Близько 400 звичних медичних практик суперечить результатам наукових досліджень - МОЗ

"Американські дослідники виявили, що близько 400 звичних медичних практик суперечать результатам наукових досліджень, опублікованих в авторитетних журналах. Дослідники проаналізували понад три тисячі досліджень, опублікованих упродовж 2003-2017 рр. у журналах JAMA та the Lancet, та впродовж 2011-2017 рр. у New England Journal of Medicine. Кожне десяте виявило, що дослідження суперечать поширеним практикам лікарів", - йдеться у статті.

Згідно з дослідженнями, добавки омега не зменшують ризик появи серцево-судинних хвороб, наголошують у МОЗ.

"Добавки омега-3 не зменшують ризик хвороб серця і смертності від них. Це, до речі, було одним з ключових медичних розчарувань 2018 року. Хоча високі дози омега-3 зменшують рівень тригліцеридів крові — це актуально для пацієнтів з атеросклерозом. Омега-3 також можуть бути корисними у полегшенні симптомів ревматоїдного артриту. Усе це неодмінно мають взяти до уваги як лікарі, так і пацієнти, яким призначають баночки з жовтими капсулами", - зазначили у МОЗ.

Там також спростували міф, що препарати на основі гінкго-білоба захищають від погіршення пам’яті чи деменції.

"Добавки, виготовлені з листя дерев гінкго, були поширені в медицині античного Китаю. Вони і досі рекламуються як засоби для покращення пам’яті. Але велике федеральне дослідження у США довело, що добавка абсолютно неефективна для цього. Попри це, досі її продажі сягають сотень мільйонів доларів лише у США", - наголосили у МОЗ.

Наукові дослідження також спростували інформацію про те, що, за виявлення астми у дитини, житло слід очистити від будь-яких подразників.

"Дослідження свідчить, що така чистота не дає результатів у боротьбі з астмою. Навпаки, ранній контакт дитини з різноманітними антигенами захищає від розвитку астми. Найнижчий показник цього захворювання — серед дітей, що виросли на фермі. Наприклад, одне з досліджень свідчить, що боротьба зі шкідниками, зокрема мишами, не вплинула на частоту приступів астми", - зазначили у відомстві.

Там також розвінчали міф, що за ушкодження колінного меніску допомогти може лише операція.

"Насправді у разі пошкодження суглобового хряща не завжди потрібно робити операцію. У багатьох випадках може допомогти фізіотерапія. Наприклад, у США 46 тисяч пацієнтів щороку роблять операції, аби відновити суглоб. Але дослідження показало, що пацієнти з пошкодженим меніском та помірним артритом — ті, що півроку займалися фізіотерапією, і ті, що зробили операцію — однаковою мірою одужали. Так само доказова медицина свідчить, що більшість гриж дисків поперекового відділу хребта розсмоктуються самі, тобто не потребують хірургічного втручання", - наголосили у відомстві.

У МОЗ підкреслили, що важливо, аби лікарі послуговувалися лише перевіреними джерелами та сучасними протоколами, працювали з якісними дослідженнями та постійно розвивалися.

"Кожна порада та призначення лікаря мають бути науково обґрунтованими. Адже коли йдеться про здоров’я людини, не місце народній медицині, гомеопатії чи забобонам. МОЗ відстоює доказову медицину та науково обґрунтовані методи лікування", - заявили у МОЗ.