У Гаазі обговорили захист культурної спадщини України в умовах російської агресії

Фото

У Гаазі відбулася панельна дискусія, присвячена захисту культурної спадщини під час збройних конфліктів та притягненню до відповідальності за її знищення і розграбування. Учасники обговорили, зокрема, досвід України, яка протистоїть російській агресії.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу в Гаазі, захід організували Посольство України та Посольство Великої Британії в Нідерландах у межах “Тижня правосуддя в Гаазі”, присвяченого 80-й річниці Міжнародного суду ООН.

Відкривав захід посол України в Нідерландах Андрій Костін, який наголосив, що Росія систематично атакує українські музеї, історичні пам’ятки, архіви, церкви та культурні установи, а також вивозить твори мистецтва й культурні цінності з тимчасово окупованих територій.

“Цими навмисними та систематичними діями Росія чинить те, що можна назвати лише культурним геноцидом, і прагне не просто знищити культурну спадщину України, а й стерти нашу національну ідентичність, історичну пам’ять і самі основи нашого існування як народу”, - заявив Костін.

Дискусія відбулася за участі українських та міжнародних експертів у межах Тижня правосуддя в Гаазі. У дискусії також взяли участь заступник начальника управління в Офісі Генерального прокурора України Микола Говоруха, представник Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду Жиль Дютерт, британський юрист-міжнародник Вейн Джордаш і керівниця програми екстреного реагування організації Cultural Emergency Response (CER) Лусія Віларіньйо Фіоре.

“Злочини проти культурної спадщини належать до основних міжнародних злочинів, і відповідальність за них має бути невідворотною. В Україні ми розслідуємо їх, не чекаючи завершення війни: простежуємо шлях від ракети, яка влучила в музей, до командира, який віддав відповідний наказ, і від розграбованої колекції до посадовців та директорів музеїв, які незаконно її вивезли”, - сказав заступник начальника управління в Офісі Генерального прокурора України Микола Говоруха.

Учасники дискусії наголосили, що руйнування культурної спадщини має наслідки, які виходять далеко за межі фізичного знищення будівель та музейних колекцій. Воно підриває культурні права, послаблює відчуття приналежності до спільноти та порушує зв’язок між минулим, сьогоденням і майбутнім.

Представник Офісу прокурора МКС Жиль Дютерт наголосив, що “напади на культурні цінності часто є конкретною воєнною метою. Нерідко детальний аналіз знищення та розграбування культурних цінностей дає змогу чітко зрозуміти приховані наміри сторони конфлікту, зокрема прагнення викорінити всі сліди минулого чи теперішнього існування певного населення або громади”, - сказав Дютерт.

Своєю чергою, британський юрист-міжнародник Вейн Джордаш заявив, “це не просто конфлікт, у якому культурні цінності зазнають пошкоджень унаслідок воєнних дій. Знищення та привласнення української культурної спадщини слід розглядати в контексті значно ширшого політичного проєкту - заперечення української державності та самобутньої української національної й культурної ідентичності. Це охоплює придушення української мови й освіти, ідеологічну обробку депортованих дітей, усунення української культурної символіки та інтеграцію українських культурних установ у так званий єдиний російський культурний простір, як зловісно охарактеризував його міністр культури Росії”.

Читайте також: На кліматичній конференції в Анталії обговорили руйнування Росією культурної спадщини та екології в Криму

Як повідомляв Укрінформ, нідерландська оборонна компанія відкрила офіс в Україні та планує розвивати спільне виробництво.

Фото Микола Лободянко