Про це повідомила DailyNewsHungary, передає Укрінформ.

Запуск сайту Nyitottaktak.hu став виконанням однієї з головних передвиборчих обіцянок уряду прем'єр-міністра Петера Мадяра. Платформа надає доступ до оцифрованих копій трьох типів документів, що зберігаються в Історичному архіві угорських служб державної безпеки (ÁBTL). Вони стосуються людей, які потрапили в поле зору спецслужб комуністичного режиму до демократичних змін 1989–1990 років.

Базу відкрили 4 листопада - у річницю придушення радянськими військами Угорської революції 1956 року. Питання оприлюднення так званих досьє агентів залишається невирішеним в Угорщині ще з часів зміни політичного режиму.

На сайті можна шукати інформацію за іменем, датою народження та адресою.

Наразі доступні три категорії документів. Перша - записи на магнітних стрічках, що містять так звану базу даних «H» з іменами та основною інформацією про приблизно 55 тис. осіб, які фігурували в обліках держбезпеки. Водночас база неповна й не містить самих звітів або фотографій.

Друга категорія – реєстри «Б», датовані 1957–1962 роками. Вони містять близько 25 тис. імен людей, на яких органи державної безпеки відкрили справи.

Третя – це індексні картки форми №6 із докладнішими відомостями про людей: особисті дані, професію, місце роботи, дату та підстави вербування. У них також може бути зазначено, як довго людина перебувала в реєстрах держбезпеки і хто зі співробітників спецслужб займався її вербуванням.

Водночас сама згадка в архівах не означає, що людина була агентом або співпрацювала зі спецслужбами. Документи охоплюють різні категорії людей: одних справді завербували, інші відмовлялися від співпраці, не подавали звітів або надавали інформацію, яку влада вважала непотрібною. Деяких лише реєстрували через інтерес до них з боку спецслужб.

Як зазначає видання Telex, точнішим визначенням у таких випадках є «член мережі». Навіть наявність картки форми №6 не доводить автоматично, що людина активно співпрацювала з органами державної безпеки.

Самі звіти інформаторів про людей, за якими вони стежили, до бази не включатимуть. Влада пояснює це необхідністю захистити жертв стеження, їхні персональні дані та приватне життя. Водночас постраждалі та їхні родичі зможуть звернутися до архіву із запитом на доступ до відповідних документів.

Оприлюднення матеріалів відбуватиметься поетапно. Четверту категорію документів — індивідуальні справи про вербування, які можуть містити найбільше подробиць про співпрацю зі спецслужбами, - планують відкрити до 25 лютого 2027 року.

В архівах зберігається понад 9 тисяч таких справ, деякі з них налічують десятки або навіть сотні сторінок. Вони можуть розкрити обставини вербували, випадки тиску та шантажу, завдання, які отримували завербовані, і подробиці їхньої співпраці зі спецслужбами.

Підготовка цих матеріалів потребує більше часу, оскільки документи необхідно оцифрувати та вилучити з них конфіденційну особисту інформацію. Загалом цей процес охоплює близько одного мільйона сторінок.

Окрім того, угорський уряд створив незалежну міждисциплінарну групу, до якої увійшли історики, соціологи, психологи та інші фахівці. Вона має допомогти суспільству впоратися з наслідками оприлюднення архівів і підтримати родини та громади, для яких відкриття про минуле можуть бути болісними.

Як повідомлялося, 23 жовтня 1956 року в Угорщині спалахнуло повстання проти комуністичного режиму. На вулиці Будапешта вийшли майже 200 тисяч людей. Наступного дня у столицю Угорщини ввійшли радянські війська. За весь період, із 23 жовтня до 4 листопада були вбиті кілька тисяч цивільних осіб. Радянські втрати становили понад 700 загиблих та близько 1,5 тисячі поранених.

Фото ілюстративне: Українське радіо