Україна за понад чотири роки повномасштабної війни стала не лише головною лабораторією сучасної війни, а й одним із ключових центрів розвитку безпілотних технологій у світі. Саме тут щодня випробовують нові концепції застосування дронів, засобів радіоелектронної боротьби, систем управління полем бою та автономних платформ, які вже сьогодні впливають на розвиток військових технологій далеко за межами України.

Одним із тих, хто безпосередньо спостерігає цю трансформацію та бере участь у ній, є Маттіас Лена – віцепрезидент німецького виробника дронів Quantum Systems та керівник німецько-українського підприємства Quantum Frontline Industries. Його компанія тепер не лише постачає свої системи українським військовим, а й активно розвиває мережу спільних підприємств з українськими компаніями.

Як переконаний Лена, у минулому офіцер Бундесверу з досвідом участі у місії ООН в Малі, справжній центр військових інновацій сьогодні не у Кремнієвій долині. Для розуміння війни майбутнього слід їхати в Україну і вчитися там.

Про уроки війни РФ проти України для світової оборонної індустрії, розвиток українських безпілотних технологій, спільне виробництво дронів, перспективи морських і наземних роботизованих систем та місце України в майбутній архітектурі безпеки Європи Маттіас Лена розповів в інтерв'ю Укрінформу.

ТОЙ, ХТО ХОЧЕ ПІДГОТУВАТИСЯ ДО СУЧАСНОЇ ВІЙНИ, МАЄ ЇХАТИ В УКРАЇНУ І ВЧИТИСЯ ТАМ

- Пане Лена, повномасштабна загарбницька війна Росії проти України змінила уявлення про сучасну війну та сучасні військові технології. Що, на вашу думку, є головним уроком цієї війни?

- Один із ключових уроків полягає в тому, що безпілотні системи мають колосальний вплив на ведення війни – у повітрі, на землі та на воді. Крім того, суттєво зросла швидкість самих розробок. Зрештою, саме здатність до адаптації є вирішальною для того, щоб узагалі вижити на полі бою. І українці дуже чітко демонструють, наскільки важливою є ця гнучкість.

- Ви колись сказали, що розвиток дронових технологій сьогодні відбувається вже не у Кремнієвій долині, а на українському фронті. Наскільки Україна наразі перетворилася на глобальний центр розроблення безпілотних систем?

- Я впевнений, що безпосередній розвиток і, головне, засвоєння практичних уроків (Lessons Learned) тепер відбуваються саме в Україні. Розробки, які створюються за її межами, часто просто не адаптовані до реальних вимог сучасної війни.

Той, хто хоче підготуватися до сучасної війни, має їхати в Україну і вчитися в українців та українок. Саме там системи проходять випробування, адаптацію та вдосконалення.

Крім того, ми бачимо, наскільки потужною стала здатність України масштабувати виробництво: українська дронова індустрія останніми роками продемонструвала колосальне зростання, і це, безумовно, вражає.

- Що найбільше вразило вас в українській інноваційній та оборонній індустрії?

- Швидкість, з якою масштабується виробництво.

Також варто відзначити децентралізований характер цього процесу. Навіть якщо заводи зазнають ударів, виробництво можна оперативно розгорнути та наростити в інших місцях.

До цього варто додати високу здатність до адаптації та швидке впровадження нових рішень, зокрема й тих, які, на перший погляд, можуть видаватися незвичними, але виявляються надзвичайно ефективними.

- Чому, на вашу думку, українським інженерам і військовим вдається так швидко адаптувати та вдосконалювати нові рішення – часто значно швидше, ніж у багатьох країнах НАТО?

- Війна завжди є потужним каталізатором для інновацій. Ми свідки найбільшої сухопутної війни за останні десятиліття, і це вивільняє величезний інноваційний потенціал.

Українська армія продемонструвала, що здатна впроваджувати інновації та адаптувати власні структури. За межами України це тривалий час недооцінювали.

Збройні Сили України організаційно спроможні підлаштовуватися під нові виклики. Яскравим прикладом цього є створення окремого Командування Сил безпілотних систем, формування нового роду військ, а також системне впровадження безпілотних рішень – від найнижчого тактичного рівня аж до стратегічного.

МАЙБУТНЄ ДРОНОВОЇ ВІЙНИ ВИЗНАЧАТИМЕ ВЗАЄМОДІЯ РІЗНИХ БЕЗПІЛОТНИХ СИСТЕМ

- Чи можна вже назвати війну РФ проти України першою великою війною дронів XXI століття? І які технології визначатимуть майбутнє дронової війни?

- Чи є це першою великою війною дронів, я не можу остаточно судити. Конфлікт у Нагірному Карабаху між Вірменією та Азербайджаном раніше продемонстрував, який величезний вплив безпілотники можуть мати на ведення війни – тоді переважно на користь однієї зі сторін.

В Україні ми тепер бачимо, що обидві сторони застосовують безпілотні системи в раніше небачених масштабах.

Майбутнє насамперед визначатиметься взаємодією різних типів безпілотних систем. Головне питання полягає в тому, як зменшити навантаження на операторів, щоб одна людина одночасно керувала кількома дронами. Передусім у сфері програмного забезпечення тут ще потрібні значні прориви.

- Лише хороших технологій недостатньо – потрібне ще й масове виробництво. Quantum Systems вирішила створювати спільні підприємства з українськими партнерами. Чому ви обрали саме цей шлях?

- Наша присутність в Україні була важливою насамперед для того, щоб зрозуміти, який вплив українські безпілотні технології мають на розвиток сучасних систем.

У межах наших спільних підприємств ми виробляємо рішення, які доповнюють власні продукти Quantum Systems.

Ми досить рано вирішили не заходити в сегмент квадрокоптерів або логістичних дронів. З Frontline Industries, куди ми також інвестували, ми знайшли партнера, який розробляє саме такі доповнювальні рішення.

Одночасно за підтримки урядів України та Німеччини з'явилася можливість створити показовий проєкт у межах оборонно-промислової співпраці – спочатку в рамках ініціативи Build with Ukraine, а тепер і в межах нових дронових угод (Drone Deals). Ми скористалися цією можливістю та реалізували її.

СИСТЕМА DELTA ЗРОБИЛА ВАГОМИЙ ВНЕСОК В УСПІХ УКРАЇНСЬКОЇ ДРОНОВОЇ ВІЙНИ

- Ваші системи працюють у цифровій екосистемі української платформи ситуаційної обізнаності Delta. Як ви оцінюєте Delta як технологічне рішення? Чи існують подібні системи в європейських арміях або Бундесвері?

- На наш погляд, Delta зробила вагомий внесок в успіх української дронової війни.

Для нас із самого початку було очевидно, що наші системи мають бути інтегровані з нею. Українська армія отримує значний обсяг інформації саме через цю систему управління боєм.

Західні армії дуже уважно спостерігають за ефективністю Delta, і в певних аспектах вона справді може слугувати прикладом.

- Спільне підприємство Quantum Frontline Industries виробляє в межах великого контракту 10 тисяч розвідувально-ударних дронів Linza 3.0 для українських військових. Якими є нинішні темпи виробництва і коли ви очікуєте завершення поставок?

- Я не хотів би називати детальні цифри щодо поставок. Але від початку виробництва нам вдавалося щомісяця подвоювати його обсяги.

Ми перебуваємо в активній фазі нарощування потужностей. Наразі продовжуємо їх розширювати.

Третю партію вже поставлено, і збільшення виробництва триває.

УКРАЇНА Є ЛІДЕРОМ У СФЕРІ ІНТЕГРОВАНОЇ ПРОТИПОВІТРЯНОЇ ОБОРОНИ

- Ще одне спільне підприємство – Quantum WIY Industries – виробляє дрони-перехоплювачі Strila. Повідомлялося про контракт на 15 тисяч таких систем. Чи застосовуються вони вже проти дронів типу Shahed?

- Контракт, про який ви говорите, стосується виробництва в Україні.

І ми плануємо створювати нові спільні підприємства, які розроблятимуть різні дронові рішення на землі, в повітрі та в сегменті перехоплювачів.

Однак наразі я не хотів би розкривати конкретні деталі.

- Дрони-перехоплювачі дуже важливі для України і, вочевидь, для майбутнього всієї Європи. Адже чи є сьогодні хоча б одна європейська країна, готова до щоденних атак сотень дронів-камікадзе?

- Станом на сьогодні в Європі немає жодної іншої країни, яка, як Україна, щодня витримувала б масштабні атаки дронів і ракет.

Україна є лідером у сфері інтегрованої протиповітряної оборони – з різними рівнями захисту та різними типами рішень. Європа обов'язково повинна скористатися цим досвідом.

ПЕРШІ РОБОТИЗОВАНІ НАЗЕМНІ СИСТЕМИ МОЖУТЬ З'ЯВИТИСЯ В УКРАЇНІ ВЖЕ ЦЬОГО РОКУ

- Ви згадували наземні системи. Quantum Systems увійшла в цей сегмент із роботизованою платформою MANDRILL та партнерством із Daimler Truck. Чому ви вирішили зробити цей крок? І коли такі системи можуть з'явитися в Україні?

- Бундесвер доручив нам розроблення та випробування безекіпажних військових конвоїв у межах дослідницького проєкту Interoperable Robotic Convoy (InterRoC).

Для цього наші рішення у сфері штучного інтелекту та автономності інтегруються на військових платформах Daimler Truck.

Щодо інших наших наземних безпілотних систем, ми вже ведемо переговори та перебуваємо на завершальній стадії укладання перших контрактів на постачання.

Ми впевнені, що ще цього року зможемо поставити такі системи в Україну.

Водночас сфера наземних роботизованих платформ (UGV) поки що перебуває на початковому етапі розвитку, тому найближчим часом тут ще відбудеться багато технологічних змін.

ЄВРОПІ ЩЕ НАЛЕЖИТЬ ДОВЕСТИ СВОЮ ЗДАТНІСТЬ ДО АДАПТАЦІЇ

- І ще щодо адаптивності російської промисловості – як ви її оцінюєте?

- На основі відкритих джерел я бачу, що російська воєнна промисловість здатна виробляти певні види продукції у великих масштабах.

Щодо інноваційного потенціалу, то він, на наш погляд, поступається українському. Водночас Росія, без сумніву, має потужну та добре розвинену дронову індустрію.

- А як щодо здатності Європи адаптуватися?

- Європа ще має довести, що вона достатньо адаптивна. Позитивні зрушення вже помітні.

Німеччина в цьому напрямі є одним із лідерів за межами України. У районі Мюнхена вже сформувалася дуже потужна індустрія безпілотників, і ми є її частиною.

- На завершення: яку роль, на вашу думку, українські оборонна та технологічна галузі відіграватимуть в європейській архітектурі безпеки – як тепер, так і після завершення війни?

- На мій погляд, було б украй необачно не інтегрувати українську оборонну та технологічну галузь у цю систему.

Такі переговори вже активно ведуться з різними країнами-партнерами. Інтерес дуже великий, і, зважаючи на нашу оцінку ситуації, без українців це буде неможливо.

Василь Короткий, Берлін

Фото автора