Конфлікт Польщі та Євросоюзу: чим він загрожує Україні і чи загрожує?

Конфлікт Польщі та Євросоюзу: чим він загрожує Україні і чи загрожує?

Укрінформ
Київ має зберігати максимально тісні відносини і з Варшавою, і з Брюсселем, тобто не влізати в їхню суперечку

Конституційний суд Польщі 7 жовтня ухвалив рішення про те, що законодавство країни має пріоритет перед правом Євросоюзу. Але тисячі поляків із судом не погодилися і вийшли на масштабні акції протесту: лише у Варшаві на акцію, яка відбувалися під гаслом «Я залишаюся в ЄС», зібралися близько 100 тисяч людей. Звідки таке гасло? Представники польської опозиції вважають, що вердикт Конституційного суду може стати першим кроком до виходу країни з Євросоюзу. Натомість влада, що була ініціатором розгляду цієї справи у суді, переконує, що майбутньому Польщі в ЄС нічого не загрожує. Прем’єр Матеуш Моравецький написав на своїй сторінці у Facebook, що «місце Польщі є і буде в європейській сім’ї народів», але при цьому закликав не ставитися до своєї країни як до «держави другої категорії». Нарешті, що стосується реакції Євросоюзу… З рішенням польського суду у Брюсселі також не погодилися, і навіть пригрозили відповідними наслідками. Ціною, зокрема, може стати неотримання Польщею десятків мільярдів євро фінансової допомоги.

Очевидно, що людині, яка не надто знайома із темою, важко з усім цим розібратися. Відтак дуже стисло нагадаємо, про що ж ідеться.

Відносини між Польщею та Євросоюзом складно назвати безхмарними – коса на камінь зайшла вже давно. Втім, однією з головних причин суперечок була і залишається судова реформа, яку правляча партія «Право і справедливість», починаючи із 2017 року, реалізовувала під гаслами про «необхідність очищення судової системи та оптимізації роботи судів у країні». Брюссель критикував цю реформу, вважаючи, що за її допомогою Варшава встановлює над судами політичний контроль і відбирає у своїх громадян (які, водночас, є громадянами ЄС. – Ред.) право на справедливий та незалежний суд.

Усі ці роки між обома столицями велось активне листування щодо цього: Брюссель закликав привести польську реформу до європейських стандартів, а Варшава – заперечувала, постійно наголошуючи на тому, що судова система кожної окремої країни-члена ЄС – це справа самої країни, але аж ніяк не Брюсселя.

У Варшаві на акцію зібралися близько 100 тисяч людей
У Варшаві на акцію зібралися близько 100 тисяч людей

Черговий епізод цієї драми розігрався у березні цього року, коли Верховний адміністративний суд Польщі в одному зі своїх рішень вирішив керуватися не польським законом, який раніше розкритикував Євросоюз, а рішенням Суду ЄС з цього ж питання. Очевидно, що прем'єра Матеуша Моравецького таке рішення суддів ВАСП страшенно обурило, а тому – він звернувся до Конституційного трибуналу, в якого попросив роз’яснень, чи можуть польські суди ігнорувати польське законодавство, якщо воно суперечить праву ЄС. Яку відповідь, врешті-решт, надав польський конституційний суд – ми вже знаємо.

Між тим, на думку низки аналітиків, криза у відносинах між Польщею та ЄС може позначитися й на Україні. Зокрема, на тлі приїзду 12 жовтня високих чиновників Євросоюзу (голови Європейської Ради Шарль Мішеля та голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн. – Ред.) в Київ на саміт Україна-ЄС, на якому нам хотілося б домогтися закріплення європейської перспективи нашої держави. Підтримка Польщі була б тут украй доречною. Але… «З моменту, коли Варшава опинилася у стані постійного конфлікту з ЄС, її позиції в цьому об’єднанні значно ослабли. Сьогодні польських керівників слухають, але до них не прислухаються. (…) Для України ця ситуація пов’язана із серйозними втратами», – пише публіцист Віталій Портніков.

Чи справді це так? Зрештою, яку лінію поведінки варто обрати офіційному Києву за таких обставин?

Україна не є поки що членом ЄС. Суперечка Варшави з Брюсселем – не її справа…

У коментарі Укрінформу, політолог-міжнародник Олександр Юсупов зазначив, що в цілому саме Варшава є головним партнером Києва в Євросоюзі, і тому поглиблення вже дуже серйозних розбіжностей між Польщею та Брюсселем опосередковано б'ють по Києву та його можливостям щодо впливу на різні рішення ЄС. «Починаючи з питань у сфері євроінтеграції України й закінчуючи болючою темою санкцій проти Росії», – наголошує експерт.

Крім того, для України ця криза загострилася в дуже складний момент «… коли Київ та Варшава спільно лобіюють Брюссель зайняти більш жорстку позицію в питанні сертифікації «Північного потоку-2», і в контексті цілеспрямованого створення «Газпромом» хаосу на європейському ринку газу через накручування цін…» – перелічує пан Юсупов. Втім, додає, що, по всьому видимому, наразі цей конфлікт не вдарив критично по інтересам України.

«І, скоріш за все, не вдарить», – стверджує міністр закордонних справ України у 2007-2009 рр. Володимир Огризко і наголошує, що суперечка між Варшавою та Брюсселем ніяк не загрожує Україні.

«Зокрема, що стосується саміту Україна-ЄС, а також підсумкової декларації, то… Ця декларація уже давно обговорена і підготовлена. І 12 жовтня просто буде оприлюднена. І нинішні стосунки між Польщею та ЄС до цього не мають ніякого відношення. Це перше. Друге – як на Україну вплинув вихід Великої Британії з Євросоюзу? Особисто я, щонайменше, прямого впливу не бачу. Якщо не вдасться полякам з Брюсселем домовитися… Ну, теоретично, уряд Польщі може почати думати над тим, а чи варто їм залишатися в ЄС. Але це тільки риторика цього уряду, не більше, ба, далеко не факт, що це узагалі відбудеться. Можливо, з боку Варшави це буде елементом певного тиску на Брюссель. А щодо України, то, повторюся, на нас це жодним чином впливати не може і не буде», – підкреслив дипломат.

Пан Огризко також додав, що немає жодних сумнівів у тому, що в політичних питаннях Польща залишатиметься нашим лобістом: «Бо це вигідно, насамперед, самій Польщі. Вона не хоче бути пов’язаною з Росією через Білорусь і, не дай боже якщо Україна не втримається, через Україну. Відтак тут працює давня формула: «без вільної України немислима вільна Польща». І навпаки. Отже, на сьогодні я не бачу прямих загроз, які можуть сьогодні чимось зашкодити Україні».

А як діяти Києву в даному разі? Експерти відповіли одностайно: не лізти в чужі справи.

«Польський уряд, на мою особисту думку, поводиться не зовсім логічно. Польща, як і всі інші країни, вступаючи до ЄС зобов’язалася виходити з того, що європейське право має пріоритет над правом національним. І якщо тепер усе перевертається догори дриґом… Ну, я розумію цілком очевидну реакцію Брюсселя на такі заяви. І це, ясна річ, матиме наслідком певні санкції, можливо, навіть фінансові. Але! Чому українці, не будучи членами ЄС, повинні давати якісь оцінки діям Брюсселя чи Варшави? Це абсолютно не наша тема, це – їхня внутрішня суперечка», – акцентує Володимир Огризко.

Матеуш Моравецький, Віктор Орбан, Урсула фон дер Ляєн
Матеуш Моравецький, Віктор Орбан, Урсула фон дер Ляєн

На тому, що Україна, не будучи членом ЄС, не має ані причин, ані можливостей встрявати в епіцентр кризи, на вихід з якої вона не може вплинути наголошує й Олександр Юсупов: «Наприклад, член ЄС та НАТО Угорщина, яка перебуває в подібному конфлікті з Брюсселем, дозволяє собі відкрито підтримувати керівництво Польщі, однак Україні тут нічого коментувати або робити».

Крім того, продовжує він, у нинішніх суворих умовах геополітичної реальності, де конкуренція між країнами зростає по всьому світу, США переорієнтовуються на боротьбу з Китаєм, який все більше загрожує Тайваню, а сама Україна перебуває в стані війни з Росією… «У Києва в цьому окремому випадку, як і в багатьох інших, немає кращої опції поведінки, ніж нейтральна», – каже пан Юсупов.

«Не повинно бути жодних ілюзій стосовно того, що ми можемо виступити в ролі арбітра між Брюсселем та Варшавою. У ці сани краще не сідати, ба більш того, навіть не варто пробувати. Це матиме для України однозначно негативні наслідки», – наголосив директор Інституту світової політики Євген Магда.

Насамперед, це може зупинити нашу європейську інтеграцію, а також створити багато інших проблем.

«Це не той формат відносин, коли ми можемо подібне собі дозволити. Вони і без нас там розберуться», – додав політолог.

Попри те, Україні потрібні максимально тісні відносини і з Варшавою, і з Брюсселем.

«Україна не повинна зупинятися у вибудовуванні відносин із Польщею. Нам варто керуватися принципом «за нашу і вашу безпеку», – зауважив пан Магда.

Безпекові питання, як от, наприклад, захисту від російського гібридного впливу, гібридного тиску – спроможні об’єднувати Україну з Польщею, а також з іншими державами Євросоюзу.

Прогнози: Домовляться. «Полекзіту» не буде

На думку Володимира Огризка, ця ситуація тягнутиметься у Польщі до наступних парламентських виборів: «Чи будуть ці вибори достроковими – поки що сказати важко. Тут, гадаю, важливо просто почекати».

«Брюссель стоїть перед дилемою: посилити тиск на Варшаву, шляхом зменшення її фінансування з бюджету ЄС, і тим самим, налаштувати польське керівництво ще більше проти себе, чи ж зреагувати менш агресивно і дозволити одній з країн-членів практично безкарно підірвати фундаментальні принципи організації», – вважає Олександр Юсупов.

Перший сценарій виглядає більш ймовірним. А тим паче, що в минулому місяці вже довів свою ефективність, коли кілька регіонів Польщі відмовилися від статусу «зон, вільних від ЛГБТ» на тлі скасування їх фінансування з боку ЄС.

Така перспектива здається малоймовірною
Така перспектива здається малоймовірною

«Польська опозиція заявляє, що ця криза може стати першим кроком на шляху до виходу країни з Євросоюзу. Але зараз, коли понад 80% громадян Польщі підтримують членство в ЄС і десятки тисяч виходять на протести, така перспектива виглядає вкрай малоймовірною. Втім, як показав вихід Британії з ЄС, тривале ігнорування євроскептицизму може з часом дати несподіваний результат», – каже пан Юсупов. І додає, що цей факт теж буде схиляти Брюссель виходити за рамки однієї лише риторики та діяти в подібних ситуаціях активно: «Втім, не виключено, що саме Варшава першою піде на поступки, аби уникнути потенційної втрати мільярдів євро на ескалації скандалу».

«Думаю, що рішення Конституційного трибуналу створить чергове потрясіння для Польщі. Так вже сталося сезонно, що якраз за місяць до дня незалежності цієї країни розвивається така ситуація. Чим це закінчиться? Точно не «Полекзитом» – стверджує Євген Магда.

Більшість поляків на сьогодні задоволені перебуванням у складі ЄС: «Тож якщо дії польської влади приводитимуть до виходу з ЄС – це буде політичним самогубством».

Але, підсумовує політолог, правляча партія «Право і справедливість» є достатньо досвідченою, а тому не вчинить такої помилки.

Мирослав Ліскович. Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-