Росія почала включати в екіпажі тіньового флоту «вагнерівців» і офіцерів спецслужб - ЗМІ
Як пише Yle, про це йдеться у спільному розслідуванні фінської газети Helsingin Sanomat, естонського видання Delfi та Міжнародного Центру з дослідження корупції та організованої злочинності (OCCRP), передає Укрінформ.
Згідно з їх даними, Росія почала розміщувати на суднах тіньового флоту, який перевозить російську нафту, колишніх найманців та співробітників спецслужб. Журналісти змогли ідентифікувати 17 осіб без морських кваліфікацій, причому 12 із них мають зв’язки з ПВК «Вагнер» або ГРУ.
Ці найманці були розгорнуті для того, щоб стримувати владу західних країн в Балтійському морі від висадки на санкційні судна або їх захоплення.
Представники кількох західних військових та цивільних розвідувальних організацій, включаючи фінську поліцію безпеки (Supo), підтвердили наявність «груп захисту» на суднах тіньового флоту. У Supo заявили, що російські охоронці, розміщені у складі екіпажів, у деяких випадках можуть використовуватися як ланка зв’язку між тіньовим флотом і збройними силами Росії, які посилили свою присутність у Балтійському морі.
OCCRP зазначає, що ці додаткові члени екіпажу почали з’являтися на суднах після липня 2025 року.
Однак деякі аналітики вважають, що спеціальні члени екіпажів, які з’являються саме на балтійському маршруті, були розгорнуті не лише для захисту суден. Оборонний радник і колишній військовий аташе Великої Британії в Естонії та Латвії Глен Грант зазначив, що, безперешкодно проходячи Балтійським морем, ці колишні військові також можуть збирати цінну інформацію, зокрема про те, як західні органи влади взаємодіють із підсанкційними танкерами.
Аналітик фінської служби безпеки Finnish Security and Intelligence Service сказав, що ці російські групи безпеки, ймовірно, мають завдання не допустити, щоб інші члени екіпажу їхнього судна співпрацювали з іноземною владою.
Росія значною мірою покладається на балтійський маршрут для транспортування нафти, яка, попри західні санкції, залишається ключовим джерелом доходів для її воєнної економіки. За даними Kyiv School of Economics, країна експортує приблизно 40% своєї сирої нафти саме через Балтійське море.
Європейські органи влади зазвичай не можуть зупиняти судна тіньового флоту лише через те, що вони перебувають під санкціями. Однак протягом минулого року вони кілька разів затримували такі танкери — часто через використання фальшивого прапора або підозри у пошкодженні підводних кабелів. Але тепер з ветеранами бойових дій на борту будь-яке таке втручання може означати ризик зіткнення зі збройним опором.
Розгортання цих прихованих агентів безпеки на комерційних суднах відбувається на тлі помітного зростання прямої військової присутності Росії в Балтійському морі.
Для Шона Вісвессера, колишнього старшого операційного офіцера ЦРУ, який спеціалізувався на російських спецслужбах і військових, ця тенденція свідчить про те, що Москва також використовує судна тіньового флоту як платформи для «диверсій» та «інших розвідувальних операцій, наприклад потенційного розгортання дронів».
«Йдеться точно не лише про захист російської нафти. Ніде у світі не було стільки обривів кабелів за такий короткий час, як за останні два роки в Балтійському морі», — сказав він.
Як повідомляв Укрінформ, Велика Британія, скандинавські країни та держави Балтії розглядають план захоплення танкерів російського тіньового флоту.
Фото: Janne Järvinen / Yle
