В Росії описали «завтра» Європи

Московська риторика між груднем 2021-го і 2025 років не змінилася

«У грудні 2021 року, за два місяці до початку спеціальної військової операції, ми не думали ні про що, крім мирного врегулювання. Передали США і НАТО проєкти документів, які були націлені на те, щоб узгодити гарантії безпеки на західному напрямку», – переконував глава МЗС РФ Сергій Лавров під час нещодавнього посольського «круглого столу». Він також запевнив, що Росія не має жодних агресивних планів щодо членів НАТО і країн ЄС. І навіть «готові письмово в юридичному документі зафіксувати відповідні гарантії».

Нагадаємо, ще у грудні 2021 року той самий Лавров переконував, що «жодного нападу на Україну не готується». Але як і тоді – щодо України, вже у грудні 2025-го щодо Європи він заявив, що наразі «саме в ній панує антиросійський мілітаристський угар», і повторив слова Путіна, а саме, якщо її країни вирішать воювати з Росією, то Москва до цього готова «хоч зараз».

Москва у святкових вогнях, на «місцях» – проблеми

Насправді, саме «зараз» вона не готова. Насамперед економічно. Науковий співробітник німецького Інституту проблем міжнародної безпеки Яніс Клюге на основі офіційних даних Мінфіну РФ підрахував, що «військова машина» Кремля «з'їдає» 1,32 трлн рублів на місяць, 43,4 млрд рублів на день або 1,9 млрд рублів на годину. Із початку 2022 року війна з Україною вже обійшлася російським платникам податків у 42,343 трлн рублів, або 542 млрд доларів США.

Це 24 річних бюджети всієї системи вищої освіти РФ, 22 роки витрат на охорону здоров'я і майже 80 річних бюджетів Свердловської області (530 млрд рублів) або Краснодарського краю (600 млрд рублів). Найбільше, звісно, страждають саме на «місцях». І поки в Москві витратили півмільярда рублів на святкову ілюмінацію, влада Петропавловська-Камчатського оголосила про початок «добровільних внесків» із жителів і компаній для поповнення міського бюджету.

Здавалося б, на відміну від Петропавловська-Камчатського, у путінських вояків в Україні має все бути гаразд. І волання Пригожина «Шойгу, Герасимов, де снаряди?» разом із самим Пригожиним вже канули в Лету. І вже немає, принаймні, хоча б проблем із банальним спорядженням, як у 2022–2023 роках. Але, як виявилося, і з ним станом на кінець 2025-го все погано.

Один із провідних Z-блогерів Юрій Подоляка заявив, що російська армія за майже чотири роки з початку «СВО» так і не змогла налагодити базове постачання військовослужбовців нижньою білизною та шкарпетками. На уточнювальне запитання про те, чи обізнаний із ситуацією міністр оборони РФ Білоусов, той відповів ствердно. «Вони не можуть там нічого зробити. Не знаю чому», – сказав Подоляка.

Військовий z-блогер Максим Климов пішов далі за Подоляку з його трусами та шкарпетками. Він публічно висміяв путінські «аналоговнєти». За його словами, «Буревісник» і «Посейдон» – застаріла «безвихідна ідея», «викидання грошей у нікуди». Субмарина типу «Ясень» має «купу проблем із боєздатністю», а коштує як два млн FPV-дронів, яких замість підводного човна так бракує росіянам у степах України.

А ось типова картина, яку змальовує канал «Группировка войск Zапад»: «Просування в Куп’янську немає. Максимум – встановлюються нові загородження та мінні пастки для підготовки до контратак. І це тоді як про «звільнення» міста доповіли 20 листопада. І тепер, як і очікувалося, пацанів женуть уперед-уперед, під обстріли й дрони, аби тільки не впасти обличчям у багно перед вищим командуванням...»

А це Z-письменник Максим Калашніков розповідає про ціну штурмів із травня 2024-го у Вовчанську на Харківщині: «Місто із населенням у кілька десятків тисяч людей – це ніщо, як порівняти з Варшавою, Прагою, Віднем або Берліном часів Другої світової війни. Де чисельність була в кілька сотень тисяч жителів. А деякі міста мали й мільйони. Страшно подумати, яких втрат зазнають під час взяття, наприклад, Харкова чи Києва... Скільки солдатської крові пролили сучасні горе-командувачі...»

Загальне Z-пригнічення демонструє і «воєнкор» Гузенко про життя Донецька: «На Шахтарській площі сяють кольорові вогні, на вулиці Артема стоять освітлені фігури «дідів морозів», ялинки... А буквально за 30 км, у брудних, холодних окопах, мокрі від дощів і туманів, поранені, контужені й голодні сидять хлопці, гнані наказами в штурм... Хтось брудний, перев’язаний і в крові, без рук чи ніг лежить і тихо стогне в земляній норі, очікуючи на евакуацію, хтось збирає дощову воду, щоб утамувати спрагу, а хтось чекає, коли з коптера йому скинуть банку тушонки. У госпіталях, на ліжках з апаратами Єлізарова, у скривавлених пов’язках, мучачись від болю, лежать поранені хлопці. У Донецький морг нескінченним потоком, на УАЗах, «Уралах», «КамАЗах» чи «Газелях» везуть чорні мішки. У приймальнику тіл стоїть сморід, метушаться, втомлені від усього цього, лікарі та санітари в масках і білих комбінезонах... Усе видається таким, ніби в одній квартирі свято, а в сусідній кімнаті відспівують покійника...»

Екс-командувач сухопутних військ РФ Володимир Чиркін заявив про великі втрати під Києвом у 2022-му, висміяв «жест доброї волі» та виставив «незадовільну оцінку всьому розвідтовариству Росії, яке хибно оцінило рівень українського спротиву». Завсідник «Первого канала» «воєний експерт» Олексій Леонков, який також неодноразово виступав зі спічами на тему «що там тієї України», тепер прямо каже про покарання тих, хто погано підготувався до вторгнення, хто винен у загибелі крейсера «Москва», хто недооцінив українську ППО. І визнає, що далі Росія не витримає «війни на виснаження», адже Європа активно переводить економіку на військові рейки.

Чи стане Вестмінстерське абатство схожим на Чорнобиль

Натомість передноворічна святкова Москва все так само «геополітично» далека від донецьких окопів та й загалом «реалій на землі». У виданні «Завтра» 10 грудня вийшла стаття відомого «патріотичного» письменника Олександра Проханова. В ній, розмірковуючи на тему «русофобії», він, зокрема, добалакався до того, що «Радянський Союз, воюючи з Гітлером, воював з Європою», написав буквально таке: «Горбачов розорив кордон безпеки, йменований «Варшавським договором», підпустив натовські гарнізони до околиць Ленінграда, Пскова, Смоленська, Брянська. З цих рубежів у 2030 році Європа почне свій кидок на Росію. З них, страждаючи від смертельних ран, облившись праведною кров'ю, Росія знову буде рухати ці західні гарнізони назад – туди, у столиці Європи, що димить ядерним гаром, де лежить безформний залізний злиток Ейфелевої вежі, оплавлені камені Колізею – ці «священні камені Європи». Кельнський собор, що стримить у небо, перетворений на жахливу вибоїну, спрямовану до центру землі, а Вестмінстерське абатство стане схожим на четвертий, підірваний у Чорнобилі, енергоблок».

І пояснює: «В Україні Росія, воюючи за кожен пагорб та улоговину відсуває кордон, з якого НАТО поведе атаку на Русь. Росія спускає на воду «Бореї», і кожен її наутилус відсуває початок війни з Європою. Наші вчені в денній і нічній роботі створюють унікальну зброю, здатну спопелити ворога разючим превентивним ударом. Дипломати, здійснюючи поїздки до Індії, Китаю, країн Африки, Бразилії, шукають для Росії союзників у майбутні грізні роки».

Отже, усіляким Z-блогерам наказано: «Трусів не буде, але ви тримайтеся: попереду Європа». Але це вже не звучить смішно. Бо ті самі «проханови» ще «вчора» пояснювали необхідність війни з Україною, а такі ж «лаврови» водночас переконували, що її не буде. Але потім настало «завтра».

Макс Мельцер