Через обмеження агроекспорту до ЄС Україна втратить понад €300 мільйонів - УКАБ

Ексклюзив

Втрати України через запровадження Євросоюзом нового захисного механізму проти нашої агропродукції, який діятиме із 6 червня, перевищать €300 мільйонів.

Такий прогноз в інтерв’ю Укрінформу зробила голова комітету з євроінтеграції асоціації “Український клуб аграрного бізнесу” Олександра Авраменко.

Вона зауважила, що, ухвалюючи минулого тижня попереднє рішення про продовження ще на рік призупинення дії імпортних мит і квот на український агроекспорт до ЄС, представники держав Євросоюзу запропонували посилити захисні заходи, передбачивши можливість квотування для таких продуктів, як птиця, яйця, цукор, овес, кукурудза, крупи та мед. Єврокомісію зобов’яжуть запроваджувати тарифні квоти, якщо імпорт цих товарів до ЄС перевищуватиме середні обсяги постачань у другій половині 2021-го та упродовж 2022 і 2023 років. Також Європа посилить контроль за імпортом української пшениці.

«Це рішення наразі не фіналізоване. Для того, щоб воно набрало чинності, ще мають відбутися голосування в Європейському парламенті та погодження Радою міністрів ЄС. Але, швидше за все, саме такою буде остаточна версія регламенту, жодне з її положень, вочевидь, уже не переглядатимуть», - вважає Авраменко.

Читайте також: Компроміс щодо агроекспорту України до ЄС враховує введення тарифів на продукцію з Росії

Отже, починаючи з 6 червня, Єврокомісія зможе за потреби повертати квоти на загороджувальні мита на згадані види української агропродукції. Через це за підрахунками УКАБ, Україна може втратити приблизно €315 мільйонів. За розрахунками ж Єврокомісії, йтиметься про €330 мільйонів. Остаточна сума залежатиме від цін на європейському ринку.

«Зауважу, що мова не про збитки аграрних компаній, а про недоотриману валютну виручку для економіки України. Через обмеження постачань на ринки ЄС українським товаровиробникам необхідно буде шукати інші ринки збуту, що значно здорожчує логістику. Також зменшиться маржинальність постачань», - уточнила експертка.

Як приклад, вона навела експорт курятини. Дотепер до ЄС постачалося багато курячого філе – це найбільш маржинальний продукт. Відповідно, якщо після впровадження європейцями захисного механізму продажі українського філе на ринку ЄС обмежать, маємо враховувати, що майже на жодні інші ринки постачати його в таких обсягах не можна.

«Тому, переорієнтовуючись на інші ринки, деяким експортерам доведеться змінювати й тип продукції, що вивозитиметься, - на користь дешевших видів. Це будуть або тушки або їх менш цінні частини», - деталізувала Авраменко.

Читайте також: Сольський про обсяги агроекспорту: За день через порти стільки ж, скільки за місяць через Польщу

При цьому, за її прогнозами, українські компанії однак отримуватимуть прибутки від експорту, проте не такі, як при постачанні “преміального” продукту.

Як повідомлялося, минулого тижня представники держав-членів Європейського Союзу підтвердили попередню угоду про продовження ще на рік призупинення дії імпортних мит і квот на український агроекспорт до ЄС. Проте партнери вирішили посилити захисні заходи, передбачивши можливість квотування для таких продуктів, як птиця, яйця, цукор, овес, кукурудза, крупи та мед. Також посилюється контроль за імпортом української пшениці. Якщо угоду остаточно затвердять, вона набуде чинності 6 червня 2024 року та діятиме до 5 червня 2025-го.