Вибори без вибору і без визнання

Вибори без вибору і без визнання

Укрінформ
Режим Путіна ‒ найбільший безпековий виклик для Європи: до такого висновку прийшов Європарламент

Нещодавні вибори до Держдуми РФ та місцевих органів влади, як і очікувалося, пройшли з численними й масштабними фальсифікаціями. Цілком очікуваним став і результат російських парламентських перегонів, де, за попередніми даними, не лише перемагає, а й зберігає омріяну більшість провладна «Єдина Росія», яка доклала до цього не лише чимало зусиль, а й фантазії, розробляючи нові схеми фальсифікації для здобуття перемоги у непростій для себе ситуації.

Режим Путіна фактично виключив із участі у перегонах будь-які опозиційні сили, оголосивши їхніх лідерів «екстремістами» та влаштувавши переслідування громадських активістів, правозахисників, незалежних журналістів. Порушення та фальсифікації були і під час самого голосування, розтягнутого аж на три дні для забезпечення потрібного російській владі результату.

Максимально непрозорим для незалежних спостерігачів був і сам процес голосування та підбиття підсумків. Саме проведення багатоденного процесу, з застосуванням принципів електронного голосування, контроль за яким практично неможливий, дозволило впровадити масові фальсифікації та отримати потрібні переможні цифри у бюлетенях. Так, за повідомленнями ЗМІ, рух за права виборців «Голос», який влада Росії визнала «іноземним агентом», зафіксував понад п’ять тисяч скарг від виборців про ймовірні порушення під час голосування. За інформацією російської влади, на виборах у Держдуму електронно проголосували близько 150 тисяч жителів районів Донецької та Луганської областей України, підконтрольних сепаратистам. Проголосувати онлайн також могли жителі анексованого Севастополя в Криму. Крім того, всі ці три дні жителів Донбасу фізично відвозили голосувати в Ростовську область: для цього організували 825 автобусних і 12 залізничних рейсів. За повідомленнями російських незалежних ЗМІ, російські паспорти багатьом виборцям видавали фактично прямо на вході до виборчих дільниць.

Про своє ставлення до результатів російських виборів уже заявили Євросоюз, США та багато інших країн, серед яких зокрема і Україна, назвавши їх незаконними. Зокрема, заява верховного представника Євросоюзу з закордонних справ Жозепа Борреля наголошує на тому, що ЄС не визнає і ніколи не визнає незаконної анексії Криму й міста Севастополя, тому й не визнає так звані вибори, влаштовані на окупованому Кримському півострові. А рішення Росії залучити до своїх виборів також мешканців непідконтрольних нині українській владі територій Донецької й Луганської областей України – суперечить духові й цілям мінських домовленостей. Схожі заяви надійшли і від інших країн, зокрема Варшава вважає незаконними російські так звані вибори, влаштовані Москвою на незаконно окупованому Кримському півострові, а також засуджує масову видачу російських паспортів українським громадянам і організацію російського електронного голосування на території Донбасу. У Великобританії вважають, що російські вибори стали серйозним кроком назад для демократичних свобод у Росії, а США заявили, що вибори в Росії відбулися за умов, що не сприяли вільному й чесному перебігові.

Режим Путіна ‒ найбільший безпековий виклик для Європи: до такого висновку прийшов Європарламент, який прийняв відповідну резолюцію про відносини з Росією. Агресивна політика Кремля – реальна загроза для миру та стабільності, йдеться в документі. Для прикладу наведена анексія Криму та порушення територіальної цілісності України, Грузії й Молдови, а також кібератаки, втручання у вибори й вибухи у Врбетіце в Чехії у 2014 році. Євродепутати пропонують скоротити енергозалежність країн ЄС від російського газу, нафти й іншої сировини та посилити санкції проти російської влади, російських олігархів, соратників президента Путіна та членів їхніх сімей за порушення прав людини або системні репресії. Йдеться в резолюції і про російські вибори. Зокрема, в Європарламенті вважають, що репресії і зловживання процедурами реєстрації унеможливлять питання про чесні парламентські вибори в Росії, тому країни ЄС мають бути готовими не визнавати підсумки майбутніх виборів до Держдуми.

У Росії ж досить бурхливо відреагували на доповідь Європарламенту, назвавши її нічим іншим, як втручанням у внутрішні справи. Прес-секретар російського президента Пєсков заявив, що цей документ, на його думку, може викликати тільки жаль. А представниця МЗС Росії Захарова взагалі обурилася тим як ЄС, на її думку, загострює і без того непрості відносини з РФ та пригрозила тим, що російська сторона даватиме відсіч втручанню в національні демократичні процеси в Росії.

Мабуть, найбільше засмутилися у Кремлі через заяву президента Туреччини Ердогана про невизнання Криму російською територією, про що він сказав, виступаючи на 76-ій сесії Генеральної асамблеї ООН. Відмовилася Туреччина визнати вибори до Держдуми, які Москва провела і на території окупованого Криму. Результати цих «виборів» не мають юридичної сили для Анкари, оскільки вона вважає незаконним приєднання українського півострова до Росії, наголосили в МЗС Туреччини. У Кремлі ж таке рішення Туреччини не визнавати вибори назвали неприйнятним, а в Росії пообіцяли зробити відповідні висновки. Така жвава і водночас нездорова реакція Москви пояснюється тим, що уся критика абсолютно виправдана і відображає реальний стан російської «демократії».

Виборчий процес у Росії був далеким від демократичного та вільного волевиявлення ще задовго до анексії Криму. Російські парламентарі вірогідніше не обираються, а фактично призначаються за попередньо узгодженим з Кремлем планом. А потім Держдума, де партія влади має беззаперечну більшість, легко приймає будь-яке потрібне рішення. Тому імідж російського парламентського органу вже давно суттєво похитнувся, а депутати продовжують видавати «нагора» і приймати потрібні та вигідні для Путіна рішення. Наприклад, конституційні поправки, які у 2020 році пройшли через думу, дозволять Путіну переобиратися ще двічі, тобто очолювати Росію до 2036 року.

Загалом реакцію цивілізованого світу на результати російських виборів без вибору, як і намагання переформатувати політику стосунків з Росією у більш предметне русло, можна вважати кроком вперед порівняно з тим, що було до цього. Адже тривалий час європейське керівництво не хотіло бачити реальних проблем, які створювала Росія, намагаючись домовитися. Варто очікувати більш предметних змін після «Кримської платформи». Європа вже готова говорити про те, що окупація Криму має розглядатися тільки в контексті з окупованим Донбасом. Цьогорічні російські вибори, а відповідно – і махінації та порушення, пов’язані з цим процесом, суттєво відрізняються від попередніх, адже тепер питання стоїть не лише про невизнання результати виборів до Держдуми на території окупованого Криму, а й про те, як реагувати на залучення до виборів громадян України з незаконно виданими російськими паспортами на тимчасово окупованій частині Донецької та Луганської областей, що робить російські вибори фактично нелегітимними.

Тарас Попович

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-