На Радбезі ООН теж «було весело»

Як провалилася спроба Москви обговорити в ООН український “мовний закон”

У журналістів є одне повір’я: найбільш неприємним новинам властиво виринати у п’ятницю ввечері. Саме таким був день 17 травня. На мобільному власкора Укрінформу висвітилося повідомлення від джерела: “Зараз буде термінова новина. Росія ініціює скликання Радбезу щодо мовного закону”.

Працюючи журналістом, звикаєш до всякого, але деякі повідомлення все одно змушують “підвиснути” на кілька секунд у намаганні збагнути їх абсурдність.

Російські дипломати звернулися до делегації Індонезії, яка головує у Раді Безпеки ООН у травні, з проханням скликати засідання щодо захисту в Україні української мови. Ну, з їхніх вуст це звучало, звісно, не зовсім так. З погляду Москви, закон України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” потребував обговорення на найвищому дипломатичному майданчику світу в контексті Мінських домовленостей.

Винесення таких питань на обговорення Ради Безпеки – рідкісне явище. Рада, яка складається з 5 постійних та 10 непостійних членів, покликана насамперед підтримувати міжнародну безпеку та мир. Навіть питання масових порушень прав людини винесені на окремий майданчик – Раду ООН з прав людини у Женеві. Саме тому спроба Росії поговорити за знаменитим столом-підковою про питання української внутрішньої гуманітарної політики виглядала більш ніж недоречно. Проте Росія – один із потужних п’яти постійних членів Ради Безпеки, і очікувати, що її запит залишиться без розгляду, не доводилося.

РОБОЧИЙ ВІКЕНД УКРАЇНСЬКОЇ ДИПЛОМАТІЇ

На вихідних і в понеділок було заплановано багато подій і в Україні, і в Нью-Йорку. Вшанування пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу в суботу, День політичних репресій у неділю, одна з найбільших подій української громади Нью-Йорка, триденний український фестиваль на 7-й вулиці, врешті-решт, інавгурація нового Президента України Володимира Зеленського у понеділок.

Українським дипломатам при ООН було не до них. Необхідно було в дуже короткий термін переконати партнерів, що російська ініціатива – маніпулятивна, а український “мовний закон” не стосується ані Мінських домовленостей, ані російсько-української війни на Донбасі. Сам закон, звісно, здебільшого ніхто не читав (навіть в Україні далеко не всі спромоглися, що вже казати про іноземних дипломатів), і з огляду на нещодавнє ухвалення, поки бракувало навіть перекладів його основних позицій на англійську.

Мабуть, саме на це й розраховувала Росія. Що, з огляду на необізнаність світової спільноти загалом та іноземних дипломатів зокрема у нюансах складного юридичного документа на майже 50 сторінок, їй вдасться вкласти власні маніпулятивні інтерпретації у свідомість іноземців, і таким чином намалювати картину наступу на російську мову в Україні, про що у самому законі, звісно ж, не йдеться.

За даними джерел Укрінформу, для того, аби розвіяти російські міфи, українські дипломати підготували детальний, але лаконічний аналіз закону англійською мовою та передали його членам Ради Безпеки. Паралельно до цих зусиль група з трьох волонтерів в Україні теж забула про вихідні й взялася укладати інфографіку англійською щодо закону з розвінчанням російських “фейків”. Вони відправили свої матеріали до Нью-Йорка, де дипломати додали до них також історію дискримінації української мови Кремлем. Лаконічну. Але починаючи з XVIII сторіччя. Таким чином вони прагнули надати нинішнім подіям історичного контексту. Згодом і волонтерську роботу передали членам РБ.

ЗАСІДАННЯ РАДБЕЗУ ООН: ПРОВЕСТИ НЕ МОЖНА СКАСУВАТИ

Якщо один із членів Радбезу ООН звертається з проханням скликати засідання (особливо один із постійних членів), процедура зазвичай носить доволі технічний характер. Способів відмовити у такому проханні майже немає. Тому, очікувано, засідання таки було призначене – на понеділок, 20 травня, 3 годину дня за Нью-Йорком.

За словами постпредів Франції й Німеччини, вони намагалися донести до Росії, що вважають маніпулятивним обговорення українських законів у день інавгурації нового Президента України Володимира Зеленського. Вони пропонували перенести його на інший час. Однак Росія вимагала лише цю дату: понеділок, 20 травня. Що теж промовисто свідчить про справжні наміри Москви. Відтак був запущений “План Б”.

За свідченнями дипломатичних джерел Укрінформу, ініціаторами ідеї про можливість заблокувати засідання процедурно – під час ухвалення рішення про порядок денний на самому його початку – стали саме Франція та Німеччина. Символічно, що опір російським маніпуляціям очолили ці дві країни, які входять до Нормандської четвірки. Проте лише двох голосів для втілення плану було замало. Для ухвалення порядку денного і початку засідання Росії були потрібні дев’ять голосів “за”. Відповідно, щонайменше сім членів Радбезу мали або проголосувати “проти”, або “утриматися”.

Поки в Україні проводили інавгурацію та обговорювали враження від неї, у Нью-Йорку теж “було весело”: продовжувалася напружена дипломатична робота і неформальні консультації членів Ради Безпеки.

РАДБЕЗ ВИСТАВЛЯЄ РОСІЇ ПРОЦЕДУРНОГО ГАРБУЗА

Перед самим початком засідання, Постійний представник України при ООН Володимир Єльченко зустрівся з українськими журналістами для короткого коментаря та спілкування. За склом прес-зони біля дверей Ради Безпеки продовжували заходити до зали делегати. Єльченко розповів, що запропоноване Росією питання не має абсолютно жодного стосунку до функціональних обов’язків Ради Безпеки ООН, а такі теми можна обговорювати у Венеційській комісії, ПАРЄ, ОБСЄ. Він переконував, що партнери України розділяють цю думку.

Достатньо несподівано він висловив сумнів, чи відбудеться засідання взагалі.

“Протягом вихідних днів велися активні консультації між членами Ради Безпеки – чи проводити це засідання, чи не проводити. До речі, й досі до кінця не зрозуміло, чи засідання відбудеться”, – пояснив він.

Український дипломат додав, що засідання також може не початися рівно о 3-й годині, оскільки, мовляв, консультації досі тривають. “Якщо засідання не почнеться вчасно, це буде саме індикатором, що, можливо, воно взагалі не відбудеться”, – натякнув він.

Справді, коли включилися камери у Радбезі й почалася пряма трансляція, перші хвилин десять глядачі спостерігали за делегатами, які досі не сіли за стіл, а продовжують спілкуватися поряд із ним, розбившись на групки.

Нарешті подія почалась. Головуючий постпред Індонезії оголосив про його початок і стукнув по столу відомим радбезівським молотком. Після цього він одразу передав слово представникові Франції Франсуа Делатру.

“Ми протестуємо проти проведення цього засідання та закликаємо інших членів проголосувати проти ухвалення його порядку денного”, – почав він з головного.

Делатр пояснив, що ухвалений 25 квітня закон не може ставитися на один щабель із важкою гуманітарною ситуацією на Донбасі. Він заявив, що Росія спеціально ініціювала це засідання у день інавгурації нового Президента України Володимира Зеленського, аби використати Раду Безпеки у своїх маніпулятивних цілях.

Далі слово для коментаря було надане також представникам інших держав-членів. Німець Крістоф Хойзген сказав, що цілком підтримує думку французького колеги й додав, що Росії пропонувалося перенести обговорення “мовного закону” на інший час, але росіяни наполягали саме на даті 20 травня, яка є неприйнятною. З їхніми словами погодилися також заступник постійного представника США при ООН Джонатан Коен і постійна представниця Польщі Джоана Вронецька.

Згодом слово дали і російському представникові Василію Нєбєнзі. Російський дипломат став виголошувати досить довгу й емоційну промову (навіть перекладач на англійську почав підвищувати голос, перекладаючи його емоційні сентенції) про те, що Рада Безпеки демонструє подвійні стандарти, і переконувати, що питання “мовного закону” напряму стосується Мінських домовленостей. Нєбензя назвав закон “драконівським”, наполягав, що документ становить “небезпеку”, оскільки саме мовні питання, на думку російського представника, спровокували конфлікт у 2014 році.

Коли коментарі були завершені, головуючий поставив на голосування порядок денний засідання. “Хто за, прошу підняти руки” – сказав він. У трансляції було видно, як піднялися кілька рук. “Хто проти?” – також піднімаються руки. “Утрималися?” – знову деякі делегати висловлюють позицію. Головуючому передають листок із результатами голосування. “Проти порядку денного засідання висловилися шість держав-членів, за – п’ять, чотири – утрималися. Порядок денний не ухвалений”, – підсумовує він і стає зрозуміло, що засідання зірвано.

ПРОВАЛ НЕ ЗУПИНИВ РОСІЙСЬКОГО ПРЕДСТАВНИКА

Проти проведення засідання проголосували Бельгія, Німеччина, Франція, Польща, Велика Британія та США. За обговорення української мови на Радбезі виступили Росія, Південна Африка, Екваторіальна Гвінея, Домініканська республіка, Китай. Утрималися Індонезія, Кот д’Івуар, Кувейт та Перу.

Далі слово було надане для коментарів. Передбачалося, що у цих виступах делегати лише висловлять коротко свою мотивацію щодо голосування. Проте російський представник, схоже, вирішив використати коментар для виголошення всієї промови, яку він підготував для засідання. Він просто почав читати, і читати, і читати нескінченні звинувачення на адресу України та її мови, які переповідати тут немає сенсу. У якийсь момент ця ситуація роздратувала представника Великої Британії Джонатана Аллена. Він просто перервав виступ Нєбєнзі, звернувши увагу присутніх на грубе нехтування процедурами Ради Безпеки і використання російським дипломатом коментаря для виголошення промови, хоча Радбез відмовився проводити засідання.

“Представник Росії не дає роз’яснення по темі голосування, а виступає досить докладно по темі засідання, яке не відбувається. Це вияв неповаги до Ради і до Вашого рішення. Прошу Вас забезпечити, щоб російський представник виконував правила Ради Безпеки і обмежив свої зауваження щодо роз’яснення мотиву голосування, яке не відбувається зараз”, – обурився Аллен.

Таке переривання виступу є вкрай рідкісним явищем для Радбезу ООН і демонструє крайній ступінь конфронтації та незадоволення.

По завершенню виступу британця, головуючий дозволив Нєбєнзі продовжувати його виступ. Після ще одного досить тривалого спітчу про “мовну інквізицію в Україні”, британець Аллен не витримав удруге – і знову вказав на неприпустимість дій росіянина.

Зрештою, засідання завершилося. Нєбєнзя ще давав гнівні коментарі журналістам на виході із зали засідань, звинувачуючи Радбез у подвійних стандартах та лицемірстві. Але, як казав великий футбольний тренер Валерій Лобановський, “Рахунок – на табло”.

ЧОМУ РОЗСЛАБЛЯТИСЯ ЗАРАНО

Попри поширене серед українських коментаторів уявлення про те, що засідання було скасоване “з перевагою лише в один голос”, насправді Росії не вистачило цілих чотири голоси, аби воно відбулося, адже для ухвалення рішення потребувалося дев’ять голосів, а не проста більшість.

Менше з тим, голосування виявило кілька несподіванок, щонайменше – одну приємну й одну неприємну. Позитивним сюрпризом стало утримання Перу. Нагадаємо, саме її представник ще на минулому засіданні щодо “паспортизації” Донбасу 25 квітня раптово у своєму виступі висловив стурбованість “мовним законом”, який, мовляв, не сприяє впровадженню Мінських домовленостей. Натомість нині він не став голосувати з Росією.

А от поганою несподіванкою стало голосування “за” з боку Китаю. Попри очікування, що Пекін традиційно утримається від голосування, постпред Ма Чжаосюй підняв руку, зробивши крок у російському фарватері. Він наполягав, що Росія скликала Радбез згідно з процедурою, та підкреслив, що Китай завжди займав об’єктивну позицію. Таке рішення Китаю видається досить дивним, з огляду на наявність великої кількості проблемних питань з національними меншинами у самій Піднебесній.

Загальний підсумок засідання, яке так і не відбулося, – у тому, що розслаблятися точно зарано. У своєму виступі представник Німеччини Крістоф Хойзген зазначив, що для обговорення української мови на Радбезі був обраний невдалий час. Ці слова негайно підхопив росіянин Василій Нєбєнзя, заявивши, що “залишає за собою право повернутися до обговорення цього питання, коли прийде час. Можливо, це буде після того, як закон набере чинності”. Представники Франції й Німеччини у спільній заяві після завершення заходу, який тривав загалом 39 хвилин, наголосили на неприпустимості спроб Росії витягти на засідання Ради внутрішні питання іншої суверенної держави-члена. Проте на питання кореспондента Укрінформу – чи готова буде Німеччина повертатися до розгляду “мовного закону” пізніше – Крістоф Хойзген лише повторив свої слова про невдалий час засідання нині.

Відтак можна передбачати, що Росія не облишить спроб “обговорити” українську мову на майданчику, який займається питаннями міжнародного миру та безпеки. Можливо, чекаючи більш слушного часу в липні, після того як 16 числа закон вступить у силу.

З іншого боку, 20 травня був створений серйозний прецедент, коли на такі спроби Росія вже отримала процедурного гарбуза, і це не гратиме на її користь і в наступних спробах. І хоч нині Україна здобула беззаперечну перемогу в ООН, ще раз зірвавши російські спроби маніпуляцій ООН, а “рахунок”, попри різні сюрпризи, “на табло”, – розслаблятися точно зарано.

Георгій Тихий, Нью-Йорк

Фото автора