Початок 8-ої сесії Верховної Ради: час повертати борги

Новий склад ЦВК, антикорупційний суд, виборчий кодекс — це далеко не повний перелік рішень, які далі відкладати просто не можна

Сьогодні, 6 лютого, відкривається чергова сесія Верховної Ради. Вона триватиме до липня, і цей період, без перебільшення, буде надзвичайно важливим. Від роботи депутатів в наступні місяці залежатиме і політичне, і економічне майбутнє країни на найближчі п’ять років. Адже якщо депутати не ухвалять закон про антикорупційний суд — не буде чергового траншу кредиту МВФ, що загрожує падінням гривні і важкими проблемами економіки, а якщо не буде ухвалено закон про вибори, в наступні п'ять років парламент нового скликання гарантовано матиме ті ж проблеми, що і нинішній.

Для нардепів і фракцій період до липня 2018 року – теж дуже відповідальний, принаймні для тих, хто збирається «продовжувати». Адже це — серйозна нагода зробити якісь кроки, щоб заручитись симпатією виборців, яка знадобиться їм вже незабаром - в наступному 2019-му.

А починати плідну роботу депутати мають з надолуження боргів. Ще з минулої осені багато хто вимагає від Верховної Ради ухвалити низку важливих законів і рішень, які з багатьох причин досі не ухвалено. Зокрема, і українське суспільство, і міжнародна спільнота вимагає створити реально незалежний антикорупційний суд. Суспільство чекає від депутатів прийняття у другому читанні нового виборчого кодексу та, принаймні найоптимістичніша його частина - скасування депутатської недоторканості.

Укрінформ звернувся до експертів-політологів із запитаннями, які ж закони та рішення мають терміново ухвалити депутати та що ж буде, якщо парламент працюватиме неефективно.

Володимир Фесенко, політолог, голова Центру прикладних політичних досліджень “Пента”:

“Очікую, що парламент частково вирішить “заборговані” кадрові питання”

Верховна Рада під час цієї сесії, умовно кажучи, має повернути борги. Тобто, ухвалити ті рішення, які мала б прийняти ще минулого року. Насамперед, низку законопроектів, які з різних причин “зависли”, і кадрові рішення. Можливо, “кадрові дірки” закриють не по всіх питаннях, а хоча б по їх частині. В лютому мають призначити очільника Нацбанку, а в березні, після належної перевірки, — новий склад ЦВК. Далі тягнути вже неможливо, оскільки наприкінці року починається виборча кампанія. Тим часом, у новому складі ЦВК всі люди — нові. Тому їм треба адаптуватися до своєї нової роботи, до нових функцій.

Слід очікувати прогресу і з інших кадрових питань. Можливо, призначать членів Рахункової палати чи аудитора для НАБУ. Натомість уряд навряд чи отримає нових міністрів, адже це занадто конфліктне питання. Скоріш за все, міністри, які подали в відставку, або відкличуть свої заяви (Мінінформ), або їх обов’язки виконуватимуть заступники (Мінагрополітики). Скоріш за все, на посаді залишиться і Уляна Супрун у якості виконувача обов’язків міністра охорони здоров’я.

Інша справа, що є кілька важливих “заборгованих” законопроектів. Скоріш за все, ухвалять закон про антикорупційний суд. Навколо цього закону буде боротьба, тому, можливо, його ухвалять і не з першої спроби. Але враховуючи відносини України і з МВФ, і з Євросоюзом, іншого виходу нема — ухвалювати закон треба. З виборчим кодексом - складніше. Він передбачає на парламентських виборах відкриті списки, щодо яких позиція парламенту неоднозначна, є багато критиків, противників цього закону. Але шанси також є. Це ті законопроекти, які зараз просто необхідні.

Неефективна робота парламенту, звісно, негативно позначиться всередині країни. Але поки такий сценарій є маловірогідним. Чому? Минулого сезону перед парламентом стояли складніші і більш контраверсійні реформи — пенсійна, а особливо — медична. І їх ухвалили! Ми бачимо, що якщо владі якийсь закон дуже потрібний — його ухвалюють. Схоже, на цій сесії вдасться утримати наявну ситуативну більшість — з коаліції і депутатських груп, які туди не входять, але голосують разом. А вже восени можуть виникнути проблеми. Тоді вже почнуться передвиборчі перегони, тож зросте конфліктність.

Олександр Кочетков, політичний аналітик:

“Антикорупційний суд буде створено, а урядові ініціативи - навряд”

Головне очікування від парламенту — прийняття закону про антикорупційний суд з урахуванням рекомендацій Венеційської комісії. Причому, цього чекають не лише в Україні, а й за кордоном. Втім, можна припустити, що у Адміністрації Президента є така мета — усі побажання начебто врахувати, але залишити шпаринку для впливу на формування складу нового органу. Якщо вийде це зробити, то антикорупційного суду не буде, а буде чергова фіктивна організація з боротьби проти корупції. Що цікаво, таку правку можуть запропонувати навіть не наближені до АП депутати, а “з голосу” представники інших фракцій.

Серед іншого, депутатам необхідно досягнути згоди, щоб ухвалити важливі урядові законопроекти. Йдеться про запропоновані 35 соціально-економічних законів, що націлені на економічне зростання, підвищення зарплат та пенсій, врегулювання проблеми з ціною на газ. Але знайти голоси на ці законопроекти навряд чи вийде. Є й інші нагальні питання — призначення членів ЦВК та голови Нацбанку. Наразі помітно, що в парламенті є узгодженість щодо кандидатур, вони будуть затверджені. Але якісних змін в роботі цих органів не передбачається.

Фактично, ми переходимо до попередньої фази передвиборчої президентської кампанії. Слід очікувати багато популістських заяв та пропозицій, і дуже мало практичних кроків.

Якими будуть наслідки, якщо парламент працюватиме неефективно? Хвиля суспільного тиску. В разі неефективної роботи парламенту, зібрати велику кількість людей біля ВР буде нескладно. Тим паче, що тиск вже анонсовано депутатом Семенченком, а якої потужності він буде — залежить вже від депутатів.

Олеся Яхно-Белковська, політичний аналітик:

“Зараз мова не про те, створювати антикорупційний суд чи ні. Питання, яким він буде”

Перелік найголовніших кроків, які має зробити парламент, є зрозумілим. По-перше, це закони, які стосуються боротьби з корупцією, зокрема — антикорупційний суд, який є важливою ланкою системи антикорупційних органів. По-друге, це закони, які стосуються соціально-економічної складової, і загалом помітно прогрес в цьому напрямі — в січні було прийнято закони про реінтеграцію Донбасу і про приватизацію підприємств державної власності. Далі від парламенту очікують прийняття озвучених урядом 35 законів. І по-третє, питання, що стосуються політичних реформ — зміни виборчого законодавства, обмеження чи зняття депутатської недоторканості. Вони необхідні для проведення наступних виборів, а саме для того, щоб відбулась якісна зміна еліт.

Закон про антикорупційний суд, вважаю, буде прийнятий. На сьогодні не стоїть питання, створювати його, чи не створювати. Питання, яким буде сам антикорупційний суд — хто обиратиме громадську раду, хто матиме право накладати вето на рішення суду. Також цікаво, як буде вестись обговорення — адже чим воно буде менш політизованим, тим більші шанси, що цей закон буде якісним і принесе користь Україні. Так само, і для ухвалення законопроектів, які запропонував уряд, голосів має вистачити. Адже за той-таки закон про приватизацію державних підприємств восени голоси знайшлись, як і за закон “Стоп маски-шоу”.

Незабаром, в 2019-му, чергові вибори. Тому ця сесія буде політизованою, буде багато популізму. Але перед депутатами стоїть завдання - прийняти ті закони, які б створили передумови для майбутнього якісного оновлення влади. І загалом, рішення мають бути не популістськими, а необхідними державі, хай навіть складними і непопулярними.

Микола Романюк, Київ