Делегації з 50 українських музеїв обговорять у Варшаві збереження культурних цінностей під час війни

Делегації з близько 50 українських музеїв з усієї України зберуться 3-6 липня у Варшаві, аби обговорити нагальні питання збереження українських культурних цінностей під час війни і популяризації української культури на Заході.

Як повідомив Укрінформу організатор заходу - фундація OBMIN, це буде перша такого роду масштабна зустріч представників української культури за межами України від початку російсько-української війни.

Конференція музейників відбудеться під гаслом “Заповнення сліпих зон. Розміщення України на культурній мапі Європи”. У ході триденних робочих зустрічей обговорюватимуться, зокрема, питання оцифрування в музейній практиці, реалізація проєктів з фінансування музеїв, буде проведено воркшопи з ефективної комунікації тощо.

За участі заступниці міністра культури та інформаційної політики України Анастасії Бондар відбудеться дискусія на тему “Формування наративу: якою б Україну хотіли бачити та якою її бачать інші”.

Зустріч українських музейників у Варшаві відбудеться за сприяння Міністерства культури та інформаційної політики України, посольства Німеччини у Польщі, Представництва Єврокомісії в РП, влади міста Варшава, Інституте Гете у Варшаві та інших.

Читайте також: Рада проголосувала за зміни до закону про музеї та музейну справу

Платформа OBMIN для допомоги українським музеям під час війни була створена влітку 2022 року. Згодом, у грудні, на її базі у Варшаві було засновано фонд під однойменною назвою. На сьогодні у цій платформі представлено 46 музеїв з усіх куточків України – від великих і відомих, як київські музеї Майдану чи Другої світової війни - до невеликих регіональних історико-краєзнавчих, як, наприклад, музей “Бойківщина” у Самборі на Львівщині. Фундація OBMIN ставить перед собою три головні цілі: цільова підтримка та допомога щодо виживання українських музеїв та їхніх працівників під час війни; організація обміну між цими музеями спільними темами та надання пропозицій щодо подальшої професіоналізації їхньої роботи, наприклад, шляхом оцифрування витворів мистецтва; сприяння пізнанню та розумінню українського мистецтва та культури за межами України, як частини спільної європейської культурної спадщини.