Польська “афера Wikileaks”: вкрадені листи топ-посадовця і російський слід

Останні два тижні Польща живе аферою довкола оприлюднення викрадених листів та документів з приватної електронної скриньки правої руки прем’єр-міністра Польщі Матеуша Моравецького. Невідомі отримали доступ до листів не зовсім приватного характеру голови урядової канцелярії, міністра Міхала Дворчика й активно публікують їх щодня у нещодавно створеному Telegram-каналі.

Хто стоїть за викраденням даних, і як це може вплинути на політичну сцену Польщі?

ВКРАДЕНІ ЛИСТИ МІНІСТРА

На початку червня у новоствореному Telegram-каналі почала з’являтися інформація з приватної електронної скриньки польського топ-урядовця, голови канцелярії прем’єр-міністра Міхала Дворчика. Вона, може, й залишилася б малопомітною, якби особи, які за цим стоять, не зробили цьому каналу додаткову рекламу. Зокрема, хтось отримав доступ до сторінки у Facebook дружини міністра і від її імені написав про викрадення даних конфіденційного характеру з електронної пошти Дворчика. Це привернуло увагу польських ЗМІ та громадськості, а міністр оприлюднив офіційну заяву, в якій визнав факт зламування пошти і викрадення з неї даних. Проте, він заперечив, що там була конфіденційна інформація. Тоді Дворчик відразу припустив, що за викраденням даних стоїть Росія, адже він уже багато років працює у східному напрямку, підтримуючи громадянське суспільство в пострадянських країнах.

Зловмисники вже три тижні викладають у Telegram-каналі інформацію зі скриньки міністра, віддаючи перевагу найновішим листам та файлам за поточний та минулий роки. Оприлюднені дані стосуються різних аспектів: від фотодокументів міністра до технічних характеристик видів озброєнь, від боротьби Польщі з COVID-19 до питань міжнародної політики. Листи написані не лише Дворчиком, а й адресовані йому різними публічними людьми, зокрема прем’єром Моравецьким.

Серед десятків опублікованих на сьогодні листів та файлів є згадка і про Україну. Зокрема, в одному з листів до Дворчика та кількох інших урядовців глава польського уряду звертає увагу, що 16 грудня Верховна Рада України прийняла постанову про “Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2021 році”. У ньому Моравецький підкреслив, що серед названих героїв, яких Україна хоче вшанувати, є й особи, причетні до Волинської трагедії, а також до ОУН. У ньому він зазначив, що від візиту президента Анджея Дуди до Києва в жовтні минулого року вже минуло багато часу, але “немає конкретних результатів, навіть навпаки – позиція української сторони стала ще жорсткішою”. Відтак, у листі до кількох своїх радників та міністрів, включно з Дворчиком, глава польського уряду наголошує, що цього так не можна залишити і просить надати йому свої пропозиції. На перший погляд лист виглядає доволі автентичним, хоча певності в цьому немає. З одного боку, він може дещо пояснити. Зокрема, чому за три з половиною роки ані прем’єр Моравецький жодного разу не побував в Україні, ані його українські візаві за роки його каденції також не відвідували Варшаву. Проте, з іншого – віддавна відомо про намагання Москви посварити Київ з Варшавою, де основний акцент робиться саме на історію.

У викладених в Telegram-каналі листах є також згадки польських політиків про відносини з іншими міжнародними партнерами, зокрема Литвою, Німеччиною, США та іншими.

Утім, Дворчик та інші польські політики наголошують, що не потрібно приділяти значної уваги змісту інформації в Telegram-каналі, оскільки серед оприлюднених даних є як правдива, так і повністю чи частково сфальсифікована інформація. Як підкреслюється, частина оприлюднених документів має російські метадані, що вказує на їх фальсифікацію.

ВЛАДА: РОСІЙСЬКИЙ СЛІД

У минулу середу Сейм Польщі вперше за багато років провів таємне засідання, під час якого представники уряду повідомили про хакерську атаку зі сходу. Уряд Польщі та політики провладної Об’єднаної Правиці переконували, що, насправді – це інформаційна операція не проти Дворчика, уряду чи провладних політиків, а проти Польщі загалом. Тобто опозиція не повинна занадто потирати руки, оскільки це стосується й її також.

Наприкінці минулого тижня глава польського уряду Моравецький, а також лідер правлячої партії “Право і Справедливість” (PiS) Ярослав Качинський наголосили: польські та західні спецслужби встановили, що за хакерською атакою на Польщу стоїть Росія.

Польська влада наголошує, що масштаби кібератаки поки що невідомі, але викрадення даних з електронних скриньок може стосуватися навіть понад cта польських політиків. Відтак, Варшава зіткнулася з масштабною дезінформаційною операцією, яка може тривати тижні або й місяці. Польська влада вже ініціювала обговорення цієї ситуації на форумах ЄС і НАТО, та поінформувала союзників про кібератаку, яку здійснили проти неї російські спецслужби. У листі польського уряду до Єврокомісії, зокрема, підкреслюється, що кібермішенню Росії незабаром можуть стати й інші країни ЄС. Відтак, Варшава наголошує, що на міжнародному рівні потрібно здійснити спільні кроки для боротьби з агресивними діями Росії в кіберпросторі.

ОПОЗИЦІЯ: НЕДОЛУГІСТЬ УРЯДУ

Ліволіберальні опозиційні партії Польщі хоч і не заперечують, що за викраденням і оприлюдненням даних з приватних скриньок топ-чиновників може стояти Росія, але трохи по-іншому розставляють акценти. Політики цих сил більше акцентують увагу на тому, шо перші особи держави вели службову переписку не з добре захищеної урядової пошти з домена gov, а з використанням приватної пошти. Опозиція наголошує, що це є порушенням усіх стандартів документообігу у вищих ешелонах влади і вимагає розібратися в ситуації. Зокрема, опозиційні сили наполягають на створенні слідчої комісії в Сеймі, проведенні Вищою контрольною палатою перевірок стану документообігу в уряді та міністерствах, і як наслідок – відставок осіб, які допустили до витоку вразливої для держави інформації.

Влада називає усі закиди лівих та лібералів несерйозними, адже незабаром може з’ясуватися, що хакери почнуть публікувати вкрадену інформацію і з пошти опозиційних політиків.

Однак, опозиціонери переконані, що влада не може замовчати чи перекласти відповідальність на інших, а повинна нести політичну відповідальність, включно з відставкою фігурантів афери. При цьому, опозиційні політики звертають увагу, що нинішня влада у 2014-2015 роках, перебуваючи в опозиції, активно критикувала тогочасну ліберальну коаліцію за витік до ЗМІ потай записаних розмов провладних політиків у кількох варшавських ресторанах. Тоді так званий “касетний” скандал, кінцевим бенефіціаром якого також могла бути Росія (принаймні тоді це теж була одна з основних версій), призвела до провладної кризи, в результаті якої багато міністрів подали у відставку, а згодом, восени 2015 року, ліберальна коаліція програла на парламентських виборах.

Водночас, у польському інформаційному просторі функціонує ще одна альтеративна версія щодо витоку інформації з пошти Дворчика. Опозиційне до влади видання Gazeta Wyborcza з посиланням на свої джерела нещодавно повідомило, що не було жодної кібератаки російських спецслужб, а доступ до електронної пошти отримав хтось з близького оточення голови канцелярії прем’єра РП. Йдеться про особу, яка заволоділа логіном і паролем до пошти Дворчика, і з міркувань особистої неприязні скопіювала всю інформацію і передала чи продала її третім особам. Цю версію відразу спростували у польських спецслужбах, назвавши її нісенітницею.

*  *  *

Хоч хто б стояв за витоком і оприлюдненням даних з електронної пошти топ-чиновника уряду Польщі, ситуація й дійсно є безпрецедентною. Викрадені дані, які щодня оприлюднюються у Telegram-каналі, вже стали частиною внутрішньої повістки у Польщі, елементом політичної боротьби у країні. Відтак, не можна виключити, що у подальшому це може мати вплив на розвиток ситуації в РП на кшталт “касетного” скандалу 2014-2015 років.

Кому це вигідно, і хто за цим стоїть? Злив інформації через Telegram, який у Польщі ніколи не був особливо популярним месенджером, є доволі поширеною практикою в Росії та загалом на пострадянському просторі. Метадані кирилицею в окремих листах з пошти Дворчика, як наполягають у Варшаві, мають додатково підтвердити причетність до цього російських спецслужб.

Росія віддавна вважає Польщу одним із основних своїх ворогів у Європі. Пунктів протистояння між Москвою і Варшавою є чимало: невизнання анексії Криму; послідовна позиція Польщі в питанні санкцій проти РФ та шкідливості “Північного потоку-2”; протистояння в історичних питаннях, зокрема щодо витоків Другої світової війни; покладення відповідальності на росіян за Смоленську катастрофу. Останнім часом до переліку проблемних питань додався ще й білоруський “фронт”. Варшава перебуває в авангарді критичної політики країн Заходу щодо режиму Олександра Лукашенка, якого, у свою чергу, активно підтримує Кремль. Саме тому Росія, а також і Білорусь, проводячи такого роду дезінформаційну операцію, можуть бути зацікавленими в посиленні внутрішньополітичних чвар у Польщі, а також у її послабленні на міжнародній арені.

Юрій Банахевич, Варшава