашу взаємодію з західними партнерами. Водночас якщо не вдасться подолати негативні наслідки цього рішення і забезпечити належне функціонування антикорупційної інфраструктури, тоді у нас будуть проблеми", - переконаний глава МЗС.
Як повідомляв Укрінфом, 27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за недостовірне декларування.
Зокрема, ця стаття ККУ передбачає відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
28 жовтня о 19:00 Національне агентство з питань запобігання корупції на виконання рішення Конституційного Суду України закрило доступ до Реєстру декларацій.
У серпні 2020 року до КС було направлене подання 47 народних депутатів щодо конституційності положень законів, які складають так звану антикорупційну платформу. Йдеться про електронне декларування, спецконфіскацію і оновлену ст. 368-5 ККУ, яка передбачає кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.
Зокрема, парламентарії оскаржили окремі положення законів «Про запобігання корупції», «Про прокуратуру», «Про Національне антикорупційне бюро України», «Про Державне бюро розслідувань», «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», Кримінального і Цивільного процесуального кодексів.
Після ухвалення даного рішення у НАЗК заявили, що судді КС ухвалили це рішення у власних інтересах, оскільки відомство виявило укількох суддів ознаки знаки декларування недостовірної інформації.
Водночас в Офісі Президента повідомили, що Володимир Зеленський використає своє право на законодавчу ініціативу, щоб відновити сталу та максимально ефективну роботу системи електронного декларування та невідворотність відповідальності за умисне порушення цих правил.