Європа позбувається залежності від російського газу швидше, ніж очікувалося – фон дер Ляєн

Одним із головних висновків зусиль ЄС із подолання наслідків енергетичної кризи, що була спровокована російською агресією проти України, є те, що Європа позбавляється залежності від російського газу набагато швидше, ніж прогнозувалося.

Про це у Страсбурзі під час пресконференції за підсумками засідання колегії Єврокомісії заявила керівниця цієї євроінституції Урсула фон дер Ляєн, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

«На початку війни, коли путін почав перетворювати газ на зброю, і ця його тактика стала для нас очевидною, ми вирішили повністю виключити постачання російського газу. У той час, коли ми мали цю дискусію вісім місяців тому, ми говорили, що це може забрати у нас кілька років, до 2027-го або навіть до 2030 року. Але цей процес пішов набагато швидше. Процес диверсифікації від постачання російського газу набув масованого прискорення», - наголосила президент Єврокомісії.

За її словами, якщо динаміка диверсифікації зберігатиметься, ЄС отримає принаймні 65 мільярдів кубометрів газу від інших постачальників, не з росії. При цьому вже до кінця цього року країни ЄС зможуть заощадити до 50 мільярдів кубометрів газу, що є дуже суттєвим результатом спільних зусиль. Цей рік, за її словами, показав також рекордні показники зростання обсягів постачання поновлювальної енергії, що також є фактором для заміщення російського газу.

«Енергетична криза є безпрецедентною. Ми працювали дуже напружено протягом минулих місяців на тлі падіння на енергетичних ринках і досягли прогресу. Ми скоротили попит - за показниками вересня нам вдалося заощадити до 15 відсотків газу від загального обсягу споживання. Ми заповнили наші газові сховища – зараз ми маємо вже 92 відсотки. Ми інтенсивно диверсифікуємо шляхи постачання від росії на користь надійних постачальників: російська доля в імпортованому трубопровідному газі знизилася до 9 відсотків, тож близько двох третин постачання газу з росії було скорочено», - зауважила Урсула фон дер Ляєн.

Вона підкреслила, що завдяки поєднанню зусиль країнам ЄС вдалося досягти своєї мети та краще підготуватися до проходження зимового періоду. На цій основі та на основі набутого досвіду країни ЄС можуть продовжувати швидко рухатися до побудови справжнього Енергетичного союзу на основі реалізації стратегії RеPowerEU. Одним із напрямків роботи із стабілізації енергетичного ринку, за її словами, є формування спільної платформи для закупівлі газу у надійних постачальників, таких як Норвегія або США, та обговорення з ними передбачуваних цінових коридорів, з урахуванням розвитку ситуації на енергетичних ринках.

«Попит Європи на енергію є дуже великим, тож логічно, що замість того, щоб перебивати ціну одне для одного, країни-члени та європейські компанії мають скористатися власною закупівельною спроможністю. Ми запропонували сьогодні правові інструменти для поєднання енергетичних замовлень на європейському рівні. Ми надаємо змогу газовим компаніям створювати консорціуми для спільної закупівлі газу. При цьому є один обов’язковий зобов’язуючий елемент - загальний обсяг такого запиту має бути принаймні 15 відсотків від загального обсягу, який є необхідним, щоб заповнити сховища», - наголосила президент Єврокомісії.

Вона пояснила це правило тим, що цього року останні 10-20 відсотків газу для закачування у сховища виявилися найбільш вартісними. Зазвичай такі «остаточні» обсяги вже не охоплюються довгостроковими контрактами, і цього року європейські компанії часто перебивали ціну одна для одної на спотовому ринку, що піднімало ціни на газ. Тож Європа має бути краще підготовленою до наступного сезону заповнення сховищ та скористатися для цього об’єднаною закупівельною потужністю.

«Дуже важливо, що ми також залучатимемо до цієї роботи наших близьких сусідів та партнерів, таких як країни Західних Балкан або Східного партнерства», - додала президент Європейської комісії.

Як повідомлялося, після початку російського вторгнення в Україну Євросоюз почав надавати Україні політичну, економічну, фінансову, гуманітарну та військову допомогу. У відповідь росія почала використовувати газ та інші енергоресурси як енергетичну зброю та для здійснення тиску на ЄС, чим спровокувала безпрецедентну енергетичну кризу. Країни ЄС прийняли спільне рішення щодо диверсифікації шляхів постачання газу, зокрема, відмови від поставок газу з росії на користь інших, надійних постачальників газу.