![Морозний ефект, або Чому росіяни у власних квартирах замерзають на смерть Морозний ефект, або Чому росіяни у власних квартирах замерзають на смерть](https://static.ukrinform.com/photos/2024_01/thumb_files/630_360_1704898186-657.jpg)
Морозний ефект, або Чому росіяни у власних квартирах замерзають на смерть
Уже другу зиму країна-агресор прицільно б’є по Україні та українській інфраструктурі, щоб після кожного влучання зловтішно писати, що там-то відключені опалення та гаряча вода, а тут – електрика та інтернет. Також другу зиму російська пропаганда погрожує замерзанням Європі через різке обмеження споживання російського палива.
Та от яка халепа – бумеранг долі вдарив по самій Росії. У різних регіонах країни-агресора, починаючи зі столичного, стаються каскадні аварії в системах опалення, водо- та електропостачання. Кількість постраждалих навіть для великої країни досить значна – сотні тисяч населення. Водночас дійсну та об’єктивну статистику проблем ЖКГ оцінити непросто. В умовах путінської «владної вертикалі», де з окозамилюванням борються за допомогою точкових репресій, (без)відповідальні особи намагаються до останнього применшувати кількість і масштаб негараздів.
МАПА БОЙОВИХ ДІЙ МОРОЗА-МОРОЗЕНКА ПРОТИ ЕРЕФІЇ
Власне, подібні аварії ставалися в Росії і раніше. Проте тоді не було такого гучного розголосу. Передусім тому, що ті аварії мали місце десь в провінції, яка не на перших шпальтах російської преси. Цього ж разу – насамперед в Москві та Підмосков’ї. Чому так, поговоримо далі. А поки що подамо аварійну топоніміку.
Отже, в Москві через холод та аварії постраждали спальні райони: Отрадне, Бібірєво, Північне та Південне Медведково. В Московській області – передусім Подольськ, що потрапив у ситуацію, як кажуть, «ідеального шторму», не тільки метеорологічного, а й бюрократичного (тому про нього також розповімо окремо). Далі в Підмосков’ї (як близькому, так і далекому) серед постраждалих – Балашиха, Хімкі, Солнечногорськ, Литкаріно, Раменське, Воскресенськ, Дмитров, Чехов.
Тепер поглянемо на другу російську столицю. Тут морози зачепили різні частини Ленінградської області, зокрема передмістя Петербурга – Ломоносовський та Всеволожський райони. А на кордоні з Фінляндією – Виборзький район (по суті, – це теж частина Суомі, яку відтяли радянські загарбники). Там на новорічні свята через аварійні відключення на смерть замерз у своїй квартирі 60-річний капітан ВМФ РФ Владислав Шевашкевич.
(Кілька слів принагідно. У Фінляндії через великі морози та деякі прорахунки в плануванні електропостачання в ті ж дні помітно зросла біржова ціна на електроенергію. Російська пропаганда намагалася спочатку подати це як «Фінляндію, що замерзає», та потім схаменулася і принишкла).
Відключали тепло та електрику також в обласному центрі, Єкатеринбурзі, та в кількох районах Карелії. Крім того, неодноразові аварії були в потягах російської залізниці, РЖД. Відключали тепло в деяких пасажирських вагонах (поїзд Самара – Петербург) або ж бували довгі незаплановані стоянки (потяг Адлер – Нижньовартовськ п’ять годин стояв посеред поля в Челябінській області).
І це, повторюся, тільки те, що проникло в медіапростір. У путінські часи регіональна влада контролює місцеву пресу сильніше, ніж у брежнєвський застій. Тому про багато подібних випадків у російській глибинці просто невідомо.
![](https://static.ukrinform.com/photos/2024_01/1704898185-300.jpg)
П’ЯНІ КАНІКУЛИ ТА ЗНОШУВАННЯ ІНФРАСТРУКТУРИ НА ТЛІ ХОЛОДУ
Отже, що сталося цього разу? Мороз, справді сильний, від -20 до -30, дуже вдало збігся з п’яними новорічно-різдвяними канікулами, які за народного улюбленця Путіна менш ніж десять днів не тривають (цього разу це було 30 грудня – 8 січня). На цей час соціальне та, певною мірою, соціально-інфраструктурне життя в Росії частково завмирає. Звісно, що хтось все ж таки працює, наприклад, на об’єктах критичної інфраструктури. Проте справи менш значущі, скажімо, вивезення сміття, перестають діяти (от на фото – один з ненайгірших районів ближнього Підмосков’я).
Та й у тих, хто працює, настрій почасти святково-похмільний і дисципліна – так собі. Це збільшує вірогідність аварій. І що ж у цьому разі? За відсутності керівництва реакція на форс-мажори є дуже повільною. А як інакше? Тут ще тазик «олів’єшки» під «шампусік» не доїли, а там хтось лізе зі своїми проблемами – зачекають!
Водночас комунікації, які використовують, були прокладені ще в радянські часи. Потім, починаючи з 2000-х років, на Росію ллявся такий газо- та нафто-доларовий золотий дощ, що за господарського підходу можна було всю країну переобладнати та апґрейдити на зразок Норвегії. Проте путінська влада обрала інший шлях: по-перше, розкрадання; по-друге (як виворіт першого) – наведення поверхневого марафету, який впадав би у вічі. Та головне – підготовка до майбутніх імперських воєн, насамперед з Україною.
До того ж комунікації часто бувають невидимі, бо в землі закопані (тепло- та водопостачання, відведення каналізації) або ж сприймаються малопомітним елементом пейзажу (енергопостачання), тому про них та їхнє оновлення думають насамкінець. А передусім – про зиск, який дає забудівля. А де вона має найбільші темпи? Правильно, в Москві та Підмосков’ї. Тут нові квартали ростуть один за одним, а комунікації до них – старі, розраховані на старі ж обсяги постачання та споживання. Плюс, повторюся, високий рівень фізичного та морального зносу.
Тому велика кількість аварій саме в столичному регіоні є закономірною.
ВІЙНА, МОБІЛІЗАЦІЯ ТА КАДРОВИЙ ГОЛОД У РОСІЙСЬКОМУ ЖКГ
А тепер переходимо до воєнного фактора, який також дуже важливий. І є якась найвища справедливість у тому, що країна, яка планомірно та цілеспрямовано чинить агресивні дії проти цивільного населення сусідньої країни, отримує щось подібне в себе вдома, причому без масованих обстрілів і бомбувань.
По-перше, вже дається взнаки мобілізація. І це те, про що давно казали демографи й економісти. Крім того, треба врахувати, що працівники у цій сфері, житлово-комунальному господарстві, фактично є державними службовцями. Отже, їм важче сховатися від мобілізації, ніж в приватних компаніях.
Причому тут необов’язково йдеться про призов у штурмові частини ЗС РФ. Країна-агресор відкрила довгий фронт з Україною (інфраструктуру), який теж треба підтримувати в більш-менш пристойному стані. До того ж ЗСУ наносять удари по комунікаціях і на більшу глибину. А це все також треба ремонтувати, налагоджувати, щоби підтримувати логістику загарбницької війни. Що відповідно означає: багато хто зі спеціалістів, і не гірших, виїхав працювати на ТОТ і у прифронтові області Росії.
У підсумку це призводить до кадрового голоду в тих місцях, звідки були вилучені працівники.
ГАРМОНІЙНЕ ПОЄДНАННЯ БЕЗВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗІ СЕКРЕТНІСТЮ
Всі перелічені фактори плюс ще деякі, додаткові, дуже рельєфно проявилися в найбільш гучному випадкові, який варто розглянути окремо. Це ті самі Подольськ і його мікрорайон Климовськ, в якому без опалення та гарячої води залишилися зо дві сотні багатоквартирних будинків і міська лікарня. Цікаво, що навіть російська преса не може розібратися, якого дня сталася аварія – 2 чи 4 січня, а також скільки людей постраждало через відсутність тепла та обвального псування інфраструктури – 20 тисяч або ж 150 тисяч. Складається враження, що це пояснюється не тільки особливостями «п’яних канікул», а й тим, що не знали, кого та наскільки треба буде робити винуватцем. (А значить – в який бік писати: прибільшувати чи применшувати).
Адже Московською областю з 2013 року керує Андрій Воробйов, виходець з клану Сергія Шойгу. І те саме керівництво аж до введення 6 січня в Климовську, Подольську надзвичайного стану було не дуже в курсі того, що там відбувається, оскільки їм, мовляв, про це не доповідали. (Для довідки: це місто за 20 км від кільцевої дороги навколо Москви).
![](https://static.ukrinform.com/photos/2024_01/1704898186-950.jpg)
Водночас на місці аварії розташований Климовський спеціалізований патронний завод (КСПЗ). Навіть більше, аварія сталася на міській котельні, підпорядкованій цьому КСПЗ. Отже, це режимний об’єкт, що в умовах війни само собою небезпечно. Один невправний рух чи заява – і ти вже шпигун або диверсант, «посібник укропів». І це також частково пояснює уповільненість реакції на климовські аварії.
КСПЗ – КРИМІНАЛЬНА ЕСТАФЕТА ЧАСІВ ПРЕЗИДЕНТА ПУТІНА
Ще цікавіше – з власниками цього заводу, який, з’ясувалося, має довгу кримінальну історію. Коментатори та експерти, що побоюються сваритися з Кремлем, випинають фігуру старого його власника (у 2000-ні роки) – мексиканського авторитета радянського походження Хорхе Портільї-Суміна. Або ж, у крайньому разі, – гендиректора КСПЗ у 2018–2022 роках Івана Дорогих.
А чому ж мовчать про тих, хто був потім, туманно називаючи їх «власниками, які перебувають за кордоном»? Тому що в 2022–2023 рр. патронним заводом керував офіцер ФСБ і ФСО, охоронець Путіна (щонайменше у 2017–2019 роках) Ігор Рудик. А з травня 2023 року гендиректором став інший колишній офіцер ФСБ Ігор Кушников (проти нього в 1990-х – на початку 2000-х заводили справу за створення організованого злочинного угруповання). Влітку 2023-го він же як гендиректор засвітився на заході, на якому нагороджували ветерана «СВО» (тобто учасника угруповання, не менш злочинного).
![](https://static.ukrinform.com/photos/2024_01/1704898187-377.jpg)
9 січня слідчий комітет Росії в Московській області звітував про вправну роботу: затримані начальник котельні, заступник голови адміністрації Подольська, який підписав акт підготовки до опалювального сезону, а також гендиректор ЗАТ «КСПЗ». Але прізвища – не названі! Тому невідомо, чи буде тим гендиректором Кушников, чи хтось інший (але певно, що не Рудик).
Губернатор Воробйов, «пташеня» з «гнізда Шойгу», після закінчення «п’яних канікул» розвинув титанічну діяльність для оперативного рятування Климовська від холоду. І попросив Путіна передати котельню від Патронного заводу на баланс області. А «мудрий» Путін вирішив: чого там дріб’язком займатися… І наказав націоналізувати, крім котельні, й увесь завод! «Росія – щедрая душа!».
До речі, судячи з того, що, за версією СКР, негаразди почалися тільки 4 січня (а не 2-го, як за іншими версіями), то працелюбного губернатора Воробйова точно будуть «відмивати» від будь-якої відповідальності…
Погодьтеся, цікава історія з цим КСПЗ, яка показує всю гнилість, знизу – доверху, путінської влади. Проте й гнила вона є вкрай небезпечна, бо патрони (та ракети) далі випускає...
На Москві тепер потепліло. Та, кажуть, холоди скоро знову повернуться. Побачимо, чи буде тоді нова атака славного козака Мороза-Морозенка. Якщо так, то хоч пиши ремікс давньої народної пісні. Якось так: «Ой Морозе, Морозенку, ти славний козаче. Через тебе, Морозенку, пів Росії плаче…».
Олег Кудрін, Рига