РФ фізично не може вивезти все з Сирії: або тікати на легку, або домовлятися
Падіння режиму Башара Асада за логікою, має призвести й до припинення російської військової присутності у Сирії. Але як саме це буде – окреме й доволі цікаве питання, бо з одного боку події дещо галопують і поки Ізраїль відбомбився по базі в Тартусі, яку використовують російські кораблі, Кремль вже готує "сирійський експрес" із літаків та кораблів.
І наразі проглядається лише два варіанти, як РФ буде виходити з Сирії: або це буде втеча на легку, або доволі довгий процес, який потребуватиме домовленості із новою сирійською владою. Про це пише старша наукова співробітниця Фонду Карнегі Дара Массікот.
Зокрема вона нагадала про те, що РФ роками завозила до Сирії своє військове майно, бо російська операція почалась ще 30 вересня 2015 року. А загалом у країні розгорнуто дві бази: авіаційна – Хмеймім та морська – 720-й пункт матеріально-технічного забезпечення ВМФ Росії у Тартусі.
Морський шлях евакуації на територію РФ – лише до Балтійського моря, бо Туреччина тримає Босфор зачиненим для проходження військових кораблів. Тому єдиною альтернативою вважаються порти Лівії, Судану або Алжиру. З боку Defense Express додамо, що спроба використати цивільні кораблі для вивезення озброєння та військової техніки до чорноморських портів може стати чудовою нагодою для України використати свої морські дрони-камікадзе.
А от організувати повітряний міст у РФ взагалі навряд чи вийде. Бо повітряна евакуація потребуватиме сотень вильотів Ил-76 та Ан-124. Бо коли росіяни лише розгортались у Сирії, вони здійснили 300 вильотів за два тижні. І це було до розширення їх бази.
Таким чином та інтенсивність польотів, яка зафіксована зараз – не про повноцінну евакуацію. Більше того, для повітряного мосту необхідний дозвіл від нової Сирії щодо використання повітряного простору. Без нього використання авіабази стане неможливим.
Також є нюанс щодо використання повітряного простору Туреччини. З ним це про 1000 км до авіабаз у Краснодарському краї. Без нього – 1500 км в обліт через Ірак, Іран, Вірменію та Грузію. А кожна зайва сотня кілометрів, це не лише про час, а про меншу кількість вантажу, яку може взяти літак та про більшу кількість рейсів.
Виходячи з цього, Дара Массікот робить висновок, що РФ хоче втримати бази та готова запропонувати новій сирійській владі доволі широкий вибір варіантів оплати: гроші, зброю, найманців. І чи погодяться на це сирійці, звісно, окреме питання. При цьому, якщо не погодяться, то у росіян залишатиметься лише один варіант – кинути все, що вони завезли у Сирію та втекти на легку.
реклама