Представники держав-членів Європейського Союзу підтвердили попередню угоду про продовження ще на рік призупинення дії імпортних мит і квот на український агроекспорт до ЄС. Проте партнери вирішили посилити захисні заходи, передбачивши можливість квотування для таких продуктів, як птиця, яйця, цукор, овес, кукурудза, крупи та мед. Єврокомісія буде зобов’язана запровадити тарифні квоти, якщо імпорт цих товарів до ЄС перевищуватиме середні обсяги постачань у другій половині 2021-го та упродовж 2022 і 2023 років. Також Європа посилює контроль за імпортом українського зерна, зокрема пшениці. Якщо угоду остаточно затвердять, вона набуде чинності 6 червня 2024 року та діятиме до 5 червня 2025-го.

Про те, що означає це рішення європейців для українських агровиробників та експортерів і для нашої економіки загалом, в інтерв’ю Укрінформу розповіла голова комітету з євроінтеграції асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Олександра Авраменко.

ПРО ВТРАТИ ЧЕРЕЗ ЄВРОПЕЙСЬКІ ОБМЕЖЕННЯ

- Пані Олександро, охарактеризуйте, чи болісними для України будуть наслідки цього рішення? Чи вдалося українській стороні під час непростих переговорів домогтися важливих для себе поступок і послаблень? Та як вплине на квотування низька порівняльна база, обрана для обрахування квот?

- Це рішення наразі не фіналізоване. Для того щоб воно набрало чинності, ще мають відбутися голосування в Європейському парламенті та погодження Радою міністрів ЄС. Але, найімовірніше, саме такою буде остаточна версія регламенту, жодне з її положень, вочевидь, уже не переглядатимуть.

Наскільки цей варіант є компромісним для нас? Як на мене, у результаті перемовин Україна отримала не найгіршу для себе версію регламенту. Тобто свою роботу наші уряд та дипломатія виконали, як і українські аграрні асоціації, зокрема й УКАБ, що працювали разом з урядовцями. Думаю, адвокація, до якої ми вдавалися у Брюсселі, відстоюючи український інтерес перед європейськими партнерами (зосібна, і міністр Микола Сольський для зустрічей приїжджав, і торговий представник Тарас Качка), була ефективною. Запропоновану редакцію справді можна вважати компромісною, хоча, звісно ж, будь-які обмеження для нас болючі.

З-поміж відносно позитивних для України результатів переговорів – приміром, те, що під час розрахунку обсягу квот братимуть до уваги лише результати експорту у другій половині 2021 року, а не показники за увесь той рік. Безперечно, набагато вигіднішим для нас було б урахування під час розрахунків лише показників 2022–2023 років. Учасники переговорів від ЄС це розуміли. І це точно розуміли представники європейських фермерських об'єднань, лобіюючи свої інтереси перед євроінституціями – зокрема й через вимоги врахування показників 2021 року, коли наш експорт до Євросоюзу був обмежений через систему квот та митних платежів.

А головне, звісно ж, те, що ЄС, у принципі, хоча поки що без фінального тексту, погодився продовжити ще на рік режим вільної торгівлі з Україною, хоча й із певними обмеженнями. Якби такого продовження не було, то із 6 червня ми б повернулися до квот, які діяли до початку війни.

- Чи вже можна оцінити ймовірні втрати від впровадження захисних заходів за кожною із позицій (яйця, курятина, цукор, овес, кукурудза, крупи, мед)?

- Експорт до Європи більшості видів аграрно-харчової продукції здійснюватиметься без жодних обмежень. Що ж стосується перелічених вами товарних груп, то якими конкретно будуть обмеження і квоти, ми ще не знаємо. Наразі немає роз’яснень Європейської комісії, як саме рахуватимуть, які механізми та дії застосовуватимуть. Все стане остаточно зрозуміло після фіналізації документа перед набранням ним чинності та після консультацій із Єврокомісією.

Що точно буде? Певні види продукції точно будуть лімітовані. Але багато що залежатиме від того, чи впроваджуватимуться додаткові квоти, чи ж одразу вводитимуть митні ставки. Також не до кінця зрозуміло, як цей механізм працюватиме в першій половині 2025 року. Думаю, експорт тих видів продукції, які є чутливими для європейського ринку, відбуватиметься з певними пересторогами. І ще до 5 червня він їхатиме до Європи, а от що буде після 5-го – питання. Ми відстежуємо тенденцію з експортом та не очікуємо, що до червня щось суттєво зміниться.

Тепер про вплив ухвали на постачання певних видів агропродукції. Наприклад, у 2019 році ми експортували 14 млн тонн кукурудзи. Це доволі серйозні обсяги. Тобто постачання цієї культури, якщо вона потрібна на європейському ринку (а вона дуже потрібна європейським виробникам м’ясної продукції, особливо в південних країнах ЄС), думаю, не надто обмежуватимуть. Адже європейці дбають не лише про своїх фермерів, а й про внутрішніх переробників, і їм важливо, щоб продукція вироблялася, споживалася та експортувалася. Більшою мірою обмеження стосуватимуться українських продуктів перероблення кукурудзи.

Точно вдарять обмеження по цукру, зачеплять м’ясо птиці та яйця, бо це – продукти з доданою вартістю. Мед же ще до 2022 року, до запровадження автономних торговельних преференцій Євросоюзом, активно експортувався понад обсяг квоти. Навіть з урахуванням додаткових митних платежів український мед був конкурентноздатний на європейському ринку. Тож, думаю, і в цій частині удар обмежень не буде для нас надто болісним.

- А якщо українські аграрії і трейдери захочуть постачати свою продукцію понад встановлені квоти, це означає, що вони лише втрачатимуть значну частину прибутку, чи наш «підквотний» експорт взагалі стане неконкурентним у Європі, тож сенсу здійснювати його не буде?

- Є імовірність, що сенсу експортувати такі товари, як птиця, яйця і цукор, через високі мита не буде. Особливо висока ставка на цукор. Аналізуючи попередній досвід, маємо визнати: після того, як вичерпувалися квоти на згадані продукти, така українська продукція до Європи не їхала. Думаю, так буде й цього разу. А ось постачання того ж меду імпортна ставка не надто стримує, тому що попит на нього доволі високий і ціна, в принципі, цікава. Відповідно, якщо подібна тенденція буде актуальною і для інших товарів, якась їх частина постачатиметься до Європи і понад квоти.

- Як наслідок, якими можуть бути втрати через запровадження Євросоюзом нового захисного механізму?

- За нашими підрахунками, ідеться приблизно про 315 млн євро. За розрахунками Єврокомісії – це 330 млн. Остаточна ж сума залежатиме від цін на європейському ринку. Зауважу, що йдеться не про збитки аграрних компаній, а про недоотриману валютну виручку для економіки України.

Через обмеження постачань на ринки ЄС українським товаровиробникам необхідно буде шукати інші ринки збуту, що значно здорожчує логістику. Також зменшиться маржинальність постачань. Наприклад – курятина. Дотепер до ЄС постачалося багато курячого філе – це найбільш маржинальний продукт. Відповідно, якщо після впровадження європейцями захисного механізму філе на ринок ЄС не їхатиме, мало куди ще його можна постачати в таких обсягах. Тому, переорієнтовуючись на інші ринки, деяким експортерам доведеться змінювати й тип продукції, що вивозитиметься, – на користь дешевших видів. Це будуть або тушки, або їхні менш цінні частини.

Водночас українські компанії отримуватимуть прибутки від експорту, проте не такі, як у разі постачання «преміального» продукту.

ПРО МОЖЛИВОСТІ СПРЯМУВАННЯ ТОВАРІВ НА ІНШІ РИНКИ

- Чи зможуть українські виробники і трейдери швидко переорієнтувати товарні потоки, щоби втрачати менше?

- Можливість швидко переорієнтуватися на інші ринки, в принципі, є. Вже тепер, побоюючись обмежень з боку ЄС, експортери цукру шукають інші ринки збуту в Центральній та Південно-Східній Азії. Сподіваємося, що робота морських портів буде стабільною, що наші Сили оборони зможуть і надалі контролювати ситуацію. Навіть більше, розраховуємо на активізацію контейнерних перевезень, що сприятиме розширенню номенклатури експортних товарів морем, – зокрема завдяки готовій продукції з високою доданою вартістю. Інакше собівартість української продукції під час постачання на треті ринки буде вищою через більшу вартість автомобільних перевезень.

- А якщо швидко переорієнтуватися не вдасться, як це позначиться на нашому внутрішньому ринку, на внутрішніх закупівельних цінах?

- Гіпотетично, це не матиме помітного впливу. Ми все одно – експортна країна, тож шукатимемо варіанти, як збувати свою продукцію за кордон. Бо споживати стільки всередині України ми не можемо.

З одного боку, якщо в країні залишатимуться більші обсяги продукції, це збиватиме внутрішні ціни. З іншого – ми живемо в часи війни, коли прогнозувати щось дуже складно. Плюс, з огляду на останні події, цілком ймовірне подорожчання електроенергії. А частина товарів, про які ми говоримо, – цукор, яйця, м'ясо птиці, – дуже залежить від енергоспоживання. Тож як буде насправді, можна лише здогадуватися. Але в будь-якому разі продукція, яка підпадатиме під квотування в ЄС, навряд чи масово залишатиметься в Україні, виробники шукатимуть шляхи її збуту деінде за кордон.

- Чи вплинуть остаточне затвердження цієї ухвали та підтвердження автономних торговельних преференцій для України (зі згаданими винятками) на рішення національних урядів певних європейських держав про заборону імпорту деяких видів сільгосппродукції із нашої країни? Чи ці обмеження діятимуть паралельно?

- Так, є висока ймовірність того, що наші сусіди будуть і надалі незадоволені постачаннями на свої території агропродукції з України. Ми все ще бачимо і заблокований кордон, і те, що польська сторона не скасовує обмежень на імпорт. Як розвиватиметься ситуація – сказати складно. Нині відбувається двосторонній діалог між Україною та Польщею. І він, як бачимо, дуже непростий.

- До речі, останніми тижнями почастішали випадки заборони на експорт до ЄС, зокрема до сусідньої Польщі, великих партій товару, про обмеження постачань яких взагалі не йдеться. Причому іноді «під гарячу руку» потрапляють традиційні експортери, до чиєї продукції раніше не було зауважень. Раптом виявилося, що вона ледь не смертельно небезпечна для польського споживача? Чим це пояснити?

- Я б не робила висновків лише після кількох таких інцидентів. Загалом якість української продукції висока і поступово за багатьма параметрами підтягується до рівня європейської. Наразі деякі наші стандарти дещо відрізняються від європейських. Але ми послідовно імплементуємо європейське законодавство та європейську систему сертифікації харчової продукції. Йде нормальний євроінтеграційний процес. Відповідно практики, процедури виробництва агрохарчової продукції також змінюватимуться. Україна працює над цим з моменту підписання Угоди про асоціацію. І європейці визнають: українська продукція має високу якість, можливо, у дечому і поступаючись трохи європейській, але не за всіма параметрами. Деякі норми й вимоги до агропродукції в Україні навіть набагато жорсткіші, ніж у Європі.

Відповідно те, що відбувається на кордоні з Польщею, ті перевірки, які почастішали, складно коментувати. Раніше поляки говорили тільки про нібито неналежну якість українського зерна. До якості готової продукції запитань не було. Не виключено, що затримані партії товарів справді відрізняються одна від одної за своїм складом, тож у сусідів виникли претензії. Якщо це поодинокі випадки, то, може, надто перейматися цим не варто. Та якщо такі випадки повторюватимуться, тоді справді потрібно буде робити висновки.

Якщо поляки не допустили на свій ринок певну продукцію, вони мають зробити нотифікацію до Держпродспоживслужби України. І тоді ДПСС повинна розібратися, що ж саме було не так із цим продуктом, та оприлюднити свої висновки.

Владислав Обух
Фото надала Олександра Авраменко