Мобілізація як жест відчаю

Бо яка ж може бути мобілізація під час умовної «спецоперації», як це звикли називати у москві? Тож прихована російська мобілізація змінилася  на часткову, хоча навряд чи такі зміни вплинуть на перебіг подій та допоможуть російським загарбникам змінити ситуацію – про свої початкові амбіції на межі 24 лютого путін, мабуть, вже й не згадує, бо вторгнення пішло не за його планом, а пошарпана та деморалізована російська армія мало на що здатна. 

Відтак у москві по-своєму відзначили міжнародний день миру, який традиційно припадає на 21 вересня. Оголошення часткової мобілізації з вже озвученими цифрами у 300 тисяч резервістів, яких планують залучити до війни проти України мало би, за задумом кремлівської верхівки, налякати українську сторону та її партнерів, та ще й у купі з традиційно приправленими заявами про ядерні погрози. Але поки що налякали ці зміни лише самих росіян, які нарешті зрозуміли, що невдовзі путін прийде і по їхні душі, які запросто кине в горнило своєї часткової мобілізації, що стане для них повною «могилізацією». 

Усвідомлення це переросло в швидку «мобілізацію», але у напрямку втечі за межі рф чи пошуку варіантів як відкосити від призову до армії агресора. Наприклад, росіяни активно скуповують авіаквитки, вартість яких, до речі, значно зросла, бо ж підвищений попит завжди впливає на пропозицію. Але це не стримує російських «патріотів», яких їхній диктатор кличе захищати Батьківщину: відразу були розкуплені всі квитки в Єреван, Стамбул, Баку і Мінськ, туди, де громадян країни-агресорки ще охоче приймуть. 

Багатокілометрові черги на виїзд з країни в обмін на черги до військоматів – такою стала реакція росіян на заклик путіна мобілізуватися. Тут варто згадати дійсно величезні черги українців, які фактично штурмували пункти мобілізації та масово поверталися з-за кордону з непереборним бажанням протистояти російським військам аж до Перемоги. І це ще одне підтвердження того факту, що між нами прірва і ні про який «одін народ» мови немає. Щоправда, те, чого українці чекали від росіян ще з 24 лютого нарешті почало до них доходити  і виливатися у протести. У багатьох містах рф ввечері 21 вересня почалися протести на рішення путіна продовжити і посилити криваві дії на території сусідньої незалежної держави. Відомо про мітинги в Барнаулі, Улан-Уде, Якутську, Іркутську, Красноярському краї, Томську, Новосибірську, Єкатеринбурзі, Уфі та Москві. Щоправда, мітинги ці поки що малочисельні та переважно за участю молоді, але, очевидно, крига все ж скресла. 

Оголошення керівництвом рф часткової мобілізації стало визнанням великих проблем з набором офіцерів та іншого персоналу на війну проти України. Очевидно, не допомогли тут ні вербування зеків до лав російського війська, ні примусова мобілізація громадян з тимчасово окупованих територій України, ні показова бравада та залякування кадирівців. Тож, 300 тисяч, про які ведуть мову в рф, мало би звучати загрозливо. Але аналітики вже говорять, що рівень російського війська і так надзвичайно низький, тож залучення нового гарматного м’яса без досвіду і бажання може стати не порятунком, а загрозою для режиму путіна. Варто зазначити, що напередодні путінської промови про мобілізацію у росії значно посилили покарання за здачу в полон та дезертирство, очевидно добре усвідомлюючи, що цього не уникнути. Мобілізацію громадян для поповнення лав свого війська у кремлі  відтягували як могли. Ще тиждень тому речник путіна пєсков запевняв, що про це не може бути і мови, але його кривавий шеф змушений був піти на такий непопулярний крок та фактично розкрити всі карти, адже про те, що в рф відбувається прихована мобілізація було відомо ще з травня. Тепер приховане стало явним.  До речі, тепер аж  до завершення мобілізації російські військові не зможуть розірвати свої контракти, тобто фактично отримують квиток в один кінець. 

Указ президента рф про часткову мобілізацію насправді дозволяє мобілізовувати необмежену кількість військовозобов’язаних, оскільки сформульований максимально широко та містить приховані пункти, а  вирішувати, кого та в якій кількості призвати на війну, фактично буде російське міноборони. У МВС України прогнозують, що під час першої хвилі оголошеної мобілізації можуть назбирати до 40-50 тисяч резервістів, оскільки на більшу кількість просто не вистачить екіпірування. Мобілізованих мають не лише зібрати і екіпірувати, але й провести навчання, оснастити технікою, яку треба попередньо зняти зі зберігання і підготувати. Тому, за розрахунками спеціалістів, на підготовку боєздатного підрозділу має бути відведено щонайменше 2-3 місяці, у іншому випадку –  на війну відправлять свіже  гарматне м’ясо. Міжнародні військові експерти і до цього відзначали  вкрай низький рівень підготовки і навчання росіян, який абсолютно протилежний, наприклад, американським стандартам, де саме на посилене тренування та підготовку новачків приділяється достатньо часу і уваги. Такий підхід ще з  2014 року застосовують і у ЗСУ.

Експерти зазначають, що, видаючи указ про часткову мобілізацію, путін не вирішив жодну зі своїх проблем, але створив чимало нових, адже під поняттям «часткова» фактично буде проводитися примусова мобілізація росіян і це, безперечно, відгукнеться зростанням невдоволення та протестів. А згадуючи російські традиції до бунтів, заколотів та кулачних боїв, їх варто очікувати на усіх рівнях, включно з військом. Путінський режим, схоже, вже починає усвідомлювати та визнавати, що програє у цій війні, але продовжує пускати мильні бульки та відверто брехати на усіх фронтах і з будь-якого приводу. Скажімо, заява шойгу про те, що нібито офіційні втрати рф у цій війні всього  близько 6 тисяч тому очевидне підтвердження. Реальну статистику очільник російського міноборони зменшив удесятеро та продовжує стверджувати разом зі своїми прихвостнями, що втрат немає. А якщо і є, то незначні. Дивна математика у російських керівників: якщо втратили лише 6 тисяч, то навіщо призивати аж 300? Щось тут точно не так. Та й саме дефіцит особового складу російського війська експерти вважають однією з причин нещодавнього провалу москви на Харківщині, коли зважені та вдалі дії українських захисників мали переможний наслідок та змусили противника відступити. Жодні погрози  та заходи, часткові чи повні, не допоможуть кремлеві приховати той факт, що Україна перемагає у цій війні, міжнародна спільнота продовжує підтримувати нас та єдина у своєму бажанні йти до переможного кінця у цьому протистоянні країні-агресорці, що замість омріяного повернення величі перетворилася на світового вигнанця. Мобілізація, оголошена путіним в рф стала новим жестом відчаю та провалом для його режиму.  Сподіваємося, що цим жестом невдовзі побачимо ще чимало «жестів доброї волі», як їх називають на московщині – поразок, невдач і повного знищення агресивного російського монстра в центрі Європи. 

Тарас Попович