Як нідерландка знайшла фризькі переклади віршів Лесі Українки

Як нідерландка знайшла фризькі переклади віршів Лесі Українки

Укрінформ
Твори поетеси перекладені 46-ма мовами світу, в тому числі на рідкісну фризьку

Творчість Лесі Українки відома по всьому світові. Її поеми, прозові твори, вірші перекладали багатьма мовами. І доволі рідкісна фризька не стала винятком. У нідерландській провінції Фрисландія живуть люди, які нею розмовляють. І хоча нідерландська та фризька походять з однієї мовної групи, вони суттєво відрізняються.

Фризька мова має статус другої офіційної в Нідерландах, однак, попри це, вона не є популярною.

Тож носії цієї мови намагаються щосили її зберегти та поширювати, підкреслювати її значимість. В архівах міста Леуварден – столиці нідерландської провінції Фрисландія – можна знайти історичні документи, що стосуються історії та сьогодення цього регіону: книги, фотографії, інші матеріали. Серед унікальних «скарбів», зокрема, й перекладені фризькою мовою твори Лесі Українки.

ЛЕСЯ УКРАЇНКА СЕРЕД ФРИЗЬКИХ СКАРБІВ ТА ДИКІ ТАНЦІ

Тресоар – у перекладі з фризької означає «скарб». А ще це фактично скорочена назва «Фризького центру історії та літератури», що розташований у місті Леуварден. І саме там зберігаються «скарби» Фрисландії. Цей центр був створений 2002 року шляхом злиття музею фризької літератури, бібліотеки та національного фризького архіву.

І хоча фризька завжди була самостійною мовою, вона таки потрапила під вплив нідерландської. Зокрема, у великих містах провінції Фрисландія більшість людей розмовляють нідерландською. Однак усі тут неймовірно пишаються своїми фризькими скарбами й охоче розповідають про культуру, літературу та музику. Тож у Тресоарі радо взялися допомагати у пошуках перекладених фризькою мовою творів Лесі Українки. Адже була лише інформація, що такі переклади існують, але не було відомо їхніх назв та де вони зберігаються.

Руслана та Марійке Дрогсма
Руслана та Марійке Дрогсма

Нідерландка Марійке Дрогсма родом із провінції Фрисландія. Дівчина вільно говорить українською мовою. Вона досить швидко опанувала солов’їну після «Диких танців» Руслани на пісенному конкурсі Євробачення 2004 року. Саме після виступу співачки нідерландка закохалася в усе українське та почала активно вивчати й досліджувати українську культуру, мову і творчість видатних діячів нашої країни.

«Коли мені було 11 років, я побачила Євробачення, і там був виступ Руслани. Мені дуже сподобалася її пісня. І саме з цього почалося захоплення українською музикою та Україною, бо Руслана дуже багато розповідала про свою країну. Мені було страшенно цікаво дізнатися більше. Я хотіла розуміти, про що Руслана співає, і тоді вирішила вивчити мову», – розповіла нідерландка дорогою до центру в Леувардені.

Зараз Марійке Дрогсма не лише говорить українською, а й танцює у Нідерландах українські народні танці в ансамблі та є волонтером, який допомагає нідерландцям більше дізнатися про Україну.

Марійке Дрогсма
Марійке Дрогсма

«Коли я дізналася, що цього року Євробачення буде в Нідерландах, то я дуже хотіла стати частинкою, допомогти українській делегації під час перебування у Нідерландах. Я це зробила, і це було дуже круто», – поділилася дівчина.

Go_A та Марійке Дрогсма
Go_A та Марійке Дрогсма

У 1980-Х РОКАХ У ФРИЗЬКИХ ЖУРНАЛАХ НАДРУКУВАЛИ П’ЯТЬ ВІРШІВ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

Вже у самому архіві центру Марійке Дрогсма дбайливо бере в руки перекладені фризькою мовою вірші Лесі Українки та зачитує уривок «Contra spem spero!»

«Зараз у мене в руках переклади української поетеси Лесі Українки», – каже вона.

Марійке Дрогсма сама родом із Фрисландії. Пошуки перекладених творів вона почала у лютому цього року з нагоди святкування 150-ї річниці від дня народження Лесі Українки. Однак через карантин тоді вдалося лише надіслати звернення до архіву в Леувардені. Адже архіви, музеї та бібліотеки були закриті. Побачити перекладені вірші на власні очі вдалося вже після послаблення обмежень, запроваджених через коронавірус.

«Загалом фризькою мовою перекладено п’ять віршів Лесі Українки. Серед них – відомі «Contra spem spero!» та «Надія», – розповідає нідерландка чистою українською.

Йдеться про п’ять віршів Лесі Українки «Contra spem spero!», «Надія» «І все-таки до тебе думка лине, мій занапащений, нещасний краю», «До натури», «Як дитиною бувало…».

Марійке Дрогсма
Марійке Дрогсма

Марійке каже, що коли вона дізналася, що є перекладені фризькою мовою вірші Лесі Українки, то була дуже здивована, бо не очікувала, що такі переклади існують.

«Дуже приємно знати, що ці переклади зроблені саме фризькою мовою, тому що немає таких перекладів нідерландською мовою. Дуже цікаво, як з’явилися ці переклади. Був такий професор Жлуктенко. Він також перекладав твори різних фризьких письменників українською мовою. Він дуже хотів, щоб були фризькі переклади українських творів, тому просив у друзів – фризьких письменників – допомоги. І вони зробили ці переклади, і не тільки Лесі Українки, а й інших письменників», – розповіла дівчина.

П‘ять віршів Лесі Українки були перекладені фризькою мовою та надруковані наприкінці 80-х років у фризьких журналах.

Сам професор Юрій Жлуктенко свого часу попіклувався про переклади не тільки творів Лесі Українки, а й інших відомих українських поетів фризькою. І відповідно те, що він зі своїми колегами з Леовардену перекладав, вони друкували у місцевих журналах.

В архівах дуже сильно пишаються, що переклади існують саме фризькою мовою, а не нідерландською. Ця ексклюзивність для них дуже важлива. Варто зазначити, що у деяких журналах є сторінка віршів Лесі Українки українською мовою, а інша – фризькою.

ПЕРЕКЛАДИ ПРОФЕСОРА ЮРІЯ ЖЛУКТЕНКА

Наталія Жлуктенко / Фото: litakcent.com
Наталія Жлуктенко / Фото: litakcent.com

Наталія Жлуктенко, дочка професора Юрія Жлуктенка, розповіла Укрінформу, що її батько разом із колегами долучився до перекладу таких віршів Лесі Українки як «Надія» з ранніх творів (Луцьк, 1880); «До натури» (1889); «І все-таки до тебе думка лине, мій занапащений, нещасний краю» (1895).

«Усі три переклав знаний фризький поет Мартен Сіккема (Marten Sikkema). Переклади опубліковані у журнальчику «Lyts Frisia»: tydsrkift foar fryskestriid en litteratuer, N 7-9 july-september 1987 (маю ксерокс стор. 33-48). На 33-34 сторінках – загальні відомості про Лесю Українку, подані без автора. Переклади – власне на сторінках 34-35. Далі – поточна інформація про літературне життя Фрисландії. У томі поезії Лесі Українки домашньої бібліотеки зберігся початок прозового переказу вірша «І все-таки до тебе думка лине...», написаний рукою Ю.О. Жлуктенка, – як я й думала, це початок (4 рядки) підрядника, що, вочевидь, батько потім перекладав фризькою та надсилав Фризькому Інституту», – поділилася вона.

Варто зазначити, що наразі Наталія Жлуктенко – працюючий професор кафедри зарубіжної літератури Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Вона також брала участь в українсько-фризькому проєкті, відповідаючи у ньому за літературний компонент.

«Тому я – на той час доцент кафедри ІЗЛ КНУ ім. Т.Шевченка – співавтор тих критичних статтей, які ми писали та друкували разом. Деякі з них фризи у свою чергу перекладали й друкували у своїй пресі. Ці зв’язки були особливо активні між 1984-1988 рр. Суджу про те не лише зі спогадів, а й з того, що листування у цей час професора Жлуктенка з фризькою стороною було активним. Можу судити про це з тих листів від фризів, які в архіві Ю.О. Жлуктенка збереглися. Мені також випало займатися підготовкою до друку збірки українських перекладів фризької поезії, виданої за підтримки Посольства Нідерландів і Фризької академії «Над озерами білі вітрила» (Київ, Вид-во "Довіра", 1997). Вона вийшла після смерті батька, хоч підготована за його життя. У перекладах римованої поезії брав участь поет із Сум Анатолій Гризун. Більшість творів цієї збірки Ю.О. Жлуктенко перекладав самостійно», – розповіла Укрінформу Наталія Жлуктенко.

А ще вона зазначила, що коли до спадку її батька Юрія Жлуктенка був великий інтерес, вона готувала його наукову бібліографію до збірок, присвячених його ювілеям.

«Також, крім Лесиних віршів, батько сприяв появі Шевченкового «Заповіту» нідерландською та фризькою мовами. Ще 10 віршів українських поетів були з його ініціативи перекладені фризами й друкувалися у тих виданнях, про які ми згадували», – зазначила Наталія Жлуктенко.

П’ЯТЬ ВІРШІВ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

Перекладені фризькою мовою вірші Лесі Українки у вересні 2021 року були передані посольством України в Нідерландах до Літературно-меморіального музею Лесі Українки у Новоград-Волинському.

Директор Літературно-меморіального музею Лесі Українки Віра Римська в коментарі Укрінформу наголосила, що для музею історія перекладу творів поетеси фризькою мовою була не відома.

Віра Римська
Віра Римська

«Ім’я Лесі Українки особливо дороге нам, новоград-волинцям. Це наша свята земля світу генія зростила. Новоград-Волинський є Батьківщиною поетеси. Тут вона народилася, прожила найперші, наймиліші 8 років свого дитинства і пішла у Безсмертя, навіки залишившись у серцях сучасників і майбутніх поколіннях.

В будиночку, де народилася поетеса – літературно-меморіальний музей Лесі Українки. Експозиція музею розкриває життєвий і творчий шлях поетеси. Особливу увагу приділено літературній спадщині поетеси – це переклади творів мовами світу. І ось експозиція доповниться творами Лесі Українки фризькою мовою», – розповіла вона.

Фото: wikimedia.org
Фото: wikimedia.org

За її словами, твори Лесі Українки перекладені на 46 мов народів світу.

«Чому існує така популяризація творчості поетеси? Літературна спадщина Лесі Українки дорога не тільки українському народу, а є гордістю усього прогресивного людства.

Вона вболівала за долю усіх народів світу, була в перших лавах борців за утвердження правди і добра на всій планеті, борців за нову людину і за нове суспільство», – зазначила Римська.

А також наголосила, що творчість Лесі Українки актуальна не тільки для українського народу, вона актуальна й для народів світу в перекладах на їхні мови. Адже поетеса черпала теми з історичних періодів життя минулого.

Нині музей має в розпорядженні переклади творів Лесі Українки 21 мовою народів світу.

«Я щиро дякую за надіслані твори поетеси в перекладі фризькою мовою. Це чергове наукове видання для нашого музею, яке збагатило фонди музею, його експозицію, яке вплетене ще однією квіточкою у вінок шани нашої Геніальної Лесі Українки!», – підкреслила директор Літературно-меморіального музею Лесі Українки Віра Римська.

Варто зазначити, що в нідерландських архівах також можна знайти, зокрема, переклади творів Івана Драча, Ліни Костенко, Тараса Шевченка, Василя Симоненка.

Тож нідерландка Марійке Дрогсма, вивчаючи українську культуру та творчість, ще не раз зможе долучитися до скарбів української літератури, водночас зберігаючи і свій власний скарб – рідну мову.

Ірина Драбок, Гаага

Фото та відео автора

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-