Навіщо Шойгу і Путін створюють «Пансионы воспитанниц Минобороны РФ»?

Навіщо Шойгу і Путін створюють «Пансионы воспитанниц Минобороны РФ»?

Укрінформ
Поки їх лише два, в Москві та Петербурзі, але обіцяно розгортання проєкту

Рівно чверть століття тому я захистив дисертацію з педагогіки. Більшість часу, що минув відтоді, вважаю те своє заняття практично марним. Однак бувають особливі випадки, коли ті давні навички контент-аналізу можуть стати в нагоді. Як зараз.

Мої друзі та колеги звернули увагу на два дивних навчальних заклади, які існують в країні-агресорі – два столичних Кадетських корпуси «Пансион воспитанниц Минобороны РФ». Вони не так щоб сильно відомі. Однак досить жорстко викривалися в російській пресі у 2016-2019 роках. Періодично ті публікації спливають в українському сегменті мережі і піддаються вкрай нищівній критиці, здебільшого справедливій, проте не завжди точній в деталях. А тим часом обидва ці «Пансиона воспитанниц» є справді дуже цікавим феноменом, що заслуговує на розбір. І багато в чому відображає сутність путінської Росії.

АРХАЇЧНЕ ВИХОВАННЯ В СУЧАСНІЙ ОБГОРТЦІ

Перший такий Пансіон був відкритий в Москві у 2008 році, другий – в Петербурзі у 2019-му. Побродимо їхніми сайтами. Перше, що вражає, це посилання у розділі «Международное сотрудничество», його варто навести повністю: «В ФГКОУ “МКК «Пансион воспитанниц»” отсутствуют заключенные договора с иностранными и (или) международными организациями по вопросам образования и науки. Заключение договоров не планируется. Образовательных программ с международной аккредитацией не имеется». Три «ха-ха»...

Глибоко помилиться той, хто вирішить, що це якийсь курйоз або проста недолугість укладачів двох сайтів - навіщо виносити на окреме посилання те, чого немає? Але ні, річ в іншому - це типовий зразок особливого пацансько-дзюдоїстсько-гебістського гумору, прийнятого в російських верхах після приходу до влади путінського угруповання. І справді, це є чи не головним програмним твердженням розглянутих дивних закладів: відгороджування від світового досвіду, в першу чергу - розбещено західного.

В іншому ж створюється враження, що після згаданих критичних матеріалів у російській пресі - сайти "почистили", прибрали найбільш безглузді пасажі "педагогів"-наглядачів... З іншого боку, варто зазначити, що неправі й ті, хто спочатку обурюється формулюванням, що московський Пансіон є «экспериментальной площадкой» для деяких досліджень. Для педагогічної науки (якщо вважати педагогіку наукою) це нормально – проводити психолого-педагогічний експеримент на базі навчальних закладів. Питання лише у коректності цих досліджень і у спиранні при їх проведенні на гуманістичну складову.

А ось ще широко цитований текст із сайту Пансіону - що він спільно з «Институтом изучения детства, семьи и воспитания Российской академии образования» проводить експериментальне дослідження по темі «Гендерный подход в образовании и полоролевом воспитании воспитанниц Московского кадетского корпуса МО РФ». У цьому формулюванні важковаговість - не найстрашніше. Гірше те, що це «схрещування вужа і їжака» і одночасно – ключ до розуміння абсурдності, педагогічної ущербності двох високозатратних пансіонів.

Якщо просто, статеворольове виховання полягає в архаїчному відтворенні наявних стереотипних норм і вимог до освіти хлопчиків і дівчаток. Гендерний підхід (він же гендерно чутливий) є більш сучасним, відповідає вимогам навколишньому світу. У ньому акцентується на індивідуальних особливостях незалежно від традиційного уявлення про роль жінок і чоловіків у суспільстві. Це не означає, що педагог не повинен враховувати фізіологічні та психологічні особливості дівчаток і хлопчиків. Суть в іншому - в тому, що особистість дитини, потреби її самореалізації є вище усталених гендерних стереотипів.

Відповідно статеворольове виховання - консервує давні традиції, закріплює початкову фізіологічну відмінність у гендерній нерівності. У той час як гендерний підхід, не заперечуючи вродженої відмінності чоловіків і жінок, ставить собі за мету досягнення гендерної рівності.

На прикладі двох Пансіонів видно, якою несучасною є сучасна російська педагогіка, і як вона виявляється такою ж гібридною, що і російські війни. Загальноприйнятий пристойний термін «гендерный подход» береться тут як форма, обкладинка, яка наповнюється застарілим змістом «полоролевого воспитания». Саме тому з такими навчальними закладами в РФ пристойні зарубіжні партнери не співпрацюватимуть. А непристойні - тільки за грубі гроші.

Цього монстра розглянемо у наступних главах - в "теорії" і на практиці.

МАЙБУТНЄ КРАЇНИ, В ЯКІЙ ПЕРЕМІГ КОНФОРМІЗМ

Фельдфебельсько-міноборонівську "теорію" добре видно на прикладі матеріалів двох «Научно-практических конференций “Теория и практика реализации гендерного подхода в образовании”» (2016 і 2018 років). Ось доленосний матеріал Наталії Нескіної, яка завідує у Московському пансіоні відділом виховної роботи: «Гендерный аспект социализации воспитанниц пансиона МО РФ» (2016).

Цитую: «Нужно помнить, что мы готовим девочек к жизни в обществе с мужским населением». Чорт забирай, чудово сформульовано –«общество с мужским населением» - Зощенко обзавидувався б. Тут зачаровує і «конструктивная неопределенность»: чи то авторка має на увазі, що у російському суспільстві домінують чоловіки, чи то припускає, що випускниці пансіону опиняться в армійському колі, де чоловіків справді більше.

Але читаємо далі: «В этом обществе они (вихованки Пансіону, – ред.) будут не просто равноправными гражданами, они будут женами, подругами и матерями. Именно эта роль воспитанниц накладывает на нас, педагогов, особые задачи: воспитание женщины – матери, женщины – общественной деятельницы и хранительницы семейных, а значит, и государственных традиций».

Ну, ви зрозуміли: «не просто равноправные граждане» – це, на думку, головної виховательки Московського пансіону – «жены, подруги и матери». І все, крапка... Якщо хтось потребував прикладів найбільш дрімучого статеворольового виховання - то це саме воно.

Другий найважливіший пункт у матеріалі Нескіної: «Успешная социализация воспитанниц обуславливается тремя факторами: ожиданиями; изменениями поведения; стремлением к конформизму». Зацініть! Як найважливіший чинник «успешной социализации» названий... навіть не просто «конформизм», це було б ще півбіди, а «стремление к конформизму»! Тобто ти не просто повинна у всьому погоджуватися, а зобов'язана старанно працювати над своїм прагненням до принципового погодження. Психологічний садизм якийсь. І це у підлітковому віці, коли особистість починає гостро усвідомлювати свою особливість в світі, протиставленість (не обов'язково у конфліктному сенсі) всім іншим.

Правду кажучи, не всі матеріали у збірнику I конференції, проведеної у 2016 році, є настільки ж печерними. Тому до наступної конференції-2018 головна вихователька Пансіону за підказки більш грамотних фахівців підготувала матеріал вже не такий самовикривальний, а значить менш цікавий.

Але це ж є лише обкладинкою. А сама суть «воспитательной» роботи, її і колег, думається, не змінилася. І суть ця добре відображена в розповідях тих, хто побував у стінах Пансіону, в тому числі вихованок.

ДОБРОВІЛЬНА І ДОРОГОВАРТІСНА В'ЯЗНИЦЯ

При знайомстві з критичними матеріалами про «Пансионы воспитанниц» показовими є вже самі заголовки-підзаги і назви рубрик.

● «Рубрика «Другое. Случаи. Репортажи». Трусы по расписанию (змінюють, – ред.), уроки танцев, увольнительные и встречи с кадетами. В закрытой женской школе Минобороны». 30.03.2016.

● «Рубрика «Власти». Шойгу и девочки. Минобороны открывает в Петербурге первую женскую общеобразовательную школу». 27.07.2019.

● «Рубрика «Личный опыт». Я сбежала из пансиона Министерства обороны для девочек. “Я – прутик, выпавший из веника”», 02.08.2019.

● «Рубрика «Власть». Пансион воспитанниц Минобороны больше похож на тюрьму. За забором запретов», 09.09.2019.

Відразу зауважу, що заголовок «Шойгу и девочки» був даний виключно для залучення читацької уваги, ніякої сутнісної фривольності у матеріалі немає.

Обстановка ж у Пансіоні така: огорожа по периметру, високий паркан з гострими піками над ним і два КПП для входу/в'їзду. (Це все - про московську установу. Пітерську, як таку, що недавно відкрилася, поки ще не описали. До того ж, згідно з нещодавно ухваленими в РФ заборонами і законами, писати про будь-яку установу Міноборони стало просто небезпечно, це загрожує справами). Дівчата 5-11 класів знаходяться під постійним наглядом виховательок і камер спостереження – їх багато по всій внутрішній території подвір'я і в корпусах. У кімнатах, в яких живуть по двоє, їх начебто немає. Але є підозра, що там є прослушка.

Держава бере на себе повне забезпечення вихованок - харчування, прання, медичне обслуговування, урочне і позаурочне навчання (в численних гуртках і студіях, спортивних секціях), походи в театри-музеї, зустрічі з відомими людьми, аж до президента РФ. Їх переконують у тому, що вони –  «будущая элита России». І дійсно для дівчаток, які приїхали з далеких гарнізонів, можливість опинитися у Москві, отримати різноманітну і якісну освіту видається перспективною в сенсі соціального ліфта. (Тому конкурс для вступу - 4-5 людей на місце).

Натомість варто погодитися на те, що тебе, твою психіку ламатимуть через коліно, у повній відповідності до принципу «стремления к конформизму». У пансіоні процвітають стукацтво і покарання – не фізичні, а моральні – вичитування перед строєм за найдрібніші провини. А отримати їх просто, оскільки регламентування, заборон тут дуже багато. Підйом о 6:50, відбій о 21:30 (з сьомого класу – на годину пізніше). Після відбою заборонено проявляти будь-яку активність, у тому числі, скажімо, сходити в душ. Телефоном дозволено користуватися не більш як пів години на день. Передбачені особливі заходи інформбезпеки при вході в Інтернет і соцмережі.

Звільнювальні - раз на місяць (кожній вихованці виділяється 1 тис. руб.), до КПП приходять батьки (або інші довірені особи) і потім приводять вихованку назад о 21:00. На КПП - суворий огляд усіх особистих речей. До речі, огляд можливий і у будь-який інший час. (За таких умов якась шоколадка, контрабандно принесена "з волі", в стінах Пансіону стає найціннішою валютою).

Заборонений персональний одяг - усі ходять в однаковому, наданому державою. Заборонені будь-які зачіски, крім стандартно заплетених тугих кісок. Звичайно ж, не дозволена і косметика. Статеве виховання майже виключно теоретичне. Дискотеки - лише "кілька разів на сезон" і на них можуть привести жалюгідних 15 суворовців на паралель в сто дівчат. Якщо побачать поцілунок під час танцю - це потім буде розбиратися на строю…

ПОНТИ ПІД ОСОБИСТИМ КОНТРОЛЕМ ПУТІНА

Варто зазначити, що певне протиріччя закладено у Пансіонах від початку – на концептуальному рівні. З одного боку, відповідно до «полоролевого воспитания», готують насамперед вірних дружин і зразкових матерів. Але з іншого, намагаються дати високоякісну освіту. Крім того, у Пансіонів є прямі контакти з престижними вишами: МДІМВ, Бауманка, МДУ... Та й Шойгу на виступі перед вихованками казав, що сподівається на їхню присутність у російських ЗС. Тобто, мова йде не лише про сімейну самореалізацію, а й можливості кар'єрного росту…

Перший пансіон, московський, створювався ще за попереднього російського міністра оборони Анатолія Сердюкова. Спочатку він замислювався як зразково-показовий соціальний проєкт – лише доньки військових з віддалених гарнізонів, діти з неповних і багатодітних сімей, доньки учасників бойових дій і загиблих військовослужбовців. Але в державі з надлишком нафтодоларів понти, що маскуються під амбітність, є цілком природними. Тим більше з правителем, який косить під російських імператорів. Тому з часом і згадали про Смольний інститут шляхетних дівчат, назвавши його предтечею нинішніх закладів.

Московський пансіон відкривався на території колишнього факультету військових диригентів, у районі Москви, де багато військових установ – уздовж Хорошевського шосе. (До речі, знаменитий "Акваріум", тобто корпус ГРУ, від пансіону зовсім близько – за один кілометр).

Зовсім інша історія - з Петербурзьким пансіоном. Тут був масштабний проєкт одного з путінських олігархів Аркадія Ротенберга - спортивний клуб дзюдо "Явара-Нева", почесним президентом якого є сам Путін. Шикарна багатофункціональна будівля у вигляді двох пелюсток зводилася для нього на Бичачому острові, біля дорогущого довгобуду, футбольної «Зеніт-Арени», збудованої по сусідству.

І раптом у 2018 році це «детище Владимира Владимировича» (слова Ротенберга) було віддано під дівочий Пансіон. Замість нього Міноборони віддало олігарху дві великі ділянки у Південному Чертаново і на Хорошевському шосе (що з надлишком відшкодує йому витрати).

УПРАВЛІНСЬКА ЕЛІТА? ФРЕЙЛІНИ ПРИ ДВОРІ? МЕДОВІ ПАСТКИ?..

І все-таки - навіщо потрібні путінській Росії такі дивні навчальні заклади? (А вже є обіцянки, що їх будуватимуть і в інших регіонах – у Сибіру, на Далекому Сході).

Ну, по-перше, пацансько-романтичні мрії самого президента РФ. Для людини, образний ряд якої зводиться до мультика «Маугли», комедій Гайдая і пісні з фільму «Щит и меч», – це природно. Корисно також згадати, що він йшов до влади у 1999 році під звуки і слова пісні, написаної роком раніше: «Балы. Красавицы. Корнеты. Шулера. / И вальсы Шуберта, и хруст французской булки, / Любовь, шампанское, закаты, переулки, / Как упоительны в России вечера!».

По-друге, нинішні правителі «путинского гнезда», здається, не зовсім правильно розуміють словосполучення «политическая элита». Не як гуманітарний термін, а, швидше, у ніцшеанському дусі. Вони впевнені, що їхні корупційні мільярди доларів – не плід «захвата государства» згуртованою групою гебістів-дзюдоїстів, а закономірність, неминучість, визнання світобудовою їхніх видатних якостей. Відповідно вони збираються правити вічно, якщо вже не своїм тлінним тілом, то руками своїх дітей, онуків і правнуків. А у такому разі - ну як без «Смольного института XXI века», який поставляє, в тому числі, і фрейлін до двору.

По-третє, важливою є і суто утилітарна роль пансіонів. Багатостороння, високоякісна освіта у поєднанні з найсуворішою дисципліною. Це ж прекрасне поєднання для підготовки управлінських кадрів різної ланки не лише для Міноборони, а й усіх силових структур РФ, де є найширший набір спеціальностей: фіндіяльність, журналістика, програмування, врешті-решт - оперробота. І що з того, що за такої «педагогики» калічаться душі і психіка сотень, тисяч дівчат. Ті, хто пройдуть відсів, справді можуть стати мілітаризованою «элитой». А якщо до цього додати ще й постійну, з 5-го класу, звичку до стукацтва, щосекундну обережність, хитрість і спритність, то... Стривайте, виходить, що це також ідеальний відбір для шпигунських кадрів. Я, звичайно, не хочу сказати, що після ретельного відбору «элитные девушки»; естетично підковані і начитані; музично і хореографічно розвинені; які мають стрілецьку підготовку і володіють прийомами тхеквондо (або самбо, або дзюдо); знають 2-3 іноземних мови (з набору - англійська, французька, німецька, китайська); знайомі з етикетом і навіть аристократичною кінною виїздкою - надалі можуть використовуватися ГРУ як «медовые ловушки», агентки ... Сказати справді не можу, але припустити – цілком!

До речі, якщо повернутися до «международного сотрудничества». За запрограмованої його відсутності не дивно, що у Вікіпедії зовсім мало статей про «Пансион воспитанниц». Точніше - лише дві, одна російською мовою, а друга – з одного разу вгадайте якою? Правильно - китайською! І ось цікаво зрозуміти витоки такого інтересу. Чого тут більше - військового союзництва чи розвідницького суперництва?

Ну, і останнє - описані моделі пансіонів, які є дуже схожими на антиутопію, що ожила, чудово відображають уявлення Путіна, Шойгу & Co про прекрасне (не дарма міністр оборони на урочистому відкритті пітерської філії сказав – тут, мовляв, виростатиме «поколение мечты»). Тотальний контроль і стеження (привіт Синьцзян-Уйгурському автономному округу КНР). Абсолютна підпорядкованість («стремление к конформизму»). Лицемірна висока духовність/ моральність (розуміються, в тому числі, і як сексуальна закріпаченість). І одночасно розвиток вродженої обдарованості у різних сферах - гуманітарної, художньої, спортивної, технічної, природничо-наукової. Це те, що Путін & Шойгу та їхні наступники чекають у підвідомчій популяції та її елітах.

Тож ці два пансіони - немов дві краплі води, за якими після аналізів можна встановити чи не всі характеристики «Российского моря».

Олег Кудрін, Рига

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-