Олексій Макеєв офіційно розпочав свою роботу послом України в Німеччині 24 жовтня. Часу на «розкачку» в дипломата не було: того ж дня в Берліні проходив Українсько-німецький бізнес-форум за участі голів урядів обох держав, наступного дня – Міжнародна конференція з відновлення України під егідою G7, у якій цього року головує ФРН, ну а далі - сповнені численних зустрічей, делегацій і поїздок робочі будні.
Роботи вкрай багато, адже Німеччина завжди була важливим партнером України, а наразі її підтримка для нас особливо важлива.
Підсумок перших півтора місяця своєї роботи в Берліні посол підбив в інтерв’ю Укрінформу.
- Пане Посол, розкажіть, будь ласка, якими були перші тижні роботи на посаді очільника дипломатичної місії в ФРН, з ким зустрілися, де побували?
- Зустрівся практично з усіма, за невеликим виключенням: членами Федерального уряду, з усіма керівниками демократичних партій і фракцій парламенту.
Останні три сесійні тижні практично провів у приміщеннях німецького Бундестагу, тому що нам дуже важливо було, щоби була прийнята Резолюція по Голодомору: це потребувало роботи як з проєктом документу, так і з керівництвом фракцій. Ця робота, як усі знають, завершилася успішно.
Я відвідав з візитом одну федеральну землю – Північний Рейн-Вестфалія. Зустрівся з прем’єр-міністром, міністрами, з керівником парламенту, обербургомістрами низки міст, взяв участь у відкритті виставки про російські воєнні злочини в Україні, а також був на підписанні угоди про партнерство між Кельном і Дніпром (саме підписання відбувалося у відеоформаті). Окрім того, взяв участь у відкритті фотовиставки «Україна з Мрією в серці», присвяченої літаку «Мрія», в аеропорту Лейпциг/Галле.
На наступний рік я також уже планую візити, зокрема, в січні хотів би відвідати Гамбург і Мюнхен.
Провели важливу конференцію генеральних консулів. Така конференція проводилася дуже давно, ми навіть не змогли згадати, коли всі збиралися разом. А це надзвичайно важливо, тому що нам потрібно було правильно, з точки зору менеджменту, скоординувати зусилля, можливо, переформатувати стиль роботи консульств і процедур, які ми застосовуємо, щоби відповідати потребам у консульському захисті наших співгромадян.
Дійсно, в перший же день мого офіційного призначення відбулася велика конференція з питань відбудови України за участі Канцлера та Прем’єр-міністра, відбулися декілька важливих візитів зокрема, минулого тижня в Берліні були міністр юстиції і генеральний прокурор, делегації депутатів Верховної Ради, МЗС і громадянського суспільства.
Загалом, як результат процесів, які були запущені раніше, Німеччина починає дивитися на Україну іншими очима. У першу чергу, завдяки успіхам ЗСУ, але й дипломатії. Дипломатії класичній, зусиллям Президента.
МАЙЖЕ ЧВЕРТЬ ПАРТНЕРСТВ МІЖ МІСТАМИ ВИНИКЛИ ЗА ЧАС ВІЙНИ
- Ви згадали підписання угоди між Кельном і Дніпром. Ваша німецька візаві, Посол ФРН в Україні Анка Фельдгузен заявила, що німецькі міста дуже зацікавлені у розбудові партнерських відноси, а також у наданні безпосередньої допомоги українським містам. Можете розповісти про таку співпрацю більш детально?
- Це важлива тема, яка належить до моїх пріоритетів у роботі.
У нас сьогодні є 112 оформлених документально партнерств, 30 з них виникли вже після 24 лютого. Я хотів би, щоби таких міст було хоча би 224 наступного року.
Є дуже багато яскравих партнерств, наприклад, між Дюссельдорфом і Чернівцями, або між Лейпцигом і Києвом, коли мери спілкуються безпосередньо один з одним і знають, як найкраще допомогти одне одному.
Ми домовилися з моєю колегою в Україні Анкою Фельдгузен, що будемо працювати з обох сторін над розширенням таких партнерств. Інтерес величезний.
- Я так розумію, що Ви вже встигли налагодити плідні відносини з бургомістром Берліна Францискою Гіффай. Зокрема, ви разом відкривали різдвяний ярмарок у Шарлоттенбурзі (район Берліна – ред.), який свого часу відкривав мер Києва Віталій Кличко.
- Це дуже важливо, тому що в Берліні знаходиться Посольство, тут живуть усі співробітники і понад 100 тисяч українців, переважно біженці.
Ми зустрілися з пані бургомістеркою, говорили про абсолютно практичні речі: як облаштовувати наших співгромадян, які шукають захисту.
Були знайдені деякі важливі рішення. Зокрема, була відкрита перша українсько-німецька школа для українських дітей. Це стане унікальним для Німеччини пілотним проєктом, в рамках якого учні навчаються німецькою та українською мовами та отримують атестати про повну загальну середню освіту обох країн.
Ми також дивимося на те як Берлін як один з хабів, куди прибувають українці, справляється з задачею облаштування. Насамперед йдеться про виділення приміщень для проживання. Там, звичайно, без проблем не обходиться.
КОНСУЛЬСЬКІ ВІДДІЛИ ПРАЦЮЮТЬ НА МЕЖІ МОЖЛИВОСТЕЙ
- Зустріч консулів і генеральних консулів, яких Ви зібрали в Берліні, звісно, теж була спрямована, серед іншого, на вирішення проблем, які створює значне збільшення кількості наших співвітчизників у Німеччині. ФРН прийняла до мільйона українських біженців і, схоже, їх потік може ще збільшитися взимку. Це виклик не лише для Німеччини, але й для наших дипломатичних представництв тут…
- Більше мільйона…
З 24 лютого вдесятеро зросла кількість українських громадян у Німеччині, а кількість консульських співробітників збільшилася на 10 відсотків.
Звичайно запит на консульські послуги змінився, тому що ті громадяни, які виїжджали на початку повномасштабної агресії, виїжджали часто без документів або зі старими, не біометричними паспортами. Відповідно, найбільш запитувана сьогодні дія – це видача нових паспортів. Паспорти виробляються в Україні, а ресурси наших консульських установ – це 1-2 апарати для зняття відбитків пальців.
Тобто ми на межі можливостей. Дуже важко записатися на слоти (визначений в електронній черзі день та час відвідання консульського відділу – ред.) в Посольство.
Ми підрахували: якщо всі наші консульства та паспортні робочі місця були би завантажені 24/7, то нам потрібно було би 6 років, щоби виготовити всі ці паспорти, які українці хочуть отримати.
Тому ми реструктуризовали в межах можливого наші зусилля. Приміром, тепер на паспорти можна подаватися до будь-якої консульської установи України (а не лише в межах консульського округу, в якому мешкає громадянин).
Дуже важливо було би також, щоби наші громадяни розуміли: виготовлення нового паспорта займає дуже багато ресурсів і часу. Я звернув увагу на те, що можна набагато швидше подовжити існуючий біометричний паспорт, це займає буквально 10 хвилин, якщо ви отримали слот.
Моє прохання до наших співгромадян: якщо в вас є один паспорт, а другий закінчується, будь ласка, не треба замовляти ще один, тому що це забирає можливість у інших.
І ще одне прохання - про відповідальне ставлення до слотів: якщо ви для себе замовили слот і не хочете або не можете приїхати, будь ласка, віддайте його, скасуйте, нехай хтось інший отримає можливість.
СЕРЕД ДЕМОКРАТИЧНИХ ПАРТІЙ ФРН НЕМАЄ НЕПОРОЗУМІНЬ ЩОДО УКРАЇНИ
- Визнання Бундестагом Голодомору геноцидом українського народу – без перебільшення історична подія. Україна намагалася добитися цього протягом років, але весь час натикалася на неготовність до такого кроку. Але останніми місяцями в німецькому політикумі багато чого змінилося в ставленні до України. Тож, на які ще «прориви» ми можемо сподіватися? Подейкують, наразі в Бундестазі обговорюється питання про підтримку ідеї створення спеціального міжнародного трибуналу щодо злочину російської агресії (а до цього в Берліні поки що ставляться досить обережно…)
- Те, що Резолюцію по Голодомору підтримали не тільки фракції партій урядової коаліції, але й опозиція, тобто фактично всі демократичні фракці, проголосували «за» узгоджений ними всіма текст, таке трапляється в Бундестазі нечасто. І нечасто стосовно України. Але це показово, тому що в німецькому Бундестазі насправді серед демократичних партій немає жодних суперечностей стосовно того, що Україну треба підтримувати.
Я докладатиму всіх зусиль, щоби саме з цього виходили німецькі політики і аби схвалювалися саме об’єднані проєкти заяв.
З моїх розмов з депутатами в мене склалося враження, що вони поділяють такий підхід, тому що, дійсно, з точки зору цінностей немає чого сперечатися стосовно України.
Але, звичайно, важливі деталі. Тож потрібна предметна робота з депутатами, з урядом, щоби змінювати позиції, покращувати їх в бік підтримки України. Це - частина завдань всієї моєї команди в Посольстві.
По Голодомору була проведена велика робота, починаючи з контактів Президента з Канцлером і Федеральним президентом, Голови Верховної Ради з Президенткою Бундестагу, між міністрами закордонних справ (зокрема, спільне відвідання Меморіалу жертвам Голодомору в Києві під час візиту Анналени Бербок). Це все частинки пазлу, який ми обережно складали, в тому числі, за участі нашої громади тут.
Саме така робота буде проводитися і далі з Бундестагом і з урядом.
Я б не став зараз анонсувати якісь доленосні рішення, але ту тему, яку ви порушили, про підтримку Німеччиною створення трибуналу щодо злочину агресії, ми також просуваємо. Минулого тижня в Берліні була група народних депутатів, представників МЗС з послом з особливих доручень Антоном Кориневичем, представники громадянського суспільства. Ведеться робота з тим, щоби Німеччина підтримала створення такого трибуналу. Політичні заяви важливі, але важливі й кроки на підтримку.
Я впевнений, що Німеччина обов’язково підтримає створення такого трибуналу, тому що в останній заяві міністрів юстиції G7, які зустрічалися в Берліні також минулого тижня, чітко говорилося про необхідність притягнення росії до відповідальності за злочини, які вона вчиняє в Україні. А Німеччина – це держава з прекрасним розумінням того, що таке верховенство права, що означає міжнародне право.
НІХТО В НІМЕЧЧИНІ НЕ ВИКЛЮЧАЄ МОЖЛИВОСТІ НАДАННЯ ВАЖКИХ ОЗБРОЄНЬ
- Питання, яке цікавить абсолютно всіх, - поставки зброї, і не просто зброї, а танків. Німеччина – один з найбільших постачальників озброєнь нам, але в питанні постачання танків Берлін постійно посилається на те, що має бути узгоджене рішення зі союзниками. Чи говорили Ви про це під час зустрічі з міністеркою оборони Крістіне Ламбрехт і чи плануєте відвідувати підприємства ВПК, на яких чимало запасів потрібного нам?
- Я не зможу розповісти про зміст моїх зустрічей, тому що ми домовилися повідомляти лише про те, про що ми можемо повідомити. Як ви розумієте, розмови як з високопосадовцями на тему графіків постачань, кількості – це не те, що має буте обговорюваним у пресі.
З іншого боку, хотів би звернути увагу на те, що тепер Міністерство оборони ФРН почало публікацію на сайті федерального уряду регулярних звітів про те, що поставлено та що планується. Це є тепер офіційною інформацією. Приховується лише дата постачання та маршрути.
Можна побачити, що Німеччина постачає достатньо багато техніки і в планах – продовжувати це робити. Це й і постачання набоїв, і виготовлення нових систем ППО. Тож слідкуйте за новинами.
Ця техніка нам потрібна. І Німеччина це розуміє.
- І все ж таки: Ви протягом тижнів обігравали тему «фауни», леопардів і куниць (німецькою – Marder), а нещодавно висловили думку, що німецька влада таки погодиться почати передавати нам наступальні озброєння як то танки, ті самі Leopard і Marder. Чи насправді є підстави сподіватися, що німці зможуть подолати психологічний бар’єр і небажання бути першими, так званий принцип «kein Alleingang» (не одноосібно)?
- Це є однією з цілей моєї роботи, і однію з цілей наших послів в інших державах.
Президент, міністр оборони, міністр закордонних справ постійно говорять про те, що нам потрібна серйозна броньована техніка для закріплення тих військових успіхів, які є на фронті, і для остаточного звільнення нашої території.
Цей меседж дійшов тут до відповідальних в уряді та в Бундестазі. У мене немає жодних підстав вважати, що хтось у Німеччині виключає можливість постачання такої зброї. Ми працюємо над таймінгом. Потрібно надалі переконувати дуже багатьох, обговорювати деталі, знаходитися в тісному діалозі стосовно реальної ситуації на фронті, вибудовувати ланцюги постачання самої техніки, її обслуговування. Такі розмови ведуться постійно фахівцями. І ви знаєте, що Німеччина також робить достатньо багато для тренування наших Збройних сил.
Тому постачання техніки, логістична підтримка, навчання для ЗСУ – все це в центрі уваги, а також розмов з німецькою індустрією ВПК. Я провів уже декілька таких розмов. Вони ведуться у трикутнику: Україна-Німеччина-індустрія.
ДВОСТОРОННЯ ТОРГІВЛЯ СКОРОТИЛАСЯ ЗА ЧАС ВІЙНИ НА П’ЯТУ ЧАСТИНУ
- Зрозуміло, що Німеччина багато нам зараз передає, але попри війну все ж продовжується і нормальна двостороння торгівля, щоправда, очевидно, обсяги її впали порівняно з довоєнним рівнем. Що можна сказати про двосторонню торгівлю в умовах війни?
- За 8 місяців, січень-серпень 2022 року, обсяг двосторонньої торгівлі скоротився на 20% і дорівнював 4,5 млрд доларів. Негативне сальдо – 1,7 млрд доларів.
Насправді, проблеми великі. З розмов з німецькими підприємцями, які мають свої представництва в Україні, ясно, що дуже багато з них зупинилося, багато залишилося на тимчасово окупованих територіях; дуже багато змушені були вивезти людей, багато не можуть функціонувати через заборону на виїзд з України співробітників-чоловіків.
Для нас важливо запропонувати рішення, щоби бізнес продовжував функціонувати. Це обговорювалося, в тому числі, під час конференції з питань відбудови, в який спосіб надавати страхування військових ризиків і тому подібне.
Для мене дуже важливим було те, що Канцлер під час цієї конференції чітко закликав інвесторів вкладати в Україну, тому що інвестуючи в Україну, вони інвестують у майбутню країну ЄС.
Ми зі свого боку закликаємо німецький бізнес робити спільні проєкти зараз, тому що відбудова починається не після Перемоги, вона починається прямо зараз. Це стосується спільних проєктів по відбудові інфраструктури, шкіл, дитячих садочків, житлових будинків, або побудові місць для розташування тимчасово переміщених осіб. Я це зроблю одним з пріоритетів уже на початку наступного року.
- Особливо важлива для нас підтримка в галузі енергетики в зимовий період на тлі терористичних дій рф з руйнування інфраструктури. Чим тут допомагає Німеччина?
- Німеччина дуже активно долучилася до координації зусиль усередині країни та на європейському рівні стосовно постачання нам генераторів, трансформаторів і всього, що потрібно для відбудови енергетичної інфраструктури.
Цього року лише з Німеччини надійшло 2400 генераторів різної потужності. Це достатньо велика цифра.
Під час нещодавньої розмови Канцлера з Президентом Зеленським було оголошено про виділення 56 млн євро та 360 генераторів, які будуть поставлено незабаром. Це результат роботи протягом останніх кількох тижнів.
- І наостанок: як би Ви охарактеризували свій стиль роботи?
- Думаю, стиль будуть описувати скоріше журналісти, а не я сам.
Я – дуже відкрита людина. Для мене надзвичайно важливо будувати відносини з усіма політиками, з тими, хто приймає рішення в цій країні, на основі довіри. Для мене надзвичайно важливим є довірливий діалог і щоби ця довіра поширювалася на керівництво держави.
Коли ми знаємо наші цілі, коли ми можемо порівняти наші тези, наші позиції, коли ми можемо знайти спільні підходи та звести нанівець будь-які сумніви один одного, тоді в нас обов’язково буде прогрес.
Ольга Танасійчук, Берлін