Депутати подають у 16 разів більше законопроєктів, аніж Кабмін — КВУ

Більш ніж половина законопроєктів, зареєстрованих упродовж перших трьох місяців роботи Верховної Ради IX скликання, не є якісними документами.

Про це свідчать результати дослідження Комітету виборців України "Верховна Рада: підсумки перших 100 днів роботи", представленого під час пресконференції 27 листопада, повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Проблемою у роботі Верховної Ради залишається низька юридична якість законопроєктів. У середньому більш ніж половина документів отримують негативні висновки Головного науково-експертного управління (ГНЕУ) парламенту", - йдеться в дослідженні.

Так, у КВУ акцентують на тому, що станом на 17 жовтня ГНЕУ було підготовлено узагальнюючі експертні висновки щодо 65 законопроєктів, зареєстрованих у вересні 2019 року, із яких 40 проєктів законів (61%) було рекомендовано доопрацювати, повернути суб’єкту ініціативи або взагалі відхилити.

"Найчастіше причинами для критики законопроєктів була їх юридична некоректність і суперечливість уже існуючим законодавчим актам. Так, ГНЕУ було рекомендовано повернути на доопрацювання 21 законопроєкт. Щодо десяти також вказано, що вони потребують доопрацювання. Чотири проєкти законів, на думку ГНЕУ, доцільно відхилити", - уточнюють аналітики КВУ.

Серед іншого було рекомендовано доопрацювати законопроєкт №2143 "Про внесення змін до закону України "Про столицю України - місто-герой Київ". Так, ГНЕУ вказує, що документ потребуватиме додаткових видатків із бюджету, хоча в проєкті відповідні розрахунки не представлені.

Читайте також: У КВУ розповіли, хто з керівників фракцій прогулює голосування у Раді та комітети

Загалом, за даними КВУ, за перші три місяці роботи Верховної Ради IX скликання було зареєстровано 1193 законопроєкти (із них 842 - це проєкти законів), що становить 30 документів на одне пленарне засідання. Тоді як у парламенті попереднього скликання за аналогічний період було зареєстровано 1831 проєкт. При цьому ВР ІХ скликання вже ухвалила 72 закони (минуле скликання - 60 за цей же період).

При цьому КВУ звертає увагу на те, що більшість законопроєктів у новій Раді (1089 документів, тобто 91%) реєструють народні депутати, а не уряд, що не є логічним із огляду на завдання виконавчої влади. Водночас уряд ініціював 65 законопроєктів, а 39 - Президент. Таким чином народні депутати подають у 16 разів більше законопроєктів, аніж Кабінет міністрів.

Серед фракцій і груп ВР найбільше законопроєктів ініціювала "Слуга народу", депутати якої були серед авторів 572 документів. На другому місці — депутати "Батьківщини" (189 законопроєктів), далі - "Європейська солідарність" (141), "Опозиційна платформа - За життя" (127), "За майбутнє" (73) і "Голос" (69). У розрахунку на кількість депутатів у політичній силі найбільше проєктів реєструють депутати "Батьківщини" (7,9 законопроєкту на одного депутата).

Дослідження КВУ охоплює період із 29 серпня по 21 листопада 2019 року.